WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Туристична характеристика Надвірнянського району, с.Бистриця, с.Буковель, ТК Буковель. Перспективи розвитку - Курсова робота

Туристична характеристика Надвірнянського району, с.Бистриця, с.Буковель, ТК Буковель. Перспективи розвитку - Курсова робота

показано, що кошти впливають на підвищення добробуту селян не тільки найпростішим методом (шляхом осідання у їх кишенях), але і ще дещо складнішим та прихованішим. Цей шлях - це інтелектуальний, культурний та духовний прогресс, про що згадувалося вище. І саме в цьому автор вбачає найбільшу користь від інвестування. Це створить підгрунтя та стане основою для розвитку і життя села в майбутньому.
Висновок
Яка б не була мальовнича природа, багатьох туристів все ж цікавить різноманітність і комфорт відпочинку. Що зможе запропонувати для розваг той чи інший туристичний комплекс, наскільки комфортабельні номери, наскільки розвинуті засоби комунікацій, чим можна зайнятися влітку (обладнані спортивні майданчики; наявність боулінг- та фітнес-клубів і т. і.) та взимку (наявність досвідчених тренерів, які б могли навчити кататися на лижах, наявність трас та підйомників різної складності, екскурсоводів з знанням етнографії, фольклору, традицій даної місцевості)? Людей, які подорожують власним авто, турбує стан доріг. Той, хто не має такої змоги, цікавиться, наскільки добре транспортне сполучення з місцевістю. І буквально в усьому вищепереліченому с. Бистриця та відпочинкові комплекси, які тут є, значно поступаються с. Поляниця та курорту "Буковель", що знаходиться на тереторії села. Хоча порівнювати за рівнем розвитку туризму с. Поляниця (де протягом останніх років було вкладено не один мільйон гривень) та с. Бистриця (яка майже не фінансується) є просто не можливо.
Кілька років тому ТзОВ "Скорзонера" запропонувало виступити інвестором і у перші два-три роки інвестувати в Бистрицю 1 мільярд гривень, щоб розширити межі свого курорту. Проект безперешкодно пройшов погодження в сільській раді, районній раді у м. Надвірна і наткнувся на перепони під час розгляду у ІваноФранківскій обласній раді. Такі умови аж ніяк не сприяють очікуванню позитивних змін. Для зміни цих умов потрібно провести заохочувальні заходи. Відтягувати починання у цьому напрямку не цілеспрямовано.
Для того, щоб Бистрицю стала відвідувати більша кількість туристів, потрібно створити відповідні умови, що є просто неможливим при відсутності інвестора. На даний момент Бистриця є майже нецікавою для відпочиваючих.
У інвесторів с.Бистриця викликає зацікавлення. Прикладом, за словами сільського голови, слугуватиме те саме ТзОВ "Скорзонера". Було б досить логічно дати можливість інвесторам вкладати свої гроші у розвиток відпочинково-туристичної галузі і роблячи цим Бистрицю привабливішою для туристів.
Наявність зацікавленого інвестора не є визначальним фактором для того, щоб місцевість, яка ідеально підходить для впровадження туризму почала розвиватися динамічно. Дуже важливою є підтримка влади та відсутність спротиву з боку населення.
Натомість навколо проекту точиться дуже багато обговорень, переважно негативних. Мова іде і про вплив на природні комплекси, і про високі ціни, і про незаконність придбання землі тощо. Але мені захотілося проаналізувати це все з іншої точки зору. Почну з аргументу: "Бистриці не потрібний інвестор. Вона була до тепер без всяких туристичних центрів і якось люди жили", з яким стикалася протягом написання роботи і з яким найбільше не погоджуюсь. По-перше, слово "якось" насторожує і вимагає запитання: "Навіщо жити "якось", якщо туризм, у даній місцевості, може змінити рівень життя, піднявши його значно вище?" Крім того, хочу зазначити, що раніше добре функціонували лісокомбінати та сільгоспи, де і була задіяна більша