WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Косів - місто історичне та туристичне - Курсова робота

Косів - місто історичне та туристичне - Курсова робота

громади хасидів . Згідно з розповідями старожильців, у Косові були три божниці. Поряд з привілеями, про які згадувалося в історичній довідці, були накладені на жидів, як іновірців, певні обмеження , зокрема на захоронення їм надали ні на що непридатну землю. 1941 р. на вершині Міської гори, а пізніше в Шепарівському лісі біля Коломиї всіх жидів Косова винищили німці . Тоді ж багато нагробних плит із жидівського цвинтаря німці позвозили до будинку ґестапо і забрукували ними подвір'я. Так трагічно закінчилася історія жидівської громади Косова.
8. Ансамблі світських церков.*
а) Церква Успіння Пречистої Діви Марії на Старому Косові очевидно існувала вже під час згадки про " село Косово" 1424 року, через те що в ті часи парохії фундувалися при самому закладенні села або відразу ж по прибуттю поселенців, дуже часто - на їх власне бажання, або на прохання війта . Ще певніше можна стверджувати про існування церкви в році 1579-му, коли згідно з податковим реєстром у "селі Кошові" був "1 піп" .
1739 року тут, "на ґрунті здавна освяченому коштом і старанням превелебного ксьондза Василя Никуровича, косівського декана, з підмомогою побожних людей", була зведена нова будівля церкви, - "хрещата, з п'ятьма копулами небосяжними, модно вгору виведеними, ґонтами покрита". 1824 р. церква згоріла разом зі всіма метриками, книгами, грамотами .
1836 року на тому ж місці виставлено церкву з однією банею; її спалено під час Другої світової війни .
У дев'яностих роках ХХ ст. споруджено муровану одноверху церкву. Недалеко церкви зберігся парохіяльний будинок, у якому бували відомі діячі української культури (тепер тут корпус початкових кляс школи) .
б) Міська церква Святої трійці мала бути заснована в час виникнення містечка, підтвердженням чого є інформація, що 1579 р. в "містечку Кошові" був "1 піп" .
Коло 1740 року тут, "на ґрунті здавна освяченому коштом і старанням отця Андрія, міського пароха, вибудувано нову церкву, - хрещату, штукою архімодною з п'ятьма верхами вгору виведеними, ґонтами побиту." Продовж півтора століття церква спорохніла, а вдосвіта 21 серпня 1896 року згоріла до тла під час пожежі, що охопила сусідні квартали; згоріли навіть дашки на мурованій огорожі та ще й брама. Але більшість церковних речей (у тому Святі Дари, кивот, престольні образи) пощастило вирятувати: частину з них перенесли до дочірньої церкви на Манастирському, інші тимчасово поскладали в сусідніх християнських домах. Із церковних книг три згоріли .
З огляду на нечисленність і бідність парохіян, а також через відсутність підтримки або й утруднення з боку влади, довго не вдавалося приступити до віднови церкви. І лише незадовго перед Другою світовою війною було розпочато будову згідно з проєктом, виготовленим 1925р. архітектом Евгеном Нагірним зі Львова, і закладено глибокі кам'яні фундаменти та виведено мур майже на метер заввишки .
Одначе прихід радянської влади перешкодив продовжити будівництво. На місці церкви поставили пам'ятник Сталінові, потім - погруддя Марксові, яке 1990 року демонтували, а 1991- го встановили пропам'ятний хрест, 4жовтня 1996р. сесія Міської Ради повернула земельну ділянку міської церкви греко-католицькій громаді.
Мурована дзвіниця у формі воріт і могила січових стрільців, що розміщувалися колись на території церкви, були знесені у повоєнний час .
