WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Позакласні заняття фізичними вправами - Реферат

Позакласні заняття фізичними вправами - Реферат

життєдіяльності, викликати в його учасників адекватні почуття, настрої, переживання. Створити у процесі проведення свята морально-психологічну атмосферу, яка б сприяла засвоєнню соціального досвіду, що передається певним обрядом.
У змісті стародавніх обрядів українців головним була не пісня, не її текст, а рухова діяльність, яка піднімала настрій, будила енергію людей, стимулювала до праці.
Враховуючи цей досвід, до активної участі у святі залучаються всі учні, педагоги, батьки, громадські організації. При цьому активна участь у спор-тивних заходах не виключає участі в інших фрагментах свята, а заохочується його організаторами.
Фізкультурно-художнє свято рекомендуємо розпочинати урочистими церемоніями (підняття українського державного національного або олімпій-ського прапора, привітання гостей і представників місцевої влади, тощо), характер яких залежатиме від того, чому вони присвячені: історичним датам, подіям із життя школи, спортивним форумам. Це позначається на програмі та характері проведення свята, змісті ігор, конкурсів, вікторин, масових ви-ступів, репертуарі художніх колективів.
До організації свята, складання програми і сценарію, підготовки його окремих фрагментів залучаються практично всі вчителі й учні.
Під керівництвом учителя малювання школярі готують виставку твор-чих робіт спортивної тематики, оформляють місце проведення свята плакатами, дружніми шаржами, випускають блискавки в ході свята, влашто-вують конкурси малюнків, готують афіші, запрошення.
Друга група школярів під керівництвом учителя музики добирає відпо-відне музичне оформлення, музичний супровід до масових і показових виступів, розробляє програму виступу художніх колективів та індивідуаль-них виконавців.
Під керівництвом учителя фізики радіогурток радіофікує місце прове-дення свята.
Учитель літератури організовує конкурси самодіяльних поетів, декла-маторів.
Учитель праці разом зі школярами готує вітрини для виставок, різноманітні підставки, прапорці та інший необхідний інвентар, обладнання.
Бібліотека формує виставку спортивної літератури. Крім цього, фото-гурток може розробити монтажі до, протягом і після свята; клуби юних філателістів і філергістів - оформити виставку марок і значків спортивної тематики, влаштувати спортивну лотерею.
Бажано залучити до участі у святі батьків; домовитися з відповідними торгівельними організаціями про продаж учасникам свята спортивної фор-ми, відповідної літератури, інвентаря й атрибутики, значків, марок, конвертів, художніх листівок, наклейок, а також функціонування продуктових кіосків (морозиво, печиво, фруктові напої тощо).
У фізкультурно-художніх святах можуть брати участь працівники культових і громадських організацій, Рад народних депутатів, закладів культури.
У селах і селищах такі свята повинні проводитися з ініціативи школи під егідою відповідних рад і культурно-спортивних комплексів.
Програмою передбачаються фрагменти не тільки для школярів, а й для дітей дошкільного віку і навіть дорослих та спільні заходи (класами, сім'ями).
Виняткове місце у програмі свята, котре переважно, триває два дні (субота і неділя), посідають чисто спортивні заходи, а саме: змагання, народні ігри та розваги, товариські зустрічі та показові виступи, "Веселі старти" й естафети, конкурси і вікторини.
Складаючи сценарій, доцільно чергувати художні та спортивні фраг-менти, щоби постійно підтримувати в учасниках і гостях зацікавленість у святі. Не забувайте про традиційні для запорізького козацтва ігри та роз-ваги.* Тим більше, що у школах Запорізької Січі, які організовувалися раніше при кожній церкві, учні гартували свої фізичні та моральні якості, особливо насичено, цікаво проходили урочистості переходу учнів із попе-реднього класу в наступний. Вони супроводжувалися дитячими забавами і рухливими іграми.
Наступного дня по святі необхідно провести розширене підсумкове засідання оргкомітету, на якому проаналізувати й оцінити ефективність роботи всіх залучених до підготовки і проведення свята, виявити успішні дії та хиби, щоби врахувати їх у майбутньому. Водночас, на видних місцях вивішуються таблиці з результатами змагань, конкурсів, ігор. На фотомонтажах - фотографії переможців, окремі фрагменти свята (особливо масові), на яких може знайти себе кожен учасник.
Своєрідним спортивним заходом, що проводився в Західній Україні до 1939 р., був День українського спортовця. Він оголошувався по всій Гали-чині й мав на меті поширення прогресивних ідей українського спорту.
День українського спортовця проводився, зазвичай, наприкінці травня, а іноді й у серпні або восени, тобто він не був обмежений певними термінами. Клуби і спортивно-руханкові організації визначалися самостійно, виходячи із власних можливостей, відповідно до рівня готовності, погодних умов тощо. У пресі завчасно друкували програму свята, терміни його проведення, умови зголошення до участі. Звіти про ці свята також детально висвітлювались у пресі.
Загалом програма Дня українського спортовця була довільною. Кожне спортивно-руханкове товариство, клуб, місто чи село самостійно укладали програму, залежно від власних можливостей, прихильності учасників тощо. Водночас свято мало і традиційні складові частини. День спортовця відкри-вався урочистою дефіляцією (парадом). Усі без винятку учасники свята в організованому порядку крокували стадіоном, а то й вулицями міста.
День спортовця користувався великою популярністю навіть у невеликих містечках і селах. Так, невелике с. Печеніжин збирало близько 50 спортовців, а городенківці - понад 150. Дефіляда завершувалася підняттям національних і клубних прапорів. Місця проведення були святково прибрані.
Саме спортивне свято складалося з двох частин: руханкової та спортив-ної. Руханкова, або фізкультурна частина - це "вільноручні вправи", тобто масові гімнастичні виступи, зокрема перетягування линви. І ця частина свята готувалася не менш прискіпливо, ніж спортивна. Спортивна частина була насичена різноманітними видами спорту.
Змагання розпочинались (особливо в містах) перегонами наколесників (велогонками на шосе). Наколесникистартували рано-вранці в межах на-селеного пункту, з околиці, і поверталися назад якраз до початку легкоатлетичних змагань. Досить широкою була програма з легкої атлетики. Жодне свято не обходилося без спортивних ігор - сітківки (тенісу), кошиківки (баскетболу), відбиванки (волейболу), пориванки (гандболу) і, звичайно ж, копаного м'яча (футболу). Футбольні змагання проводились із запрошеними дружинами (командами) сусіднього міста чи села, а то й із За-карпаття чи Буковини.
Могли влаштовуватися змагання за типом блискавкового турніру (кубкового) серед команд, що зголосилися до участі у святі, а також змагання на зразок нинішнього міні-футболу - "сімкові турніри (2x15 хв., по 7 осіб).
Нерідко програмою передбачалися показові виступи, конкурси, деколи - фінальні зустрічі місцевих першостей.
Іноді напередодні Дня українського спортовця проводився "відчит реферату", тобто планувався виступ відомого фахівця на теми тіловиховання і спорту.
Закінчувалися такі свята запрошенням широкої громадськості на "спортову гутірку" після урочистого закриття, насичену бесідами, співами, танцями.
На нашу думку, такі спортивно-художні свята певною мірою дають змогу реалізувати прагнення дітей, молоді гармонійно поєднати цікавість до спорту і мистецтва.
Loading...

 
 

Цікаве