WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Адаптація організму спотрсмена до добових біоритмів та природно-географічних чинників - Дипломна робота

Адаптація організму спотрсмена до добових біоритмів та природно-географічних чинників - Дипломна робота

контрастних змін погоди, значніші порушення спостерігалися у осіб, які не займаються спортом. У них значно знижувалися параметри оксилярної температури, ЧСС, максимального і мінімального АТ, збільшувався час простої та складної реакції. Дана обставина вказує на зниження симпатико-адреналової активності, напруженості аферентних систем регулюючих центральних механізмів, імовірно залежних від неспецифічних структур мозку.
Про сезонній змінні кровообігу, терморегуляції і інших систем розглядається в роботах А. Бартона, О. Едхолма (1957), М. Е. Маршака, Г. М. Данішевського (1968), Матюхіна (1970). дані свідчать про значно високі показники артеріального тиску, частоти пульсу, інших показників людини в холодну пору року у порівнянні з періодом, що значною мірою узгоджується з нашими результатами.
Специфіка використовуваних фізичних вправ, вплив інших соціальних чинників (режим тренувань, навчання, відпочинку) відображається на характері показників досліджуваних функцій, значною мірою відрізняються таких осіб контрольної групи. Так, у легкоатлетів, основний період підготовки яких припадає на період, саме влітку (коли у решти обстежуваних спостерігається зниження) спостерігалося достовірне підвищення температури тіла. У плавців, та інших груп спостережуваних, влітку значно підвищувалася працездатність, збільшувався вміст еритроцитів, гемоглобіну, параметри ж дихання кровообігу не змінювалися. Дані факти можна розцінити як показники перебудови організму на новий базовий рівень, що викликає певне розузгодження в діяльності фізіологічних систем, що виявляється в значних порушеннях вегетативних функцій, відчутті дискомфорту, зниженні емоційного фону.
Більше уявлення про специфічні впливи на організму спортсмена можливо отримати при аналізі перш за все показників температури тіла. На основі наших спостережень виявилося, що спільним для більшості піддослідних було зниження температури, яке відбувалося в найтеплішу пору року, тобто влітку, а підвищення в холоднішу (взимку і весною). Можна вважати, що в умовах мусонного (континентального) клімату півдня Хабаровського краю процес пристосування до холодного сезону здійснюється шляхом перебудови механізмів терморегуляції, що полягає в посиленні тепловтрат. Необхідність такої перебудови, ймовірно, пов'язана з тим, що при цьому створюються сприятливіші умови для кровонаповнення шкіри, завдяки чому знижується можливість озноблення охолоджування. Вплив калоригенна в цих умовах здійснює підвищене виділення норадреналіну - "гормону не скорочувального термогенезу", що підвищує артеріальний тиск, температуру різних ділянок тіла (Е. В Майстрах, 1981).
Аналогічні нашим даним сезонні зміни температури тіла шкіри зареєстровані у осіб, що не займаються спортом. При цьому протягом всіх сезонів відзначались випадки, коли температура тіла перевищувала 37,1°С. Проте в зимовий період кількість осіб з такою температурою було 27,3%, тоді як влітку - 18,9%. показали, що у осіб, тривалий час пропрацювали на півночі, при збільшенні тепловтрат ефект оберігання охолоджуваних ділянок (рівень температури шкіри) був вищим, ніж у осіб з незначним терміном роботи в цих умовах.
Біологічна суть вказаних явищ І. П. Павлов (1949) бачив в загальних особистих потребах організму. Загальна потреба на холоді - звуження судин, а особиста - необхідність зігріти вуха, щоки т.д., тобто розширити судини. В цьому випадку між загальними та особистими потребами виникає конкуренція. Підтвердженням напруження симпатико-адреналової системи в холодних умовах є виражена гіпертрофія коркового мозкового шару наднирковиків.
2.3. Функціональний стан працездатність спортсменів при переміщенні в географічний пункт багатогодинною поясно-тимчасовою різницею
Відомо, що при швидкому переміщенні через декілька часових поясів відбуваються порушення в діяльності організму. Внаслідок неоднакової швидкості перебудови розвивається взаємне розузгодження добових ритмів фізіологічних функцій.
Наявні в літературі відомості про зміну нервово-психічних, моторних вегетативних функцій у спортсменів та осіб, які не займаються спортом здійснюють перельоти в широтному напрямі, неоднакові. Це можна пояснити неоднорідністю піддослідних, вікового і психофізіологічного статусу, професійної спортивної діяльності. До того ж дослідження нерідко проводяться в різних сезонних кліматичних умовах, що суттєво впливає на процеси адаптаційної перебудови. З урахуванням вище вказаного, цікавим для вивчення стає функціональний стан та працездатність спортсменів, що займаються одними тими ж видами спорту, в однакових режимах рухової діяльності, що перебувають в ідентичних сезонно-кліматичних умовах та дотримуються однакового режиму рухової діяльності.
Для виявлення думки спеціалістів уточнення даного питання в практиці спорту було здійснене анкетування та опитування провідних тренерів і спортсменів. В результаті оброблено і проаналізовано думку 174 спеціалістів - заслужених та старших тренерів збірних команд СРСР республік, більше 700 анкет заслужених майстрів спорту СРСР, майстрів спорту СРСР міжнародного класу, майстрів спорту СРСР спортсменів I-ІІІ розрядів. Всі опитані є представниками олімпійських найпопулярніших видів спорту.
Аналіз даних анкетного опитування показав, що, не дивлячись на єдину точку зору, щодо важливості досліджуваної проблеми, думки спеціалістів, що стосуються зміни психофізіологічних функцій спеціальної працездатності, розходяться. Так, тренери і спортсмени відзначали, що не завжди та не у всіх спортсменів переміщення в контрастну поясо-географічнумісцевість супроводжується негативними змінами в організмі. При цьому 23,3% опитаних звернули увагу на збереження, навіть підвищення якості сили, 16,5% - на покращення якості швидкості, 20% вказали на підвищення витривалості, 50,4% на збереження або покращання техніки фізичних вправ. Проте в більшості випадків багатогодинне поясо-часове зрушення викликає суттєве погіршення якісних сторін рухової діяльності. Неоднакових поглядів дотримуються спеціалісти в питаннях про терміни поясо-часової адаптації, пропоновані ними варіанти рухової діяльності зводяться до того, що в перший період після переїзду спортсмени повинні знижувати рівень навантаження (61,5% опитаних), або активно відпочивати в поєднанні з різними варіантами тренувальних занять. Ця обставина ще раз підкреслює актуальність даної проблеми необхідність ретельного вивчення.
Аналіз суб'єктивних показників стану організму спортсменів дав можливість отримати дані про зміну самопочуття, настрою, працездатності, бажання тренуватися, відчуття середовища, сну, апетиту. При цьому у більшості спостережуваних (67,8%) в перші дні проживання в нових умовах виявляється психо-емоційний дискомфорт. Перш за все, це відображається на характері сну, який часто зривається. Піддослідні раніше пробуджуються (в 3-5 годин), відчувають сонливість в 16-17 годині за місцевим часом. З першого по четвертий день у спортсменів (особливо жінок) знижується апетит. Найбільше це відчувається увечері, вночі ж часто з'являється відчуття голоду. Покращання апетиту спостерігається на шосту добу адаптації. Аналогічні зміни відзначені з боку інших функцій.
Темп плавання у чоловіків знижувався з 56,9 до
Loading...

 
 

Цікаве