WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Ритми фізичної працездатності у дітей шестирічного віку - Дипломна робота

Ритми фізичної працездатності у дітей шестирічного віку - Дипломна робота

1979)
ІГСТ Оцінка
55 Слабка
55-64 Нижче середньої
65-79 Середня
80-89 Добра
90 Зразкова
Аеробна можливість (аеробна потужність) людини визначається перш за все максимальною для нього швидкістю споживання кисню. Чим вище МПК, тим більшаабсолютна потужність максимального аеробного навантаження. МПК залежить від двох функціональних систем: киснево транспортної системи (органи дихання, кров, серцево-судинна система) і
системи утилізації кисню, в основному - м'язової. [34]
Максимальне споживання кисню може бути визначене за допомогою
максимальних проб (прямий метод) і субмаксимальних проб (непрямий метод). Для визначення МПК прямим методом найчастіше використовуються велоергометр або тре дбай і газоаналізатори. При використанні прямого методу від дослідного потребується бажання виконувати роботу до відмови, що не завжди можливо. Тому було розроблено декілька методів непрямого визначення МПК, які основані на лінійній залежності МПК і ЧСС при роботі певної потужності. [74] Ця залежність виражається графічно на відповідних номограмах. В подальшому визначений взаємозв'язок був описаний простим лінійним рівнянням, яке широко використовується з науково-прикладними цілями для нетренованих осіб І спортсменів швидкісно-силових видів спорту:
МПК=1,7 PWC170+1240.
Для визначення МПК висококваліфікованих спортсменів циклічних видів спорту В.Л. Карпман (1987) пропонує наступну формулу:
МПК =2,2 PWC170 +1070.
На думку автора, і PWC170 і МПК наприклад однаково
характеризують фізичну працездатність людини: коефіцієнт кореляції між ними дуже високий (0.7-0.9 за даними різних авторів), хоч взаємозв'язок цих показників і не носить строго лінійного характеру. Тим не менше, названі константи можуть бути рекомендовані в практичних цілях для аналізу тренувального процесу.
Визначення фізичної працездатності за тестом PWC170 широко ввійшло в практику спортивної фізіології в медицині В зв'язку з цим підвищилась актуальність питання про діагностичне і прогностичне значення тесту, про те, в якій степені цей неспецифічний показник може бути використаний для пошуку оптимального тренувального процесу спортсменів різної спеціалізації.
Актуальність даного розділу обумовлена тим, що сучасні вищі спортивні досягнення неможливі без максимального напруження фізичних і духовних сил людини. Відповідно, знання цих закономірностей необхідне як тренеру, фізіологу і спортивному лікарю.
Загально-фізіологічне значення цієї проблеми в тому, що на прикладі спортивної діяльності вона розкриває значення пластичності нервової системи як для реакції срочної адаптації, так і для формування складних функціональних систем довго-часового значення. [46] Якщо при цьому врахувати висловлену ще І.М. Сєчєновим думку про досконалості м'язового скорочення, як найважливішого життєвого акту, то стає очевидним, що проблема резервів фізичної працездатності поєднана із багатьма фундаментальними законами загальної фізіології людини.
Найважливішою характеристикою резервних можливостей організму є адаптаційна суть, еволюційно вироблена здатність організму витримувати
велике, ніж звичайне навантаження. [31] Дослідження фізичної працездатності спортсмена (особливо вищої кваліфікації) дає унікальний фактичний матеріал для оцінки і аналізу функцій організму в зоні видових граничних навантажень. Тому можна вважати, лімітованими факторами фізичної працездатності спортсмена є індивідуальні границі використання ним своїх структурно-функціональних резервів різних органів і систем. В таблиці 8 (дані різних авторів) представлені основні дані по характеристиці функціональних резервів при фізичній роботі різної потужності. З матеріалів цієї таблиці слідує, що основними резервами є функціональні можливості ЦНС, нервово-м'язового апарату, кардіо-респіраторної системи, метаболічні і біоенергетичні процеси. Очевидно, що при різних потужностях роботи і в різних видах спорту степінь участі цих систем буде не однаковою. [15]
При роботі максимальної потужності у розумінні її короткочасності головним енергетичним резервом є анаеробні процеси, а функціональним резервом - здатність нервових центрів підтримувати високий темп активності, зберігаючи потрібні міжцентральні взаємозв'язки. При даній роботі мобілізуються і розширюются резерви сили і швидкості.
При роботі субмаксимальної потужності біологічно активні речовини порушеного метаболізму в більшій кількості поступають у кров. Діючи на хеморецептори судин і тканин, вони рефлекторно визивають максимальне підвищення функцій серцево-судинної і дихальної систем. Ще більшому підвищенню системного артеріального тонусу сприяють вазодилятори гіпоксичного походження, які сприяють одночасно збільшенню капілярного кровотоку.
Функціональними резервами при роботі субмаксимальної потужності є буферні системи організму і резервна лужність крові важливіші фактори, що тормозять порушення гомеостазу в умовах гіпоксії і інтенсивного гліколізу; подальше посилення роботи кардіо-респіраторної системи. Значним залишається гліколітичний вклад в біоенергетику працюючих м'язів і витривалість нервових центрів до інтенсивної роботи в умовах нестачі кисню. [15, 25]
При роботі великої потужності фізіологічні резерви в загальному такі самі, що і при субмаксимальній роботі, але першостепеневе значення мають наступні фактори: підтримка високого рівня роботи кардіо-респіраторної системи; оптимальний перерозподіл крові, резерви води і механізмів фізичної терморегуляції. Ряд авторів енергетичними резервами такої роботи вважають не тільки аеробні, але і анаеробні процеси, а також метаболізм жирів. [15, 42]
При роботі помірної потужності резервами служать межі витривалості ЦНС, запаси глікогена і глюкози, а також жири і процеси глюконеогенеза, які інтенсивно посилюються при стресі. До важливих умов тривалого забезпечення такої роботи відносять і резерви води і солей та ефективність процесів фізичної терморегуляції.
Таблиця 10
Функціональні резерви при фізичній роботі різної потужності
Потужність роботи Автори
Максимальна Субмаксимальна Велика Помірна
Гліколіз, АТФ,
КрФ; резерви
нервово-м'язової
системи Буферні системи,
нейрогуморальна
по підтриманню
гомеостазу Резерви кардіо-
респіраторної
системи, глюкози,
аеробних процесів і гомеостазу Резерви водно-
сольового обміну,
глюкози;
глюконеогенез,
використання жирів А.С. Мозжухін,
1979
Запаси АТФ і
КрФ Аеробно-
анаеробний обмін,
глюкоза Аеробно-анаеробний
обмін, глікоген
м'язів Аеробний обмін;
Глюкоза крові, запаси
глікогена Н.А. Стєпочкіна,
1984
Анаеробний
обмін; запаси
АТФ і КрФ Анаеробний обмін,
споживання кисню Посилення функцій
кардіо-респіраторної
системи, аеробний
обмін Аеробний обмін,
обмежені
енергозатрати Н.А.Фомін,
Loading...

 
 

Цікаве