WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → З історії галицького туристичого краєзнавства (друга половина XVIII ст. – 1945 р.) розвиток мандрівництва - Реферат

З історії галицького туристичого краєзнавства (друга половина XVIII ст. – 1945 р.) розвиток мандрівництва - Реферат


Поряд з "Плаєм" на галицьких землях здійснювали свою діяльність й інші туристично-краєзнавчі організації.
У 1922 р. туристичне товариство "Чорногора" відновило свою діяльність. Воно організовувало конференції, туристичні мандрівки, теоретичні і практичні заняття з молоддю, утримувало фахову бібліотеку зі спеціальною літературою туристично-краєзнавчої тематики, картами, схемами, науковими статтями та описами туристичних маршрутів, здійснювало видавничу діяльність у часописі "Туристика і краєзнавство", а з 1937 р. - у журналі "Наша Батьківщина".
Активісти "Чорногори" у співпраці з т-вом "Плай" будували туристичні притулки та домівки, зокрема біля гір Грофи, Довбушанки, Сивулі, встановлювали дороговкази та маркували турмаршрути з с.Осмалоди через Горгани до с.Тангарова, утримували штатних працівників - гірську сторожу та провідників [9].
Молодіжна організація "Пласт" відновила свою діяльність у Західній Україні в 1918 р. Організовуються мандрівні та постійні табори, починає виходити ряд пластових публікацій, зокрема, з 1921 р. - офіційний пластовий орган "Молоде Життя" (ред. С.Тисовський).
Великим опікуном "Пласту" був митрополит А.Шептицький. Він подарував "Пласту" велику площу на горі Соколі біля с. Підлютого, де було побудовано табір для юнацтва, а в Остодорі - табір для новацтва.У розпорядок дня пластунів входили одноденні походи на вершини гір Грофа, Висока, Ігровище, Сивуля та ін. Поряд з одноденними, широко практикувалися багатоденні походи Горганами.
Найпопулярніші багатоденні карпатські туристичні маршрути, "протоптані" пластунами:
- с. Осмолода - Грофа - Паренки - Попадя - Сплай - Висока - Ігровище - с. Гута - Ріпна - Чортка - Бухтивецький водоспад - Манявський водоспад - с. Манява - с. Сливки - с. Перегінське;
- с. Підлюте - Висока - Ігровище - Сивуля - с. Зелена - Довбушанка - Хом'як - м. Яремче - с. Манява;
- с. Підлюте - Висока - Ігровище - Сивуля - Клива - Попадя - Піскава - Яворова - Кичера - Мшана - Яйце - с. Людвіківка - Магура - с. Либохора - Маківка;
- с. Підлюте - Висока - Ігровище - Сивуля - Боярин - м. Яремче - с. Микуличин - с. Ворохта - Говерла - Туркул - Шпиці - Піп-Іван - с. Бистрець - с. Жаб'є - с. Яворів - с. Косів (протяжність 170 км., 7-денний);
- с. Підлюте - Висока - Ігровище - с. Гута - с.Пороги - с. Кричка - с. Манява.
Широко практикувалися подорожі-зустрічі, що давали змогу пластунам обмінюватися туристичним досвідом і зміцнювати національну патріотичну самосвідомість. Зокрема, популярними були зустрічі куренів старших пластунів з Львівщини і Станіславщини на шпилі г.Говерли з закарпатськими пластунами.
Завершивши табірний вишкіл, пластуни здавали іспити з табірництва, які включали в себе такі елементи туристичної підготовки як встановлення намету, будівництво куреню, розведення ватри, приготування їжі у похідних умовах, надання першої медичної допомоги. З 1928 р. з'являються зимові пластові табори. Зокрема, І.Чмола в Славську організував табір, де пластунів навчали техніки лещатарського спорту. Поряд з гірськими існували водно-туристичні пластові табори, зокрема перший - у 1924 р. на р. Стрий біля с. Іванівці. А перший обласний водний пластовий табір відбувся у 1927 р. у с. Монастирець на р. Дністрі. У цьому таборі проводилися заняття з плавання, веслування, шкіперування. Пластом організовувалися мандрівки човнами р. Західний Буг на Волинь і Полісся [26].
В 1924 р. у Львові було засноване спортивне товариство "Карпатський Лещатарський Клуб" для розвитку лещатарського спорту на галицьких теренах. Клуб відкрив свої філії у Турці, Сколе, Ворохті, Славську. Під егідою товариства зусиллями любителів лещатарського спорту розпочалося будівництво трамплінів для стрибків з лещатами в Розлучі (відкрито у 1933 р.) і Турці (відкрито у 1939 р.).
