WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Ритми фізичної працездатності у дітей шестирічного віку - Дипломна робота

Ритми фізичної працездатності у дітей шестирічного віку - Дипломна робота

актів. Але ходьба дитини ще далека від ідеальної, а біг характеризується відсутністю так званої "полетной" фази.
В віці 3-6 років головним регулятором рухів при їх програмуванніі поточному контролі являються зорові зворотні зв'язки, що формують єдину зорово-рухову функціональну систему. Головним ведучим механізмом є механізм рефлекторного кільцевого регулювання. В процесі руху від ЦНС поступають по прямих зв'язках моторні команди до рухомих м'язів, а від зорових та інших рецепторів тіла по зворотних зв'язках передається інформація про результат руху. [25]
Починаючи з 5-6 літнього віку (по мірі зрілості рухово-сенсорної системи) відбувається перехід до домінуючої ролі проприоцептивних зворотних зв'язків. В віці 6 років формується уява про схему тіла, пов'язана з важливим етапом розвитку задніх теоретичних полів (нижньо-тім'янних зон кори). Встановлюється адресна точність передачі моторних команд до різних частин тіла, а самі команди робляться більш складними та тонкішими. [10]
Поступово покращується координація рухів в ходьбі і бігу. При ходьбі збільшується амплітуда рухів, кут розвороту ступні, що підвищує стійкість тіла. Правильна координація рухів рук і ніг при ходьбі у дитини в 3 роки спостерігається в 10%, 4р. - в 50%, 6-7 р. - в 80%. З 5-6 р. з'являється здатність здійснювати прижки двома ногами разом, зростає дальність і точність прижків.
В віці 7-9 років діяльність зорово-рухової системи починає контролюватись яскраво вираженими проприоцептивними зворотними зв'язками, що стають ведучим механізмом руху. Механізм кільцевого рефлекторного регулювання досягає своєї досконалості. [6]
Heдивлячись на все, регуляція рухів ще не досконала. При високій швидкості ходьби, бігу, роботи на пальцевому ергографі електрична активність роботи м'язів може спостерігатись і тоді, коли в дорослих відбувається пауза. Це призводить до великих енергозатрат, втоми м'язів, погіршує координацію та точність рухів.
Велике значення в регуляції рухової активності дітей дошкільного віку має (розвиток міжкулевих зв'язків. В перші роки життя в дітей домінуючою є права півкуля. Ще не виділена індивідуальна функціональна асиметрія. Особливості асиметрії формуються поступово на протязі молодшого шкільного віку. Часто у .дітей багато функцій переноситься на неведучу ногу. Це призводить до іннерваціонного конфлікту, коли управління рухами здійснюється неадекватними для даного організму механізмами. В результаті не тільки погіршуються моторні реакції, а й можуть розвиватися стресові ситуації, неврози, заікання. [7]
Недостатня функціональна зрілість лівої півкулі головного мозку в дітей та перевага у них функцій правої півкулі потребує спеціального підходу до фізичного виховання переважно наглядних методів навчання, відчуття рухів використання наслідкових реакцій, а висока емоціональність дітей обумовлена великою роллю підкорових впливів - широкого використання різних ігрових засобів.
Особливо слід зазначити що у маленьких дітей в зв'язку з запізнілим (розвитком чолових частин ще не сформована мовна регуляція рухів. В 2-3 роки дитина не може виконувати рухи не тільки по чиїйсь команді, але й по своїй власній команді: "Раз-два". Ця здатність постійно формується до 4-5 років, з розвитком мовної функції і мовно-речових центральних взаємозв'язків. Тоді не тільки мова про сторонніх людей, але й своя тихенька, а пізніше внутрішня мова стає регулятором рухової поведінки. Налагодження мовної регуляції рухів полегшує формування рухових навиків. Відомо, що ми запам'ятовуємо 10% прочитаного, 20% - з почутого, 30% з побаченого, 50% - з того що чули і бачили, 70% - з того про що розмовляли і аж 90% з того що про що розмовляли і що робили. [52]
Фізичні якості в дітей формуються гетерохронно, в різні вікові проміжки. Для розвитку кожної схильності є визначені сенситивні періоди онтогенеза, коли може бути отриманим найвищий рівень навику. [11]
Швидкість проявляється в елементарних комплексних формах. Протягом дошкільного та молодшого шкільного віку відбувається поступове нарощування фізіологічної лабільності нервових центрів і рухомості нервових процесів. Відповідно, помірно розвиваються різні показники швидкості - час рухової реакції, час одиночного руху та максимальний темп руху. Основне прискорення росту швидкості відбувається з 10 літнього віку.
Час простої рухової реакції на світло в 2-3 роки становить 0,6-0,8с., до віку 5-6 років зменшується до 0,3-0,4с., та все ж вдвічі перевищує показник дорослої людини. Показники швидкості у дівчаток та хлопчиків в дошкільному віці не відрізняються проте в молодшому шкільному віці хлопчики випереджають дівчат. З 5 до 10-літнього віку час реакції в хлопчиків зменшується з 286мс. до 203мс. а у дівчаток з 287мс. до 231мс. (табл. 4) [53]
Таблиця 4 - розвиток фізичних якостей у хлопчиків.
Вік
Час реакції мс Темпінг -тест дв/ 10с Швидкість бігу м/с Висота прижка см
5-6 286 47,8 4,07 25,6
7-8 219,7 53,9 4,83 30,6
Зменшення часу реакції неоднакове для різних груп м'язів, а величина показника залежить від вроджених особливостей.
Біля 20-25% 6-7 літніх дітей характеризуються низькою рухомістю нервових процесів. Це так звані "повільні" діти. Вони хоч і мають розвиток відповідний до вікових норм, але їх реакції загальмовані, а працездатність нижче в 2-3 рази ніж у "швидких" дітей. Такі діти можуть засвоювати тільки ту інформацію, що подається в повільному темпі. І втрачають в середньому біля 60%, якщо вона подається швидше. У них погано розвинута координація рухів. На навантаження в умовах дефіциту часу вони реагують підвищеною частотою серцебиття і дихання, емоціональною напругою. Ці діти як правило відстають в знаннях в школі. В них уповільнене навчання рухомих навиків, більш низький (на 20-30%) темп руху, та проблеми з різким переключенням швидкості, напряму, форми діяльності. Ці діти потребують уваги з боку батьків, вчителів, тренерів. [62] В процесі їх навчання бажано уникати важких рухових програм, важкого вибору в умовах нестачі часу, швидкого темпу рухів.
Швидкість одиночних рухів відмінна для різних груп м"язів в різних вікових категоріях. В 4-5 років вона більша для проксимальних частин кінцівок, ніж для дистальних. З 6-7 років починає переважати швидкість руху м'язів, що керують дистальними сегментами. У дітей 4-5 років більша швидкість одиночних рухів м"язів плеча та бедра. А з 6-7 років наростає швидкість руху пальців. [79]
Максимальний темп руху поступово зростає в молодшому шкільному та дошкільному віці і особливо інтенсивно у хлопчиків.
Підвищення темпу рухів повязане з підвищенням рухомості нервових процесів, лабільності нервових центрів, швидкості розвитку збудження та швидкості проведення в нервових і м"язових волокнах, а також зі збільшенням швидкості розслаблення м"язів.
Широко розповсюджений на практиці теппінг-тест - кількість постукуваня зап"ястям в максимальному темпі за 10
Loading...

 
 

Цікаве