WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Методика підготовки до державного іспиту та оцінювання курсантів за виконання контрольних нормативів фізичної підготовленості - Реферат

Методика підготовки до державного іспиту та оцінювання курсантів за виконання контрольних нормативів фізичної підготовленості - Реферат

професійній діяльності є принцип сполученості впливу, суть якого зводиться до підвищення функціональної підготовленості і становлення основних складових технічної майстерності при одночасному розвитку силових якостей. Якщо принцип сполученості впливу дотримується, то рівень підготовленості, що зростає, тісно пов'язується із технічною майстерністю, утворюючи досить злагоджену систему. Порушення цього принципу, навпаки, призводить до розлагодження цих показників.
Визнаючи, що в системі силової підготовки можуть знайти застосування різноманітні методи і методичні прийоми, використовуватися різні вправи, обтяження і тренажери, варіюватися параметри навантажень при виконанні окремих вправ, сумарний обсяг силової роботи в усіх структурних утвореннях тренувального процесу тощо, ніколи не слід забувати про необхідність строгої відповідності силової підготовки специфіці виду діяльності. Це виражається, перш за все, у переважному розвитку тих силових якостей, у тих проявах і поєднаннях, які диктуються ефективною професійною діяльністю.
Але спеціальні силові якості, які проявляються в практичній діяльності співробітників податкової міліції, вимагають їх органічного взаємозв'язку з арсеналом техніко-тактичних дій, а це може бути забезпечене лише застосуван-ням змагальних і спеціально-підготовчих вправ, що сприяють одночасному удосконаленню силової і техніко-тактичної підготовленості.
Разом з тим досвід показує, що, виконуючи такі вправи, неможливо досягти повноцінного розвитку сили навіть у тих видах діяльності, де силовий компонент відіграє провідну роль у забезпеченні практичного результату (наприклад, у гімнастиці, в рукопашному бою, чи в різних видах боротьби). Таким чином, зараз гостро постає проблема базової силової підготовки до наступного удосконалення здатності до реалізації силових якостей у специфічний діяльності.
У межах окремо взятого тренувального року або макроциклу, незалежно від виду діяльності, структури тренувального процесу і особливостей силової підготовки, є три фази взаємозв'язку між рівнем силових можливостей (наслідком спрямованої силової підготовки) і здатністю до реалізації силових якостей у процесі змагальної діяльності: 1) фаза зниження реалізації; 2) фаза пристосування; 3) фаза паралельного розвитку.
Фаза зниження реалізації звичайно охоплює період від 4 до 6 тижнів після початку інтенсивної силової підготовки. Силові якості, які значно поліпшуються в результаті широкого застосування засобів загальної і допоміжної підготовки, входять у протиріччя з координаційною структурою рухів, що склалася. Порушуються міжм'язова і внутрішньом'язова координація, утворені механізми регуляції рухів, знижується еластичність м'язів і зв'язок, погіршується відчуття темпу, ритму, зусиль, що розвиваються, тощо. Все це призводить до зниження ефективності техніко-тактичних дій, рівня витривалості тощо.
Початок фази пристосування слід пов'язувати з поступовим зростанням можливостей реалізації силових якостей, що проявляється збільшенням коефіцієнта використання силових якостей при виконанні основних елементів практичної діяльності. Протягом цієї фази поступово поліпшується динамічна і кінематична структура рухів, техніка все більше і більше відповідає зростаючому рівню силових якостей. Тривалість цієї фази може досягати 3-4 тижнів.
Фаза паралельного розвитку тривала. Удосконалення силових якостей здійснюється паралельно зі становленням технічної майстерності. Широке використання спеціальних силових вправ дозволяє досить швидко і ефективно узгоджувати рівень силових можливостей, що значно підвищився, з комплексом інших компонентів, які забезпечують ефективну професійну діяльність.
Плануючи програми занять силової спрямованості, потрібно прагнути до такої побудови тренування, яка разом з підвищенням рівня максимальної сили, силової витривалості чи швидкісної сили сприяла б і удосконаленню здатності до реалізації силових якостей. Крім того, доцільно планувати спеціальні програми, спрямовані на підвищення ефективності реалізації. При цьому вправи повинні більше відповідати специфічним вимогам і умовам професійної діяльності і за всіма параметрами навантаження (крім величини обтяжень) максимально наближатися до основних, спеціально-підготовчих і змагальних.
Специфіка виду діяльності і обумовлені нею особливості тренувальної і змагальної діяльності визначають організаційно-методичні і матеріально-технічні засоби удосконалення здатності реалізувати силові якості в умовах специфічної діяльності. В легкоатлетичному бігу - це біг вгору, по піску, проти вітру, у боротьбі - робота із партнерами вищих вагових категорій, виконання вправ з важкими манекенами; у баскетболі, гандболі, хокеї, футболі - ігри на малих майданчиках за спрощеними правилами, що допускають жорстку силову протидію; в легкоатлетичних метаннях - використання обтяжених снарядів; у тенісі, настільному тенісі, бадмінтоні - гра обтяженими ракетками тощо.
Як бачимо, створення додаткових стимулів для розвитку спеціальних силових якостей може йти різноманітними шляхами і, в основному, не вимагає складних снарядів і пристосувань. Ініціатива ітворчий пошук дозволяє викладачу-тренеру не лише створити умови для ефективного розвитку спеціальних силових якостей курсанта при виконанні спеціально-підготовчих і змагальних вправ, але й суттєво урізноманітнити процес підготовки.
Використовувати різноманітні засоби для підвищення ролі силового компонента при виконанні різних спеціально-підготовчих і змагальних вправ слід із застосуванням раціональної техніки рухів і дотриманням основних положень методики розвитку силових якостей - тривалості роботи, її інтенсивності, режиму праці і відпочинку тощо. У такому випадку застосування додаткових опорів не лише сприяє підвищенню рівня силових якостей, а й забезпечує їх органічний взаємозв'язок з основними елементами спортивної техніки, які потребують високого рівня силових здібностей, і в підсумку - ефективну реалізацію різних видів сили у змагальній діяльності.
При виконанні вправ, спрямованих на удосконалення здатності до реалізації силової витривалості в циклічних видах діяльності, дуже важливо працювати в такому темпі, який забезпечував би рухи максимальної потужності. Цим умовам відповідає темп, що знаходиться у відносно вузькому діапазоні, а зайва гонитва за швидкістю неодмінно призведе до втрати потужності.
Таким чином, найбільша кількість роботи виконується тоді, коли є відповідне співвідношення між темпом і величиною зусиль, що розвиваються, а це також сприяє поліпшенню здатності співробітника до збільшення силового потенціалу і прояву його в умовах професійної діяльності.
Розвиток максимальної сили
У сучасній практиці використовуються два відносно самостійних і дуже ефективних шляхи розвитку максимальної сили. Перший шлях передбачає збільшення сили за рахунок удосконалення нейрорегуляторних механізмів (удосконалення імпульсації, внутрішньо і міжм'язової координації) і підвищення ємності, потужності і рухомості алактатного механізму енергозабезпечення м'язового скорочення.
У результаті реалізації можливостей цього шляху підвищення максимальної сили значного збільшення м'язової маси не відбувається. Адаптація м'язів зв'язана з оптимізацією процесу рекрутування ПС-, ШСа - і ШСб - волокон, розвитком здібності і синхронізації діяльності рухомих одиниць,
Loading...

 
 

Цікаве