З приходом на Галичину у вересні 1939 р. радянської влади та початком Другої світової війни були знищені практично всі краєзнавчо-туристичні організації на західно-українських землях.
П'ятий етап - краєзнавство Галичини в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.).
У роки Другої світової війни краєзнавча діяльність продовжувалася в умовах німецької окупації українських земель, але в значно менших масштабах. Навесні 1940 р. у Кракові був створений Український Центральний Комітет (УЦК), який очолив В.Кубійович. При УЦК у Львові в 1942 р. був організований "Відділ молоді", яким керували пластові керівники. Згодом засновується пластовим зразком організація "Виховна Спільнота Української Молоді" ("ВСУМ"). Відновлено організацію літніх таборів для молоді, вишкільні табори й курси, а мережа гуртків і куренів ВСУМу поширилася на всі галицькі терени. Німецька окупаційна влада не дозволила українському "Пласту" офіційно здійснювати свою діяльність, і пластуни змушені були збиратися нелегально.
У період німецької окупації галицьким краєзнавцям вдалося надрукувати низку книг і публікацій в газетах і журналах. Виходять краєзнавчі книги "Історія Холмшини і Підляшшя", "Минуле і сучасне" М.Кордуби, "Сучасний Львів" О.Степанів. Чимало краєзнавчих матеріалів було опубліковано в журналі "Дорога", газетах "Наше діло", "Рідна Земля". В газеті "Рідна Земля" І.Крип'якевич вів краєзнавчу рубрику"Міста України" тощо.
Висновки. Туристично-краєзнавчий рух у Галичині від самого свого зародження сприяв піднесенню культурно-просвітницької роботи та національної самосвідомості серед широких верств населення, активному залученню молоді до процесу національно-культурного відродження краю. Найбільш поширеними формами туристично-краєзнавчої роботи в Галичині були прогулянки, екскурсії, мандрівки, експедиції, зльоти, змагання.
Упродовж ХІХ - 1-ої пол. ХХ ст. краєзнавцями Галичини було напрацьовано значний обсяг літературних матеріалів про історію, природу, господарський уклад, етнологію й національну історико-культурну спадщину рідного краю, проведено систематичну роботу з картування та маркування на місцевості основних туристичних шляхів у Галичині й Східних Карпатах, розбудовано осередки карпатської туристичної інфраструктури, що в подальшому склали кістяк сучасної рекреаційно-туристичної інфраструктури регіону.
Література
1.Андрухів І.О. Виховна діяльність українських молодіжних товариств у Галичині (1894-1939р.): Автореф. дис. ... кандидата педагогічних наук. - Івано-Франківськ. - 1997. - 19 с.
2. Вацебу О. Нариси з історії західно-українського спортивного руху. - Львів. - 1994. - 264 с.
3. Вісьтак О., Шаблій О. Краєзнавчі дослідження українських географів у міжвоєнний період // Історія української географії. Спецвипуск: Краєзнавство. Випуск 4. - 2001. - С.24 - 29
4. Гаврилів Б.М. Розвиток українського історичного краєзнавства на Прикарпатті (XIX - поч. ХХст): Автореф. дис. ... кандидата історичних наук. - Чернівці, 1996. - 19 с.
5. Гуменюк Г. Краєзнавство в українських гімназіях Галичини (початок ХХ ст.) // Шлях освіти. - №2. - 2003. - с.46-50
6. Денисик Г.І. Основні етапи розвитку географії в Україні // Географія та основи економіки в школі. - № 1, 1998. - с.6-9
7. Доктор географії Олена Степанів / Упоряд. О. Шаблій. - Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2002. - 262 с.
8. Історія Осмолодської пущі. / під. ред. П.Третяка, В. Парпана. - Львів: НТШ, 1997. - 145 с.
9. Енциклопедія українознавства / Гол. ред. проф. В. Кубійович. - Львів: НТШ, 1993, т.2. - С.583-589; т.З. - С.1189.
10. Каменогорський С. Завдання українського мандрівництва // Наша Батьківщина. - Л., 1938. - Ч.6. - С.143 - 149
Loading...

 
 

Цікаве