WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Використання компасу в поході - Реферат

Використання компасу в поході - Реферат


- Для технічного опису нитки маршруту.
Виконання вправи:
1a. Тримаючи компас таким чином, щоб довга сторона плати була від нас, повертаємо плату так, щоб лінія "центр стрілки-серединна лінія компасу" вказувала на об'єкт, на який бажаємо визначити азимут (D).
Точніше напрямимо плату компасу на об'єкт - точніше буде визначений азимут.
1b. При бажанні "напрямити" компас на потрібний об'єкт можемо і дивлячись вздовж однієї з бокових сторін плати (бокового ребра), причому її довга сторона має бути від нас. На думку автора, недолік цього способу той самий, що й описаний у п.III-3b.
2. Тримаючи плату горизонтально, чекаємо поки заспокоїться магнітна стрілка і прокручуємо колбу так, щоб її лінії стали паралельно стрілці компасу, причому північна сторона ліній колби має стати зі сторони північного краю стрілки компасу.
Від точності виставлення ліній колби паралельно стрілці компасу у великій мірі буде залежати точність визначення азимуту на об'єкт.
Дане положення колби-плати буде "геометричним" азимутом на об'єкт D.
Мал 4.
3. Числове значення азимуту буде дорівнювати тому числу, на яке вкаже на шкалі колби серединналінія плати (див. мал. 4).
Примітка: Для якмога точнішого визначення азимуту найбільше підходять компаси з дзеркалами (мал. B-2).
Досить точні результати дає зйомка азимуту вдвох: пункт IV-1a (або IV-1b) виконує одна людина, а пункт IV-2 в той самий час - інша.
Вправа V. Нанесення на карту азимуту, "знятого" на об'єкт місцевості.
Вправа виконується за 4-8 секунд.
Для чого це потрібно в поході?
- Використовується в комбінації з вправою IV.
Виконання вправи:
1. Знаходимо на карті точку (F), звідки "брався" азимут на об'єкт (D).
2. Маючи на компасі щойно знятий "геометричний" азимут, повертаємо весь компас (не зрушивши при цьому колбу з положення отриманого у вправі 4) так, щоб лінії колби стали паралельно до ліній магнітного меридіану, нанесених на карту у вправі II-3. Північна сторона ліній колби має бути повернена до півночі на карті.
Примітка: Якщо маємо в розпорядженні тільки числове значення азимуту, перед початком виконання п.V-2, прокручуємо колбу так, щоб серединна лінія плати вказала на шкалі колби на відповідне число.
3. Підсуваємо одну з довгих країв плати до точки F на карті і проводимо олівцем лінію через точку F в напрямку довгої сторони плати.
Дана лінія, накреслена на карту (правильніше - кут між магнітною північчю і цією лінією) і буде азимутом на об'єкт D з точки F (мал. 5).
Мал 5.
Можливі помилки:
1-er. На карті неправильно визначили точку F.
2-er. Північну сторону ліній колби повернули на південь карти.
3-er. Лінії колби виставили паралельно до ліній північ-південь координатної сітки карти, а не до ліній магнітного меридіану.
4-er. Лінії колби виставили паралельно до ліній "схід-захід" координатної сітки карти (і таке нерідко трапляється).
Примітка: Не забуваймо, що переважна більшість написів на топокарті повернуті до її північної сторони! (за винятком назв річок, хребтів, долин і т.п., які орієнтуються вздовж ліній об'єкту).
5-er. Лінію азимуту накреслили дещо в стороні від точки F. Помилки подібного типу досить часто залежать від манери людини креслити лінії, і хоч одне таке зміщення великої ролі не грає, але у випадку креслення на карті ходу, "систематична похибка" може акумулюватись, приводячи до суттєвих відхилень, навіть при бездоганно "знятому" азимуті на об'єкт.
6-er. Лінію азимуту від точки F накреслили не в напрямку довгої сторони плати, а в напрямку короткої.
Примітка: Якщо помилку 2 і 6 зробити одночасно, азимут виявиться накресленим правильно. Дальніші міркування з приводу даної ситуації аналогічні до приведених у примітці до п.II-3-er.
Вправа VI. Приблизне визначення крутизни схилу.
Вправа виконується за 5-10 секунд.
Для чого це потрібно в поході?
- Для визначення висоти чи довжини схилу (в комбінації з іншими вимірами, які тут не описуються) .
- Просто цікаво знати.
Виконання вправи:
1. Стаємо безпосередньо на схил, крутизну якого визначаємо, або якмога ближче до нього.
2. Повертаємо компас ребром. Дивимося вздовж верхньої бокової сторони плати (бокового ребра), причому, якщо вимірюємо крутизну схилу знизу вверх, то зверху ставимо праву бокову сторону плати, а якщо вимірюємо схил зверху вниз, то зверху має бути ліва бокова сторона плати.
3. Якщо висота схилу, крутизну якого вимірюємо, значно більша за наш зріст (вище 100 метрів по вертикалі), то:
a) якщо вимірюємо крутизну схилу знизу вверх (див. мал. 6-1), то компас піднімаємо вище рівня очей до такого положення, щоб права бокова сторона плати, яку ми напрямили на найдальшу на даному схилі видиму точку рівно над собою "зійшлася в точку", причому дивимося з короткої сторони плати;
Мал 6-1.
b) якщо вимірюємо крутизну схилу зверху вниз (див. мал. 6-2), то компас опускаємо нижче рівня очей до такого положення, щоб ліва бокова сторона плати, яку ми напрямили на найдальшу видиму точку схилу рівно під собою (Е) (мал. 6-3), "зійшлася в точку". Дивимося, як завжди, з короткої сторони плати.
Мал 6-2.
4. Якщо висота схилу, крутизну якого вимірюємо, співрозмірна з нашим зростом (по крайній мірі менша від вказаної в п. 3), то вибираємо на схилі який-небудь об'єкт (Е'), висота якого приблизно така сама, що й наш зріст (мал. 6-3). Якщо ми в лісі, то просто прикидаємо на дереві рівно над або під нами (в залежності від того в якому напрямку вимірюємо схил) точку, висота якої над землею приблизно дорівнює нашому зросту. В ту точку і напрямляємо ліву або праву (в залежності від напрямку вимірювань) бокову сторону плати, а всі інші дії виконуємо як в пп.3a i 3b.
Мал 6-3.
5. Колбу прокручуємо так, щоб її лінії стали строго горизонтально, причому їхня північна сторона має бути напрямлена в сторону зйомки (малюнки 6-1 та 6-2). Щоб краще оцінити, де ж те "строго горизонтально", можемо, наприклад, дивитись на компас збоку, проводячи поглядом вздовж схилу (по горизонталі), а після цього перевести погляд на колбу; або можемо піднести до колби напівпорожню прозору пляшку з водою (краще з спиртом, бо він має менший коефіціент поверхневого натягу - краї поверхні "заломлені" значно менше, ніж у води, і бульбашок практично немає), і тоді лінії колби виставляємо паралельно до поверхні рідини.
6. Число, на яке вкаже серединна лінія компасу на шкалі колби, і буде кутом крутизни схилу.
Loading...

 
 

Цікаве