WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Закономірності функціонування туристичного ринку - Реферат

Закономірності функціонування туристичного ринку - Реферат

структура дисперсних елементів туристичного ринку певного рівня практично відповідає залежності формули Ціпфа "ранг - людність", оскільки, за інших незмінних умов, обсяг попиту прямо пропорційний величині поселення і відповідно це правило діє й для пропозиції, але його дія ускладнюється кон'юнктурою та умовами конкуренції. Урбанізація ущільнює територіальний ринок, зменшує його радіус. Геопросторові структуриринку будуються у відповідності з теоретичними постулатами закону ґраток Кристаллера. Гексагональна структура оптимальна з точки зору максимально можливого охоплення виробником споживачів послуги, а з іншого, надає можливість споживачеві вільно обирати пропоновану послугу, відповідно до власних уподобань, і є цілком придатною для формування територіальної структури, особливо дисперсних елементів туристичного ринку, оскільки туристична послуга є нестандартною, орієнтованою на споживання певною категорією населення. Превалювання певної моделі (адміністративної, транспортної чи обслуговування) обумовлене характером попиту та властивостями пропонованого турпродукту, тому територіальні ринки (субринки) можуть мати будь-яку конфігурацію. Закони функціонування грунтуються на принципах керованості (внутрішньої самоорганізації) систем, явищ, процесів. Управлінські впливи провадяться через дію чинників, які набувають властивостей регуляторів (внутрішніх або зовнішніх) з функціями стимуляції, стабілізації або обмеження процесу. Зазначені вище прояви дії генетичних, структурних та законів відповідності у функціонуванні та геопросторовій організації ринку туристичних послуг логічно вписуються в гравітаційні моделі поля тяжіння, де "точками тяжіння" є місцеві територіальні ринки, "маса" яких вимірюється обсягами попиту (кількість туристів) і пропозиції (потужність і пропускна спроможність функціонально-господарських та територіально-господарських складових індустрії туризму), а "відстань" - доступністю турпродукту, яка параметризується або витратами часу, або грошей. Тобто, туристичні переміщення, як тимчасові міграційні потоки, можуть моделюватися формулою "ізоморфною до відомої формули закону гравітації І. Ньютона". Таким чином, дія суспільно-географічних законів у функціонуванні туристичного ринку простежується як співвідношення загального і часткового та відбивається в усіх гранях цього функціонування - хронологічна складова ринку відбиває загальну тенденцію зростання при стрибкоподібному характері нарощування обсягів діяльності, що дає підстави визначити туристичний процес як масштабне, глобальне явище, яке поширюється на ойкумену відповідно до темпів і характеру соціально-економічних процесів. Полілінійність розвитку обумовлює як хронологічну, так і територіальну диференціацію та відносну поляризацію туристичних ринків, мозаїчність їх територіальної структури на певний часовий зріз. Геопросторова складова ринку формується диверсифікацією попиту і відповідної йому пропозиції, що закріплюється поглибленням туристичного поділу праці, посиленням територіальної диференціації, територіальною спеціалізацією при зростанні інтеграційних процесів і їх стимулюванні на всіх рівнях (від міжнародного до внутрішнього національного) шляхом проведення цілеспрямованої туристичної політики та впровадження маркетингових стратегій. Зростання та урізноманітнення попиту обумовлює відповідні процеси на ринку пропозиції, веде до зростання конкуренції при одночасній монополізації та транснаціоналізації діяльності виробника турпродукту, посилюючи можливості його впливу на формування попиту. Тобто, формується замкнене коло: високий економічний рівень розвитку країни гарантує розвиненість індустрії туризму, яка здатна, урізноманітнюючи турпродукт інтенсивним та екстенсивним шляхом, утримувати лідерські позиції за рахунок формування попиту на даний продукт. Це призводить до розшарування й поляризації і без того диференційованого ринку. Альтернативним у такій ситуації виглядає шлях регіоналізації, тобто посилення ролі ресурсної складової пропозиції. При цьому значення абсолютних (ресурсних) переваг залишається, але посилюється роль відносних переваг, які створюються ринковою діяльністю складових індустрії туризму. Зростання ролі індустрії туризму у формуванні попиту і його задоволенні є проявом подальшої інтернаціоналізації діяльності на туристичному ринку, що значно детермінує туристичний процес рівнем соціально-економічного розвитку. Загальний багатоступінчатий перебіг туристичного процесу закріплюється в геопросторових формах "ядер" здебільшого ареального типу (курортів, курортних районів і зон), з'єднаних туристичними коридорами - полімагістралями, де розвиток всього транспортного комплексу забезпечує доступність "ядер". Елементи лінійно-сітьової структури, агло-меруючись, формують геопросторові структури, форма яких відповідає певним гравітаційним моделям. Гравітаційні моделі формування територіальних ринків можуть відповідати таким принципам:
Кожному з них відповідає своя параметризація складових гравітаційної моделі. Але їх спільними рисами є: 1) орієнтація на масовість уніфікує пропозицію і стандартизує попит, "вганяючи" його у зручні для індустрії туризму межі. Постійність туристичного потоку обумовлює великі обсяги прибутків від туризму, які спрямовуються як на розбудову індустрії туризму, так і інших, особливо поєднаних ефектом мультиплікації, суміжних галузей. Для ринків акумулюючо-го типу це - можливість загальної розбудови економіки та поліпшення життєвого рівня населення, для ринків інших типів також потужна складова господарства, і чим інтен-сивніший тип ринку, тим більшу роль починають відігравати позаекономічні функції туризму. Тобто, відтворення туристичного процесу, нарощуючи оберти, формує не тільки економічні, а й соціальні структури, стає складовою стилю життя все більшої частини людства. Значна "маса ядра", де концентрується туристичний процес і відбуваються процеси агломерування та дегломерації, до певної міри навіть дифузії, стягує найпотужніші потоки, формуючи компактну континуальну зону майже правильної форми, в межах якої формуються менші за впливом вузли та центри, що відповідає дегломераційним процесам поширення туризму та прилучення до туристичного процесу нових територій. Таким чином формується ярусність, різнорівневість геопрос-торової структури туристичного ринку. 2) вибірковість як провідний принцип формування туристичної мотивації, навпаки, обумовлює дисперсність форм геопро-сторової організації туристичного процесу, формування видових субринків, споживання послуг яких локалізоване в окремих вузлах, центрах та пунктах, охоплює незначні території відповідно до вимог виду туризму. Зони впливу мають зіркоподібний, часто просто лінійно-сітьовий характер. Нестандартність попиту індивідуалізує пропозицію, робить її ексклюзивною, що відбивається на корпускулярному характері туристичних потоків і обумовлює певну циклічність туристичного процесу. Таким чином, розуміння туризму як
Loading...

 
 

Цікаве