WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Структура та територіальна організація індустрії туризму - Реферат

Структура та територіальна організація індустрії туризму - Реферат

інтенсифікацію, і відповідне урізноманітнення турпродукту як екстенсивним шляхом (територіальне розширення пропозиції і залучення нових територій, придатних для використання як в традиційних сегментахринку, які вже зарекомендували себе постійністю попиту, так і в сегментах, які визначаються перспективними маркетинговими стратегіями зазначених ринкових суб'єктів), так і інтенсивним (шляхом підвищення атрактивності залучених до туристичного обігу об'єктів показу, розміщення, дозвілля тощо). Світові процеси транснаціоналізації туристичної галузі поки що майже не торкнулись України, а лише позначились на діяльності її туристського ринку певними тенденціями до централізації, внаслідок чого виділилась категорія туроператорів. Але нестабільність економічної ситуації робить туристський ринок слабо диференційованим як за типами туристичних підприємств-посередників, так і пропонованого ними туристичного продукту, що звужує вибір та не стимулює пропозицію до урізноманітнення послуг. Інтеграційні процеси на внутрішньому ринку практично не помітні, а розвиток туропретаорів відбувається за рахунок нарощування виробничих потужностей, розвитку власної збутової мережі (філії) та поширення агентських угод. Туристичні підприємства України представлені переважно малим та середнім бізнесом. Понад половина з них є колективною, переважно акціонованою, формою власності, і майже 20% - приватними (мал. 3.27).
Суб'єктам підприємництва за період 1994-2000 pp. було надано 5321 ліцензію на право здійснювати туристичну діяльність і з них понад 3,5 тисячі не втратили своєї чинності, що свідчить про значну популярність даного виду бізнес-діяльності, в якій зайнято 33,2 тис. чол. З іншого боку, нестабільність економічної ситуації, падіння життєвого рівня населення, інші соціально-економічні причини не створюють для галузі сприятливого середовища ринкової діяльності. Тому фактично працювали на ринку туристичних послуг тільки 68% від загальної кількості підприємств і на них припадає понад 35% загального обсягу послуг, наданих підприємствами індустрії туризму країни (2000 p.). У структурі послуг, що надаються туристичними підприємствами країни, обслуговування внутрішніх туристів переважає майже вдвічі обсяги міжнародного туризму. За останні п'ять років обсяги міжнародного туризму знизились в 1,7 рази за рахунок переважного падіння темпів зарубіжного (виїзного) туризму (у 2,8 рази) і незначного зростання іноземного (в'їздного). За цей же період у 1,8 рази зросла кількість екскурсантів, що дозволило в 1,7 рази збільшити обсяг реалізації послуг. Територіальна концентрація туристичних підприємств підбиває територіальну структуру попиту на ринку. Найбільшим цей показник є у Києві та в Криму, порівняно високі його значення в Одеській, Херсонській, Волинській, Закарпатській, Тернопільській областях, а найменші - у Кіровоградській, Хмельницькій, Донецькій та Луганській областях. Основними видовими сегментами ринку й надалі залишаться рекреаційний з метою відпочинку, курортно-лікувальний, культурно-пізнавальний (екскурсійний), спортивно-оздоровчий, релігійний туризм. Пріоритетними формами діяльності для туристичних підприємств країни можна вважати розробку інноваційного продукту, який би ширше й різноманітніше використовував наявне природне розмаїття та культурно-історичне надбання України, і був би привабливим не тільки для внутрішнього споживача, а й для іноземного: стародавнім водним шляхом "З варягу греки", "Великим Шовковим шляхом", "Чумацькими шляхами України", "Намисто Славутича" та інші. Транснаціоналізація туристичної діяльності позначена також значною участю в туристичному бізнесі "суміжних" агентів туристичного ринку, особливо банків та страхових компаній шляхом придбання контрольного пакету акцій провідних суб'єктів видових субринків (туроператорів чи готельних груп, транспортних кампаній) або його значної частини. Банки та страхові компанії мають власні потужні автоматизовані системи управління, що дозволяє їм здешевлювати маркетинг тур-продукту, наприклад, за рахунок впровадження глобальної системи дисконтних карток. З одного боку, ці картки, що на відміну від пластикових, не є платіжним засобом, є додатковою послугою банку, що розширює коло пропонованих банком послуг, диверсифікуючи його ринок, а з іншої, ці картки є гарантованим правом на отримання найрізноманітніших пільг для їх власників. Наприклад, одна з провідних глобальних систем дисконтних карток ENT-CARD, організована за клубним принципом, пропонує своїм членам такі пільги як 10-30% знижку на білети практично на всі види суходольного транспорту, 20-50% - на готельні послуги в 175 країнах світу і такі ж знижки на послуги ресторанів, до 30% - на оренду автомобіля, безкоштовні картки ENT-Telecard для ведення телефонних розмов за пільговим тарифом і т.д. Власник дисконтної картки, користуючись каталогом сервісних служб даної системи, має можливість пільгового бронювання практично всіх видів туристичних послуг. Однією з найпоширеніших банківських послуг для туристів є надання туристського чеку, що також працює на загальну ідею безпечності та комфортності подорожування, оскільки унебезпечує грошові заощадження туриста від крадіжки і не потребує переміщення значних сум через кордон. В Європі з 1968 р. запроваджений єврочек, який надається банком без попереднього внесення грошей в рахунок банківського кредиту строком до одного місяця. Такі форми організації діяльності на ринку туристичних послуг мають обопільні переваги: банк закріплюється на ринку туристичних послуг, а турист отримує більший спектр цих послуг, що урізноманітнює вибір. Транснаціоналізація індустрії туризму, її інтернаціоналізація та глобальність проявляється в інтегративному характері організації діяльності на основі використання комп'ютерних систем бронювання та глобальних розподільчих мереж (GDS-Global Distribution Systems). Міжнародні системи бронювання, створені в 60-х роках XX ст., почали застосовуватись з 70-х років авіакомпаніями для обробки операцій з бронювання місць, а згодом поширились на решту напрямків діяльності суб'єктів ринку виробника турпродукту. Зростання обсягів діяльності за рахунок зберігання інформації на всесвітній основі, наприклад, про тарифи, пільги та умови їх надання, інші маркетингові заходи, розширення меж шляхом об'єднання мереж сприяли їх перетворенню в глобальні системи розподілу, які значно підвищили комерційну ефективність діяльності на ринку і на сьогодні є одним з найдієвіших інструментів міжнародного туризму. Глобальні комп'ютерні системи резервування AMADEUS, Galileo, Sabre, Worldspan є сьогодні засобом і місцем купівлі/продажу туристичних послуг практично всіх видів по всьому світу. Термінали цих систем охоплюють майже 500 тис. Суб'єктів світового туристичного ринку. Наприклад, міжнародна система бронювання Galileo, що була заснована одинадцяттю авіакомпаніями Європи та США, такими як Air Lingus, Apr Canada, Alitalia, Austrian Airlines, British Airways, KLM Royal Dutch Airlines та інші, охоплює біля 42 тис. агенств
Loading...

 
 

Цікаве