WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Структура та територіальна організація індустрії туризму - Реферат

Структура та територіальна організація індустрії туризму - Реферат

Ці просторові структури сформувалися на базі національних ринків високоінтенсивного типу, що характеризуються значним постійним за обсягами та різноманітним за характером попитом і потужною повноструктурною індустрієютуризму, здатною не тільки задовольняти, а й створювати попит, концентруючи його на певних напрямках, видах та формах туризму. Потенційні "полюси росту" формуються переважно навколо провідних та значних "світових міст" в індустріальнорозвинених країнах, які розташовані в південній півкулі в зоні потенційного попиту і є інфраструктурно вразливими із-за віддаленості від зони формування інтенсивного попиту. Але екстенсивний шлях розвитку туристичного ринку, його ущільнення, стиснення простору, в тому числі й за рахунок удосконалення транспортних перевезень, потреба в урізноманітненні пропозиції при розвиненій індустрії туризму та всього соціально-економічного комплексу даних територій, роблять їх достатньо перспективними і дають підстави виокремити як зони значного туристичного потенціалу Південно-Американську, Південно-Африканську та Австралійську ареальні форми геопросторової структури світового туристичного ринку. Євразійський потенційний "полюс росту", який виділяють у світовому господарстві, знаходиться в стадії реформування і відповідної реструктуризації зовнішньоекономічних зв'язків і немає сформованих центрів ділової активності світового рівня. "Полюси росту" виступають інтеграторами туристичної діяльності, продуцентами нових маркетингових, інформаційних, сервісних технологій, тобто ядрами інновацій в індустрії туризму, звідки ці інновації поширюються за принципом "водяного кола" на діяльність туристичних ринків інших типів. Розподільчою мережею є опорний каркас світового туристичного ринку, представлений ієрархізованою системою вузлових елементів геопросторової структури та зв'язків між ними. Тобто, спостерігається не тільки поляризація туристичної діяльності, яка полягає в формуванні "полюсів росту" навколо вузлових фінансово-інформаційних центрів і перерозподілі фінансових та організаційних можливостей, які надає використання сучасних інформаційних технологій, а й наявність ярусності в діяльності світової індустрії туризму. Це обумовлене діахронністю розвитку складових індустрії туризму, значною територіальною диференціацією в рівнях розвитку, а також відмінами в рівні сформованості і закріпилось поглибленням "осьового" туристичного поділу праці між країнами високоінтенсивного та стабілізованого типів туристичних ринків і країнами акумулюючого типу. В міжнародному туристичному процесі зазначені особливості закріпились переважанням туристичних обмінів в межах ринків економічно розвинених країн, де повноструктурність та пропорційність складових національних індустрій туризму, їх подібність за цілим комплексом ознак забезпечують здатність задовольнити зростаючий попит, що постійно урізноманітнюється, на високому якісному рівні. Таким чином, глобалізаційні процеси з притаманною їм транснаціоналізацією форм діяльності, інтернаціоналізацією виробництва, тенденціями до концентрації капіталу позначились на індустрії туризму не тільки багатополюсністю територіальної структури світового туристичного ринку, а й його ярусністю, об'єктивно зумовленою системою перебігу капіталу, формами співробітництва та організації діяльності, можливостями застосування відповідних маркетингових стратегій, які надає застосування сучасних інформаційних технологій. Поляризація діяльності суб'єктів світового туристичного ринку виробника турпродукту, закріплена інноваційно-технологічними можливостями і відтворена в інтенсивності міжнародних туристичних обмінів, є об'єктивною основою виділення туристичних макрорегіонів світу як інтегральних геопросторо-вих структур глобального рівня. Такими структурами можна вважати континентально-океанійські макрорегіони. Включення океанів до складу макрорегіонів обумовлене глобальністю туристичної діяльності, яка поширюється не тільки на суходольні території, а також тим, що за сучасного рівня розвитку комунікацій океан втрачає природну "бар'єрну" функцію. Взаємодія (обсяги та тіснота зв'язків) між сформованими "полюсами росту" дає підстави для виокремлення двох континентально-океанійських макрорегіонів: Атлантичного та Тихоокеанського. Інтенсивний розвиток, інноваційна спрямованість, значна концентрація туристичної діяльності, яка грунтується на можливостях індустрії туризму економічно високорозвинених країн при всіх наявних внутрішніх відмінах роблять їх структурами одного (вищого) порядку, які мають домінуючі позиції на світовому ринку. Атлантичний континентально-океанійський макрорегіон формується зв'язками між Західно-Єропейським та Північно-Американським "полюсами росту" по вісі: Нью-Йорк - Лондон -Париж і далі по конурбації долини Рейна до Цюриха і Мілану. Тихоокеанський континентально-океанійський макрорегіон сформувався навколо Тихоокеанського "полюсу росту" по вісі Токіо - Сингапур і включає економічнорозвинені країни Східного та Південно-Східного регіонів, які в світогосподарських зв'язках визначаються посиленою економічною активністю. Світого-сподарська диверсифікація, "взаємопроникнення" економік, фінансово-інформаційна зв'язність Тихоокеанського та Північ-но-Американського "полюсів росту", обсяги та постійність туристичних обмінів дозволяють припустити можливість їх подальшої інтеграції на світовому туристичному ринку (при зростаючій конкуренції на транснаціональному рівні) і формування атлантично-тихоокеанської зони інтенсивного розвитку індустрії туризму по вісі Токіо - Лос-Анжелес (через Гавайські о-ви) - Нью-Йорк - Лондон - Париж і далі в межах європейського "полюсу росту". Потенційними зонами туристичної активності, які можуть перерости (за сприятливої кон'юнктури світового ринку) в "полюси росту" є південні зони значного туристичного потенціалу, які в той же час і надалі залишаться "прив'язаними" до Атлантичного та Тихоокеанського макрорегіонів. Аналогічною ввижається й доля Євразійського потенційного "полюсу росту", який за належності до Напівпериферії, також на значний час залишиться в "тіні" Західно-Європейського та Тихоокеанського "ПОЛЮСІВ росту". (Картосхема "J'еопросторова організація ринку туристичних, послуг"). Видові субринки формують властиву їм територіальну структуру, яка відбиває особливості функціонування тієї чи іншої складової індустрії туризму і знаходить відображення в множинній територіально-галузевій структурі, яка утворюється внаслідок взаємодії виробничих об'єктів складових індустрії туризму з територією, і відбивають особливості територіальної структури сфер гостинності, транспорту, туроперей-тингу тощо, територіальну диференціацію, концентрацію та спеціалізацію певного субринку, утвореного сегментом споживчого попиту та виробничо-технологічною ланкою з його задоволення. Так формуються геопросторов і структури видових субринків з відповідною ієрархією елементів. Вони є частковими проявами формування інтегральних просторових форм міжгалузевого комплексу індустрії туризму. Таким чином,
Loading...

 
 

Цікаве