WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Індустрія туризму - основа розвитку національного ринку туристичних послуг - Реферат

Індустрія туризму - основа розвитку національного ринку туристичних послуг - Реферат

оцінка ландшафту є предметом естетичної географії - напрямку географічних досліджень, що мають за мету естетичну оцінку природи і її окремих явищ: форм поверхні, вод, флори та фауни, поселень та наявних в ландшафті (як і тих, що з'являються) наслідків людської діяльності з точки зору їх сприйняття (форми, колір, сполучення тощо) певним суспільством. Естетична географія своїм теоретичним підґрунтям має естетику, знання про об'єкт дослідження набуває з ландшафтознавства, а підходи та методи - з географії культури. Джерельною базою ретроспективного аналізу можуть слугувати мистецькі та художні твори, географічні описи, давні карти, а для сучасних досліджень - соціологічні методи із значним психолого-естетичним наповненням. Слід зауважити, що цей напрямок в Україні розвивається вже майже десяток років, наприклад, в Київському, Чернівецькому та Дніпропетровському університетах. Ці дослідження цікаві, ґрунтовні, основані на класичних і некласичних методиках польових досліджень, але результати їх, оскільки в основу покладений дедуктивний підхід, локально обмежені. В той же час потреби практики викликають необхідність узагальнених на макрорівні фонових пейзажно-естетичних оцінок, які б могли бути покладені в основу подальших як наукових, так і практичних розробок, наприклад, в напрямку оцінки пейзажних властивостей ландшафтів як ресурсу туризму. Таким чином, туристичні ресурси можна розглядати як елемент етно-ландшафтної геокультурної системи, виокремленні на основі функції туристичного споживання, представлений взаємодією та взаємозв'язком сталої етнічної та динамічної інноваційної культури, зафіксований в зовнішніх ландшафтних та сутнісних діяльнісних ознаках георозмаїття. Еколого-економічний підхід ґрунтується на оцінці споживчої вартості туристичних благ і ресурсів. Наявність туристичних ресурсів розглядається багатьма авторами (наприклад, Квартальное В.А., Мироненко М.С., Твердохлєбов І.Т.) як чинник виробництва турпродукту, в той час як ми вважаємо їх неодмінною його складовою, яка, залежно від характеру ресурсу, має певну споживчу вартість. Відповідно до цієї ознаки є туристичні блага, споживання яких не залежить від людської діяльності на певній території (наприклад, клімат чи наявність морських акваторій); туристичні блага, споживання яких залежить від екологічного стану території і природоохоронної діяльності (стан води, повітря, грунтів, рослинного покриву тощо); туристичні ресурси постійного моніторингу і відповідного вкладання капіталу і праці на відновлення ресурсів, їх атрактивних властивостей (наприклад, шляхом реставрації, реконструкції, розвитку відповідної інфраструктури); туристичні ресурси цільового призначення, створені задля пожвавлення туристичної діяльності на даній території (Євродіснейленд, Лас-Вегас, наприклад). Функціонування індустрії туризму можливе лише у взаємодії з усіма функціонально-компонентними та функціонально-територіальними елементами суспільно-географічного комплексу, структурною одиницею якого вона є. Взаємодія і взаємозв'язок одиничного й цілого прослідковується по всіх каналах: ресурсно-сировинному, ресурсно-товарному, фінансовому, трудовому, інформаційному, управлінському, що дозволяє розглядати соціально-демографічні та господарські структури в складі територіально-господарської підсистеми індустрії туризму. Ці структури та їх компоненти є умовами функціонування даного МГК, впливають на його територіальну організацію і можуть використовуватись як туристичні ресурси. Слід зазначити, що при оцінці рівня розвитку, сформованості і особливостей функціонування національної індустрії туризму слід враховувати її, так би мовити, "стартові позиції", представлені історичними умовами такого формування. Індустрія туризму є структурною одиницею певної соціально-економічної системи, що формувалась в певних історичних Умовах на певній території. При цьому властивості території є константами, а історичні умови - змінними, під сукупною дією Яких відбувалось формування системи господарювання. До властивостей території слід віднести: географічне положення, природні умови та ресурси, етнос як географічне явище, сформоване історично в певному ландшафті і представлене соціальною спільністю людей, об'єднаних системою міжпоколінної етнокультурної інформації, що зафіксована в мові, культурі, побуті, поведінці, психічному складі та самоназві. Таким чином, етнос, адаптуючись до конкретних умов території, формує свою традиційну культуру і систему господарювання, тобто відповідний господарсько-культурний тип. Цей господарсько-культурний тип в подальшому, під дією загального цивілізаційного поступу, науково-технічного прогресу зазнає певних трансформацій (добровільних чи примусових, пов'язаних із запозиченнями чи насадженням), позначених інноваціями, і шляхами таких інновацій є міграції (людей та ідей). Тобто, за нормальних (мирних) умов розвитку швидкість та напрямок інновацій визначає рівень комунікативності, а сприйняття інновацій залежить від культурного бар'єру. Військові, як будь-які насильницькі дії, прискорюють цей процес і посилюють опір інноваціям, що привнесені завойовниками. Культурний бар'єр в даному випадку розглядається як система світосприйняття етносу, зафіксована в мові, релігії, традиційній побутовій культурі. Сприйняття інновацій пов'язане зі "шпаристістю" (пористістю) культурного бар'єру. З іншого боку, кожна культура як самодостатня система здатна до саморозвитку, свідченням чого є значна матеріальна і духовна спадщина кожного народу (і не тільки тих народів, що зараз населяють планету, а й тих, що населяли її протягом всієї історії людства), що говорить про культуру як систему інерційну, здатну до накопичення, збереження та впорядкування елементів. Внаслідок саморозвитку та прискореного руху інновацій, пов'язаного знауково-технічним прогресом (спочатку на транспорті, потім у зв'язку, сфері комп'ютерних технологій) змінюється система господарювання і середовище людської життєдіяльності. Це середовище стає все більше штучним, залежним від технологічного рівня суспільства, свідченням чого є розвиток урбанізації. Урбанізація - це не тільки зростання чисельності міського населення і збільшення кількості міст. Це - поширення міського способу життя, слабо пов'язаного з природними умовами і використанням природного середовища, але технічно насиченого, пов'язаного з використанням технологій, що весь час удосконалюються. Відповідно до глобальних змін життя і способу діяльності, змінюються й потреби людини, й можливості їх задоволення. Таким чином, дослідження процесів формування та функціонування індустрії туризму обов'язково передбачає застосування принципу історизму. Національна господарська система формується під дією об'єктивних умов: природи даної території та культури її населення, і змінних чинників, що виступають гарантами сталості даної господарської системи. Гарантами сталості значною мірою є чинник державності (наявність державності, стабільність державних кордонів) та суспільно-політична система, що визначає механізм господарювання. Інтегрованість індустрії туризму в певний суспільно-географічний комплекс визначається тіснотою взаємодії з іншими його складовими. В
Loading...

 
 

Цікаве