WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Туристична характеристика Надвірнянського району, с.Бистриця, с.Буковель, ТК Буковель. Перспективи розвитку - Курсова робота

Туристична характеристика Надвірнянського району, с.Бистриця, с.Буковель, ТК Буковель. Перспективи розвитку - Курсова робота


Курсова робота
Туристична характеристика Надвірнянського району, с.Бистриця, с.Буковель, ТК Буковель. Перспективи розвитку.
?
Зміст
Вступ ………………………………………………………………………………..
1.Загальна характеристика Надвірнянського району……………………………..
1.1 Фізико-географічне положення району дослідження…….......……….
1.2 Загальні особливості рельєфу. Геологічна будова……….. …………...
1.3. Клімат. Річки…………………………………………………………
1.4 Рослинний і тваринний світ. Природоохоронні об'єкти……..…….....
1.5 Загальна оцінка природно-рекреаційного потенціалу.
2. Соціально-економічний потенціал села Бистриця……………..………………
2.1 Демографічні процеси …….…………………………………………….
2.2 Стан зайнятості населення………...……………………………………
2.3 Становище освіти………………………………………………………..
2.4 Становище інфраструктури (дороги, зв'язок, сміттєвивіз)……………
2.4.1 Стан доріг………………………………………………………...
2.4.2 Засоби зв'язку………………………………………………….. 2.4.3 Сміттєвивіз……………………………………………………...
2.5Становище сфери туризму………………………………………………
3. Аналіз ситуації в с. Поляниця після приходу інвестора……………………...
3.1 ТК "Буковель"…………………………………………………………...
3.2 Вплив проектів інвестора на ситуацію в селі Поляниці……………...
3.2.1 Вплив на довкілля……………………………………………... 3.2.2 Зайнятість населення та добробут села……………
4.Прогноз впливу діяльності Ймовірного інвестора на ситуацію в селі Бистриця……………………………………………………………………………
Висновок……………………………………………………………………………
Вступ
Галузь туризму не випадково обрано пріоритетною у програмі розвитку Івано-Франківщини. Українські Карпати викликають зацікавлення не тільки в українських туристів, а й у іноземців, що проживають на далеких континентах. Проте є всі підстави вважати, що сфера туризму тут на неналежному рівні.
Ведучи мову про Українські Карпати, слід розуміти, що це не тільки Гірська система з незабутніми краєвидами, річками, льодовиковими озерами, водоспадами, унікальною ендемічною природою та реліктовою флорою і фауною. Карпати - це також заселені регіони з давніх часів, які на даний час перебувають в занепаді, та навіть на межі вимирання, (мова йде і про демографічну ситуацію, і про безробіття, і про виїзд молоді за межі села з метою працевлаштування, і про не ефективність ведення сільського господарства). Ця проблема набуває делалі більшої а к т у а л ь н о с т і, атже призводить до занепаду села, і потребує вирішення. Саме тому темою моєї наукової роботи стала: "вплив туристичних комплексів на розвиток сіл Бистриця та Полляниця". Ці два села, такі схожі у минулому, надзвичайно відрізняються зараз. Прихід інвестора в с. Поляниця змінює його подальший розвиток. Яким воно стало? В своїй праці я здійснюю спробу проаналізувати чи добрі ці зміни та чи потрібні такі зміни с. Бистриця. Саме тому намагаюся показати вплив інвестора на всі важливі сфери діяльності в селі.
При написанні роботи більше уваги зверталося на ситуацію в с. Бистриця та можливі зміни тут з приходом інвестора. Також як ймовірний інвестор розглянуто ТзОВ "Скорзонера" (на основі фактів зацікавленості ним даним населеним пунктом). Щодо населеного пункту Поляниця, то тут використано проектні матеріали розвитку ТК "Буковель" (майстер-план "Буковель"), що передбачають відповідні зміни у житті села.
