WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Адаптація організму спотрсмена до добових біоритмів та природно-географічних чинників - Дипломна робота

Адаптація організму спотрсмена до добових біоритмів та природно-географічних чинників - Дипломна робота

55,8, у жінок - з 51,3 до 50,0 цикл./хв. Найбільше його зниження спостерігалося на другий день поясо-кліматичної адаптації. Під час участі в змаганнях (5 день) темп плавання різко збільшувався у чоловіків (до 57,5 цикл/хв.), у жінок був на фонових значень (51,0 цикл/хв.). Однак спортивний результат як у тих, так в інших погіршувався внаслідок значного зменшення довжини "кроку" гребків.
Дослідження функцій нервово-м'язового апарату здійснювалося за допомогою вимірювання латентного часу напруження м'яза (ЛЧН), латентного часу його розслаблення (ЛЧР), і стабілографічного запису коливань загального центру тяжіння тіла (ЗЦТ) з розплющеними, закритими очима після вестибулярного роздратування. В умовах постійного місце проживання показники ЛВН і ЛВР були менші, ніж ранішні. В період тимчасового проживання спортсменів в Архангельську (поясна різниця в часі складає 7 годин) відбуваються неістотні зміни обох показників з достатньо вираженою тенденцією скорочення тимчасових інтервалів реагування.
Результати аналізу стабілограм показали, що в умовах постійного проживання амплітуда частота коливання ЗЦТ більш виражені вранці, ніж ввечері, проте значні відмінності встановлені переважно для амплітудних характеристик. У перші доби перебування в новій місцевості показники мали менші (в порівнянні з початковими) показники вранці - увечері. З четвертого по сьомий день адаптації частотні амплітудні характеристики наближаються до початкових значень, що свідчить про становлення нового добового ритму, стабілізація якого спостерігається на дев'ятий день перебування в нових умовах. Не можна не звернути увагу на те, що в міру адаптаційних змін відбувається зменшення коливань ЗЦТ, що досягається у ряді випадків істотних відмінностей з показниками контролю.
Дослідження морфологічного складу крові показало, що у спортсменів, які займаються циклічними видами спорту, в умовах поясо-кліматичної адаптації при багатогодинному зміщенні часу спостерігаються зміни червоної крові.
На першу і другу добу після прибуття в пункт призначення, більш високим (Р<10,05; Р<0,01) у порівнянні з початковим рівнем був вміст в периферичній крові еритроцитів, лімфоцитів, еозинофілів, збільшився кольоровий показник. В той же час знизився вміст загальної кількості лейкоцитів, моноцитів, сегментованих палочко-ядерних лейкоцитів, зменшилася СОЕ. На п'яту-восьму добу адаптації наближаються до показників контролю вміст гемоглобіну, кольоровий показник, СОЕ, загальні лейкоцити та лімфоцити. Вищим був вміст еритроцитів, моноцитів, паличко-ядерних лейкоцитів, нижчим - сегментованих лейкоцитів еозинофілів.
Влітку у плавців і легкоатлетів параметри максимального АТ після незначного збільшення вранці на першу-четверту добу адаптації (Р0,05) трохи знижуються (відносно фонових величин) в наступні дні проживання в новій місцевості. Мінімальне значення АТ і ЧСС протягом всього періоду адаптації перевищували показники контролю, однак збільшення статистично не доведене. Помітно, що у легкоатлетів з цієї ж групи аналогічне переміщення в зимових умовах супроводжувалося (у перші п'ять днів) значним (Р<0,01 - Р<0,05) збільшенням максимальних значень АТ і ЧСС, спочатку підвищенням (Р<0,05) з незначним зниженням в наступні дні мінімального АТ
В групі швидкісно-силових видів (футболісти, баскетболісти) влітку відбувається значне (Р<0,01 Р<0,05) підвищення максимального і мінімального АТ. Показники тиску та пульсу значно (Р<0,05) перевищували показники контролю. Особливістю цього (перша - третя доба після перельоту) етапу адаптації спрощення або інверсія показників кровообігу, відносно до максимальних показників АТ і ЧСС.