частина населення. А жити за рахунок збирання ягід, грибів чи продажу поголів'я худоби - це не вихід. Людина повинна мати стабільний заробіток і постійне місце роботи, щоб, зрештою, пізніше отримувати пенсію. А підробіток токого роду може бути додатковим джерелом надходжень до сімейного бюджету. Прихід інвестора - це запорука створення нових робочих місць (посилання на пункт 3.2.2.) - отже, це перший і найсуттєвіший агрумент. Наразі сворення такої кількості робочих місць на даній тереторії не пропанує жодна інша інстанція. А тому вибирати не доводиться. Звичайно, я не хочу сказати, що потрібно приставати на будь-яку пропозицію лише тому, що немає альтернатив, проте ТзОВ "Скорзонера", як на мене, зробило чимало в Поляниці. Отже, є всі підстави вважати, що ситуація в Бистриці будеаналогічною. Крім того, інвестор безпосередньо зацікавлений у цих змінах.
Друге: цікаво дізнатися, чи хтось з мешканців села Поляниця хотів би, щоб його село стало знову глухим кутом, про нього мало хто знав би, не було б інфраструктури тощо. Якщо такі люди і знайдуться, то їх буде надто мало і то переважно похилого віку, яким ні дітей вчити не треба, ні про своє майбутнє дбати.
Саме за рахунок інвестицій село набуло нового обличчя, яке пропонують надати і Бистриці.
На небайдужість (за словами голови сільської ради Яремчука Петра Петровича) до проблем села Бистриця з боку ТзОВ "Скорзонера" вказує і той факт, що навіть коли проект було відхилено, вони продовжували всіляко сприяти Бистриці - це і допомога дітям-сиротам, дітям-інвалідам та малозабезпеченим; закупівля подарунків для школярів та дітей, що відвідують дитячий садочок, тісна співпраця з сільською радою. Звичайно, це можна розцінювати, як намагання задобрити людей чи щось на зразок цього, проте яка різниця, якщо це покращує становище селян.
Справжня мета цієї наукової роботи - не спробувати показати позитивні сторони ймовірного інвестування в с. Бистриця з боку ТзОВ "Скорзонера", а дати зрозуміти, що селу терміново потрібен інвестор. І байдуже, хто це буде, якщо він вкладе потрібні кошти в розбудову туристичної галузі села.
Довідка:
Перед закінченням роботи над науковою працею я дізналася, що проект інвестування коштів з боку ТзОВ "Скорзонера" в с. Бистриця пройшов погодження в Івано-Франківській обласній раді. Сподіваюся на справдження висвітлених вище прогнозів.
Список використаної літератури
1. Гілецький Й. Р. Географія Українських Карпат. Лекції з курсу "Фізична географія України" 2005р.
2. Гілецький Й. Р. Географія Івано-Франківської області (посібник для 8-9 класів загальноосвітніх шкіл) 2005р.
3. Природа Фвано-Франківської області під ред. Теренчука К. І. - К.:Вища ліга, 1973
4. Генсирук С. А. и др. Рекреационное использование лесов/ С. А. Генсирук, М. С. Нижник, Р. Р. Возняк. - К.:Урожай, 1987. - с.244
5. Гоцул Л. Ф. Туризм і рекреація. - Івано-Франківськ, 1992.
6. Койнов М. М. Природа Станіславської області. - Львів, 1960.
7. Українські Карпати. Л. І. Воропай, М. О. Куниця. Видавництво "Радянська шлола" Київ - 1996р.
8. Ландшафтные исследования горных и предгорных территорий. Г. П. Миллер "вища школа" Львов - 1974р.
9. Карпатський заповідник. Ужгород. Видавництво "Карпати" 1982р.
10. Зелені перлини Карпат. Ужгород. Видавництво "Карпати" 1985р..
11. В.Насадюк // Надвірнянщина 2004р.
12. Географічна енциклопедія України 1990р
13. Л. Трифонова // Стежками Надвірнянщини 1999р.
14. Р.Свистович, О. Ковальчук Мандрівник по центральним горганам 2002р.
15. Журнал "Карпати"
16. Документація сільської ради Бистриці
17. Туристичний каталог // Зима в мальовничих Карпатах
18. Оцінка впливів на навколишнє середовище // Перспективи розвитку туристичного комплексу "Буковель"
19. www.bukovel.com.
20. www.karpaty.com.ua
21. http://www.piar.org.ua/
Loading...

 
 

Цікаве