WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Структура та територіальна організація індустрії туризму - Реферат

Структура та територіальна організація індустрії туризму - Реферат

стратегій,міжнародні організації на засадах міжнародних норм та угод. Регулятором глобального ринку є перебіг та акумуляція капіталу. Саме каскадна акумуляція капіталу (його перебіг з країн-лідерів з високим рівнем економічного розвитку і розвиненим ринком капіталу до країн-послідовників з дещо нижчим рівнем і т.д.) є підставою диференціації національних ринків та ієрархізації форм просторової організації світового господарства. Дослідники (Ю. Шишков, Н. Мироненко, Б. Яценко та інші) зазначають, що сучасне світове господарство являє собою ярусну, багатополюсну та асиметричну (внаслідок нееквівалентності обміну) систему. Динамізм, диверсифікація та реструктуризація сфери послуг є результатом як проведення державної політики (часто протекціоналістської для багатьох галузей третинної сфери), так і транснаціоналізації: серед 500 провідних ТНК світу, які щорічно визначаються журналом "Fortune" за обсягами річного прибутку, біля 50% спеціалізуються в сфері послуг. Обіг світового ринку послуг постійно зростає, складаючи зараз майже чверть вартості світового експорту. На нього припадає також 40% прямих інвестицій в світі. Відповідно зростає й чисельність зайнятих, бо більшість робочих місць створюється саме в сфері послуг. Простежується загальна тенденція прямої залежності між рівнем розвитку окремої країни, часткою сфери послуг у ВВП та часткою зайнятих у сфері послуг: чим вищий рівень економічного розвитку, тим більш розвиненим є національний ринок послуг, тим більшу роль він відіграє на світовому ринку послуг, оскільки може продукувати послуги, що виступають товаром міжнародної торгівлі (таблиця 3.11).
Для світового ринку послуг характерне постійне зростання обсягів діяльності (мал. 3.13). За останні двадцять років обсяг експорту послуг виріс майже у 4, а імпорту - у 3,6 рази, розвиваючись практично рівноцінно. Стабілізація темпів росту в останнє десятиріччя, після значних коливань 70-80-х років XX ст., може свідчити про певну впорядкованість на ринку послуг, яка на даному етапі закріпилась і в певних геопросторових формах поляризованої світогосподарської системи.
У структурі експортних операцій світового ринку послуг переважають транспортні та туристичні (мал. 3.14).
На транспортні послуги, що включають оренду (фрахт) транспортних засобів, які здійснюють перевозку пасажирів та вантажів, і комплекс супутніх послуг з обслуговування в портах (навігаційне, технічне обслуговування, розвантажувально/навантажувальні роботи, зберігання тощо) припадає майже чверть загальних обсягів діяльності. Майже третину світової торгівля послугами становлять послуги, пов'язані з мандрівками населення в ділових та особистих цілях. Тобто, можна стверджувати, що на ринок туристичних послуг, з урахуванням транспортної складової, припадає майже 40% обсягу світової торгівлі послугами. Картосхема "Ринок, послуг (експорт)". Картосхема "Ринок послуг (імпорт)" На світовому ринку послуг домінують економічно розвинені країни (таблиця 3.12). Так, на долю восьми розвинених країн (США. Велика Британія, Франція, Німеччина, Японія, Бельгія, Нідерланди, Італія) припадає 2/3 світового експорту послуг і понад 50% імпорту. При цьому цікавим є співвідношення товарів і послуг в експортно-імпортних операціях цієї групи країн: на США та Велику Британію припадає 30% світового експорту послуг і тільки 20% експорту товарів. Сфера послуг цих країн, а також Швейцарії, Австрії, Бельгії, Гонконгу та ряду інших орієнтована переважно на експорт, про що свідчить співвідношення частки експорта й імпорта послугу ВНП. У той же час значна частка послуг в експорті не є прерогативою розвинених країн. В ряді країн, що розвиваються, послуги також складають значну частку їх експорту, що почасти перевищує 50%. На країни, що розвиваються, та країни перехідної економіки припадає 24% вартості світового ринку послуг і ще 1% надають міжнародні організації. Частка країн перехідної економіки в міжнародній торгівлі послугами поки що незначна. Так, для країн СНД характерне від'ємне сальдо торгівельного балансу особливо в фінансових, інформаційних та інших бізнес-послугах. Інтенсивність змін компонентної структури сфери послуг відповідає глобалізаційній перебудові світогосподарських зв'язків. Аналіз динаміки структурних зрушень на ринку послуг за другу половину XX ст. (таблиця 3.13) свідчить, що в цілому по світу третинна сфера перебрала на себе понад половину всіх зайнятих. Порівняння структурних змін зайнятості економічно активного населення країн Західної та Східної Європи засвідчує розрив між ними приблизно у ЗО років. Особливо швидкими були темпи зростання зайнятості в сфері послуг у постіндустріальних країнах. Так, при середньосвітових темпах в 1,4 рази для Японії характерні найбільші темпи - 1,6 рази, для європейських країн вони дещо нижчі (1,4-1,5), для США -1,2, що свідчить про певну насиченість ринку. Найбільш швидкими темпами зростали виробничі галузі третинної сфери: при середньосвітовому показнику 2,9 у Японії, Німеччині, Франції вони становили понад 3,1 (таблиця 3.14). Споживчий сектор сфери послуг зростав повільніше (з середніми темпами 1,4 рази) і був більш диференційований по країнах, що свідчить про значний вплив внутрішніх умов ринкового середовища на розвиток цього сектору (таблиця 3.15).
Таким чином, технологізація всіх сфер життєдіяльності диверсифікувала галузеву структуру послуг у бік збільшення питомої ваги виробничих послуг. Наслідком зростання обсягів діяльності в сфері виробничих послуг стали кардинальні зрушення в галузевій, територіальній та організаційній структурі основних виробничих галузей. На даному етапі саме виробничі послуги визначають обсяги та номенклатуру виробництва, регулюють товарні потоки, особливо в індустріально розвинених країнах. Аналіз зовнішньоторгівельного балансу цієї групи країн засвідчує, що за 20 років його товарна складова постійно зменшувалась, а сервісна - зростала. Виробничі послуги поділяють на споживчі, що формуються ринком попиту, постачальницькі, обумовлені продовженням виробничої діяльності в сфері споживання, та посередницькі, призначені для створення сприятливих умов функціонування ринку (транспортні, інформаційні, телекомунікаційні, комп'ютерні тощо). Розвиток виробничих послуг сприяє загальній інтенсифікації виробництва, докорінно змінюючи логістичну систему, реструктуризуючи організаційну, галузеву, а згодом і територіальну структуру виробництва. Зміна моделі формування попиту на споживчому ринку стимулювала організаційні зрушення в бік зростання частки малого підприємництва на ринку послуг як більш гнучкої фор ми задоволення попиту. Ця тенденція характерна для всього світового господарства, але на ринку послуг вона проявляється найяскравіше. Середовище бізнес-діяльності малого та середнього підприємництва - це конкурентне середовище в якому загострення конкуренції потребує обов'язкового впровадження інновацій. У сфері послуг інновації стосуються самих послуг (інновації продукту), процесу їх виробництва (технологічні інновації) та
Loading...

 
 

Цікаве