На 4-5 добу тимчасового проживання (другий етап адаптації) величини і параметри, виявляють структуру добового ритму, у більшості випадків ще суттєво (Р<0,05) відрізняються числа контролю. Разом з цим яскраво видно ознаки становлення нового добового ритму, стабілізація якого при деякому перевищенні (Р<0,05) початкових даних спостерігається на 6-12 добу - третій етап адаптації.
Результати, отримані під час виконання стандартного навантаження, певною мірою однакові з результатами, якщо б людина перебувала в спокої. Виявлена тенденція зниження, особливо на третій хвилині відновлюючого періоду, простежується у показниках максимального АТ. Параметри мінімального АТ зранку та ввечері були вищі (Р<0,01 Р<0,05), як на першій, так на третій хвилині відновлення. Винятком є дані, отримані ввечері, зареєстровані згідно в перший, другий, четвертий-п'ятий дні тимчасового проживання, коли статистичні зміни не доведенні. Звертає на себе увагу той факт, що параметри тиску та пульсу, особливо на третій хвилині відновлення, протягом 13-денного проживання в нових умовах були значно нижчі (Р<0,01 Р<0,05) у порівнянні з фоновими показниками.
У представників швидкісно-силових видів спорту виконання стандартного навантаження у цих умовах супроводжувалося значнішим, збільшенням показників кровообігу. Так, на першу-другу добу тимчасового проживання на фоні значного збільшення всіх параметрів кровообігу не змінюються тільки показники максимального АТ, отримані ввечері, на першій третій хвилині відновлювального періоду. На четверту-п'яту добу значно збільшуються показники ЧСС (Р<0,01) відзначені вранці і максимального АТ, під час незначного підвищення мінімального АТ. З 8 до 13дня адаптації показники ЧСС і максимального АТ залишалися підвищеними, однак показників з фоновими даними не виявлено.
Пульсовий тиск у даних умовах значно (Р<0,01 Р<0,05) підвищився на першу-п'яту добу адаптації, в основному відразу після виконання стандартного навантаження. На третій хвилині відновлення достовірне підвищення відзначено лише вранці на перші два дні після перельоту. В інші дні цей показник залишався значно вищим у порівнянні з початковими показниками, проте статистична різниця не доведена.
Необхідно підкреслити, що одним з основних показників порушення добового ритму, особливо на перші дні після перельоту в зону з багатогодинною поясо-часовою різницею, сплощення або інверсія показників, визначають структуру добового ритму. Про це свідчать дані, отримані у спокої та після стандартного навантаження. Однак у багатьох випадках таких змін не виявлено, але спостерігаються значні коливання абсолютних величин показників АТ, ЧСС параметрів тиску пульсу.
Зовнішнє дихання, так само як кровообіг, характеризується чіткою добовою періодизацією, яка проявляється абсолютними величинами та амплітудними параметрами різних його показників. Як правило, між ранішніми та вечірніми показниками зовнішнього дихання спостерігається значна різниця. В умовах постійного місця проживання така різниця виявилася недостовірною лише для ЧД, МВЛ і проби Генчі. Наступний етап адаптації (3-7 доба тимчасового проживання) характеризується вирівнюванням ритму функцій, відсутністю ранішніми та вечірніми показниками, за винятком проби Штанге (Р 0,1) нижча (36,02± 0,033°), а увечері залишалася вищою за початкову (36,75±0,041; Р>0,1).
Одержані дані дають підставу стверджувати, що в помірній кліматичній зоні з 7-8 - годинним зміщенням часу умовна завершеність адаптаційної перебудови функцій терморегуляції проходить до 13-15 днів тимчасового
Loading...

 
 

Цікаве