WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Ритми фізичної працездатності у дітей шестирічного віку - Дипломна робота

Ритми фізичної працездатності у дітей шестирічного віку - Дипломна робота


Дипломна робота
Ритми фізичної працездатності у дітей шестирічного віку
Зміст
Вступ…………………………………………………………………………........ 3
Розділ І. Працездатність, її характеристика та фізіологічні закономір-
ності
1.1. Динаміка працездатності, та фактори, що її визначають……….......... 5
1.2. Особливості біоритмів та їх вплив на працездатність людини........... 20
1.3. Фізіологічні особливості організму дітей дошкільного та
молодшого шкільного віку і їх адаптація до фізичних наванта-
жень……………………………………………………………………........ 26
Розділ ІІ. Дослідно експериментальна робота
2.1. Методичні підходи до визначення фізичної працездатності…….......... 57
2.2. Організація та хід експерименту……………………………………......... 78
2.3. Аналіз отриманих результатів................................................................... 80
Висновки............................................................................................................ 83
Список використаної літератури....................................................................
Розділ І. Працездатність, її характеристика та фізіологічні закономірності.
1.1. Динаміка працездатності та фактори, що її визнають.
Ефективність трудової діяльності людини залежить від її працездатності. Працездатність - це потенційна можливість людини виконати протягом заданого часу і з достатньою ефективністю певну кількість роботи. Рівень працездатності людини залежить від багатьох чинників, серед яких суттєве значення мають чинники навколишнього середовища. З огляду на це, слід зазначити, що відображенням дійсної працездатності є такий рівень ефективності праці, коли вона максимально проявляється і не приносить шкоди здоров'ю. [ 15]
Праця вимагає від людини багато зусиль і тому спричинює низку зрушень в організмі.
Поділ праці на фізичну та розумову нині може бути лише умовним, тому що теперішня комплексна автоматизація і механізація виробництва зумовила те, що поряд з ростом кількості робітників, праця яких характеризується вимушеним темпом і ритмом, а також багаторазовим перетворенням одноманітних дій. Основними чинниками сьогоднішнього процесу є стереотипне локальне м'язове напруження, що повторюється, тривале збереження вимушеної робочої пози, монотонія та нервове і психоемоційне напруження.
У виробничій сфері працездатність змінюється під впливом різноманітних чинників протягом робочої зміни.
- Перша фаза працездатності являє собою впрацювання, коли працездатність зростає, прискорюються фізіологічні процеси, підвищується лабільність фізіологічних систем. У цей період спостерігається підвищення активності ЦНС, зростання рівня обмінних процесів і посилення діяльності серцево-судинної системи. Під впливом подразників відбувається налагодження різних регуляторних процесів, які забезпечують оптимальний рівень функціонування організму.
- Друга фаза є фазою стійкої працездатності. У цей період спостерігається максимальна ефективність праці з відносною стабільністю напруження фізіологічних функцій.
- Третя фаза - це фаза зниження працездатності, що супроводжується зменшенням функціональних можливостей організму, і вона свідчить про появу втоми.
- Четверта фаза - це фаза вторинного підвищення працездатності. Вона пов'язана з наближенням кінця роботи і очікуваним відпочинком.
З огляду на те, що тривалість фаз працездатності залежить від форми діяльності, наявності трудових навичок, стану здоров'я тощо, вони можуть дуже змінюватись і тому пропонується ще наступна характеристика фаз : 1. Фаза мобілізації, що готує організм до виконання праці. 2. Фаза первинної реакції, що складається з короткочасних змін функціонального стану організму. 3. Фаза гіперкомпенсації, в якій відбувається мобілізація фізіологічних функцій організму. 4. Фаза компенсації з реалізацією найвищого рівня працездатності. 5. Фаза субкомпенсації, під час якої підтримується певний рівень працездатності. 6. Фаза декомпенсації з проявом небажаних вегетативних змін. 7. Фаза зриву при дуже інтенсивній або тривалій праці з різким падінням діяльності. Може також з'явитися стадія підвищення працездатності під кінець робочого дня, в якій спостерігається екстрена мобілізація функціональних резервів організму. [27]
З проблемами працездатності людини в умовах впливу на організм різноманітних чинників виробничого середовища, які забезпечують у звичайному режимі без стресових дій нормальну ефективність праці, відзначається її велика кількість і стабільність. При цьому оптимальна праця забезпечується відповідним рівнем функціонування центральної нервової і вегетативної системи Коли ж на організм людини впливають одноразові сильні стресові дії або постійне нервово-емоційне напруження в умовах інтенсивної і тривалої праці, в організмі настає дестабілізація ЦНС і серцево-судинної системи, яка веде до втоми. Отже, втома - це процес тимчасового зниження функціональних можливостей організму під впливом інтенсивної або тривалої праці, який виражається в погіршенні її кількісних і якісних показників і в дискоординації фізіологічних функцій. Втома є зниженням працездатності, зумовленої попередньою працею, тому вона є тим чинником, який суттєво впливає на продуктивність і ефективність праці. Втома носить тимчасовий і зворотній характер, є процесом фізіологічним, і після відповідного відпочинку працездатність повністю відновлюється. [39]
У м'язовій втомі найважливішу роль відіграють центральні механізми, в межах яких первинним ланцюгом є зміни в кортикальних апаратах. Втома є одним із автоматичних внутрішніх збудників гальмівного процесу в корі головного мозку. При виконанні праці різного характеру потоки збуджень кіркових центрів впливають через аферентні системи і ретикулярну формацію, а також безпосередньо на інші центри рухового апарату і викликають зниження їх працездатності. [32] Розумова і фізична втома настільки впливають одна на одну, що при важкій фізичній втомі розумова діяльність малопродуктивна і, навпаки, при розумовій втомі падає м'язова працездатність. Ці взаємовпливи зумовлені іррадіацією гальмування на сусідні аналізатори з найбільш втомлених центрів. При розумовій праці завжди є елементи м'язової втоми.
Після швидкої втоми настає швидке відновлення функцій до початкового стану. Внаслідок звичної, але тривалої праці втома супроводжується поступовим зниженням працездатності. Втома від статичних напружень супроводжується зниженням напруження, скорочення м'язів, а швидкість підвищення і зниження напруження наприкінці втомлюючого зусилля зростає. Фізіологічні зрушення в організмі людини протягом робочого дня визначають ступінь втоми, яку оцінюють за зміною цих показників порівняно з тими, що існували на початку роботи. Втома може бути загальною, локальною, розумовою, здоровою, м'язовою, але межі між цими різновидами дуже умовні через те, що організм є одне ціле і величина втоми залежить від індивідуальних особливостей
Loading...

 
 

Цікаве