в) Церква Благовіщення Пречистої Діви Марії на Вербівці була закладена правдоподібно в кінці ХVІ ст., але не раніше 1579 року, позаяк окреме село Вербовець тоді ще не значиться, а тільки "село Кошов" і "містечко Кошов", у яких записано по одному священику .
В 1699 р. була зведена наступна церковна будівля "на місці здавна освяченому коштом отця Никорака", тамтешнього пароха; церква мала три бані й була побита ґонтами. Візитатор 1745 року зазначає, що "церква хоч стара, але зі всім добра, [щоправда] потребує ремонту даху, на котрий уже є вісім тисяч ґонтів, куплених на Волощині, тільки ще не спроваджених."
1853 року виставлено нову (теперішню) церкву, - з п'ятьма банями .
г) Церква свв. Якима й Анни на Смодному була заснована 1740 року "на ґрунті новому коштом і старанням велебного отця Григорія Жовнірчука". Церква мала три бані, була покрита ґонтами. Церкві у рік її заснування жертвував на відпущення гріхів Євангеліє Матій, родом з Дніпра, який повертався зі стамбульської неволі . (Той самий козак Матій офірував у 1743 р. Євангеліє і святомиколаївському манастиреві).
Наступну (нинішню) церкву виставлено 1841р.; вона теж трибанна. Біля церкви є дзвіниця, вартарня, цвинтар.
ґ) Церква св. Стефана в Городі була заснована в останній чверті ХVIIIст. Тоді громада сусідньої Річки, будуючи собі нову церкву, стару подарувала в Город . У 1868-1872 рр. зведено в Городі нову церкву .
д) Церква Зачаття св. Йоана Христителя на Черганівці (Чегринівці). Барвисту леґенду про історію побудови цієї церкви розказав Станислав Вінценц у своєму знаменитому творі "На високій полонині" (1936 р.). Починається оповідь "із села Дідушкова Річка, що зветься також Красноїля… Росла там колись над Черемошем дуже велика гарна ялиця. 1757 року […] збудували з неї церківцю, з її грубого відземка зробили вівтар. Від тієї ялиці назвали парохію та село - Красноїля, себто "гарна ялиця". Ще перед сто тридцятьма роками та церківця там стояла; пізніше перенесли її на нове місце, зване Дубове, розташоване вгорі Дідушкової Річки, ближче до Голов. Там також звели, 1821 року, нову велику церкву, яка існує й досі. А стареньку церківцю[…] якби хтось хотів побачити, то мав би вирушити до Чегринівки. Саме там, при дорозі з Косова до Кут, стоїть вона напівзотліла, але все ще гарна; на пляні утворює хрест із короткими раменами, обліплена дашками та причілками. Над критим ґанком видніється напис - частково латиною, частково староцерковною мовою, - що мовляв, для потреб громади перенесено цю церкву 1821 року з Красноїлі".
Оскільки книжка " На високій полонині", як зазначено в додатку до неї, "базується головно на студіях[…] , і навіть найбільш прудкокрила фантазія автора ніколи не є довільною"120, то, очевидно, дана леґенда має під собою реальні факти, про котрі однак наразі не виявлено прямих документальних свідчень. Зокрема, не має підтверджень дата перенесення, яку подано в леґенді- 1821 рік. Так, згідно із шематизмом на 1832 р. церква в Черинівці у той час іще відсутня121 , натомість шематизм на 1887 р. датує її будівництво 1842 роком122. Іван Сеньків про факт перенесення зазначає так: "церкву продано й перенесено до Черганівки, а 1840 року побудовано нову церкву в Красноїлі"123.
Тут треба додати, що повищий напис над входом доводилось бачити
5 червня 1981 року, але був він тьмяний від часу, і тому прочитувалися лише окремі фрагменти (передовсім дата: "1821", і фраза: "общества парафьанъ красноілъскихъ"); однак під час ремонту церкви в 1994р., згідно з повідомленням Михайла Городенка (с. 118), дошку з написом "кудись закинули".
Поряд з черганівською церквою є також мурована дзвіниця у формі воріт.
е)Церква Різдва Пречистої Діви Марії
Loading...

 
 

Цікаве