У своїй роботі я ставила за м е т у розкрити проблему відсутності стимулюючого фактору розвитку с. Бистриця, а також дати оцінку природо ресурсного потенціалу дослідженого району. Для цього було опрацьовано наукову та історичну літературу, зібрано статистичні дані, використано картографічні матеріали та здіснено метод прогнозу. Неодноразово спілкувалася з небайдужими до долі села людьми: головою сільської ради - Яремчуком Петром Петровичем, власниками туристичного центру "Водограй" Баб'юком Віктором Юрійовичем та власником приватної садиби "Любава" Фронзеєм В'ячеславом Ярославовичем, директором сільського Будинку культури Роїв Марією Василівною та ін. Дискусії з цього питання та детальне опрацювання літератури дали мені змогу зрозуміти, що саме в туризмі з потужними інвестиціями ці люди вбачають вирішення багатьох проблем села. Щоб переконатися в цьому і спробувати довести правильність цієї думки, я взялася за дану працю.
Характеристика природніх умов і ресурсів району досліджень
1.1 Фізико-географічне положення району дослідження
Надвірнянський район розташований у південно-західній частині Івано-Франківській області. Південно-західна межа району проходить по межі із Закарпатською областю. Надвірнянський район межує із такими районами Івано-Франківської області, як: Коломийським на північному сході, Косівським на південному сході, Верховинським на півдні, Тисменецьким на півночі, Богорочанським на північно західній.
Адміністративний центр району - місто Надвірна, розташоване в передгір'ї Українських Карпат на правому березі річки Бистриці Надвірнянської (басейн Дністра).
Територія Надвірнянського району становить 1293,6 кв. км. Її третина припадає на Перед карпатську рівнену. Дві третини розташовані в гірській зоні Зовнішніх (Скибових) Карпат. В межах дослідженої території виділяють Довбушанські Горгани розташовані між долинами Бистриці Надвірнянської і Пруту. [1]
На території району 42 сільських населених пункти. Дилятин, Битків, Ланчин - селища міського підпорядкування. Село Поляниця належить до Яремчанської міськради. Село Бистриця (до 1946р - Рафаїлова), центри сільської ріди знаходиттяся на відстані 36 км від Надвірної. До складу сільради входять село Климпуші та селища Згари й Причіл.
1.2 Загальні особливості рельєфу, геологічної будови.
Територія району формувалася на дні океану. В кінці палеогену (25 млн. років тому) почалося утворення Карпат при одночасному від ступанні продавнього океану на північ. На території переважають гірські породи неогенового періоду (Передкарпаття), що складається з потужніх мол асів (конгломератів, пісковиків,глини, солі) [2]. Гірська частина сформувалася остаточно в кайнозої з потужних шарів пісковиків, що значно зруйнувалися в процесі вивітрювання утворивши на схилах і вершинах Горганах кам'яні осипи. Карпати і зараз продовжують рости, зазнаючи вертикальних піднять на 5-11 мм на рік.
Про молодий вік Карпат свідчать землетруси, епіцентр яких зараз у Румунії.
Територія району лежить в межах таких тектонічних структур: - Південно-західної окраїни Східно-Європейської платформи (Волино-Подільської плити);
- Внутрішньої зониПередкарпатського передового прогину;
- Складчастої області Українських Карпат: Скибової зони.
Волино-Подільська плита являє собою схил Українського кристалічного щита. Її кристалічний фундамент занурений під потужну товщу (до 3000м) палеозойських і мезозойських відкладів (вапняків, сланців, пісковиків).
Передкарпатський крайовий прогин є частиною Карпатського альпійського поясу. Внутрішня зона вкрита потужною товщею (до 7000м) відкладів крейдового, палеогенногоі неогенного періодів. Всі вони морського походження, в окремих місцях зім'яті в пологі лінійні складки. Внутрішня зона зверху вкрита неогеновими молосами. Моласи - продукти руйнування гір, утворені піскрвиками,конгломераторами, глинами, вапняками, які награмаджувалися в прилеглому морському басейні.
Зовнішня антиклінальна (Скибова) зона являє собою підвищення ускладнене насувами, які утворюють шість скиб типово Карпатського простягання.
Більшу
Loading...

 
 

Цікаве