WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Адаптація організму спотрсмена до добових біоритмів та природно-географічних чинників - Дипломна робота

Адаптація організму спотрсмена до добових біоритмів та природно-географічних чинників - Дипломна робота

тіла, відсотком оксигемоглобіну на вдиху та видиху, часом рухової реакції.
Слід зазначити, що дані результати отримані в умовах позитивних температур при обстеженні спортсменів, основний період підготовки яких припадає на весняно-літній час. Можна припустити, що пора року та специфіка використовуваних фізичних вправ певним чином впливають на характер і тісноту зв'язку. З урахуванням цього проведені обстеження спортсменів статі, що відрізняються своєрідністю м'язової діяльності, в одних тих ж контрастних кліматичних умовах.
Отриманий матеріал дозволив встановити в більшості випадків одно направленість фізіологічних реакцій, аналогічну викладеним. Разом з тим певні відмінності. Так, у спортсменів, що займаються ациклічними (літніми) видами спорту, в зимових умовах при підвищенні температури повітря виявляється пряма, а при зниженні - зворотна кореляційна залежність сумарним метеопогодним індексом і часом рухової (r = 0,414, Р<0,05 r = 0,473, Р0,05), тоді як увечері досить тісний зворотний зв'язок (r = -0,432, Р<0,05). Вищий коефіцієнт кореляції виявляється сумарною кількістю годин сонячного світла та працездатністю (r = 0,501, Р0,05).
Якщо в умовах позитивних температур (у спокої при виконанні стандартного навантаження) між параметрами температури повітря та артеріального тиску (максимального і мінімального) є негативний (r = -0,451, Р<0,05 r = -0,425, Р<0,05), а з ЧСС - позитивний зв'язок, то восени в умовах переходу температури повітря через 0град. позитивний зв'язок встановлений для максимального АД (r =0,412, Р<0,05) і негативного - для ЧСС (г = -0,467, Р<0,05).
Таким чином, результати дослідження, проведеного в умовах постійного місце проживання, дозволили виявити особливості високо тренованого організму з факторами зовнішнього середовища. Встановлені певні співвідношення елементами зовнішніх реакціями організму. Особливості соціально-побутових умов (організація режиму занять, тренувань відпочинку, специфіка м'язової діяльності т.д.), з одного боку, сезонно-кліматичні зміни з іншого, обумовлюють формування різноманітних механізмів, що визначають характерну зміну функціонального стану організму.
2.2. Функціональний стан працездатність спортсменів при переміщенні в контрастний кліматичний район без зміни часового поясу
У літературі наводиться достатньо фактів, які характеризують порушення добового ритму впливом різних агентів (С. І. Степанова, 1978; К. М. Смирнов, 1980, М. О. Агаджанян, 1986), представлена класифікація типів добових кривих (С. О. Руттенбург, А. Д. Слонім, 1976). З урахуванням наявних еталонів рекомендацій нами розроблена методика, яка дозволяє при дворазових обстеженнях (у 7-8 і 16-18 годин) судити про добову циклічність адаптивність функцій осіб, які тренуються.
Аналіз величезного матеріалу, отриманого під час обстеження спортсменів в умовах постійного місце проживання, дозволив встановити існування в основному достовірних відмінностей вранішніми та вечірніми показниками, фізіологічних функцій, що свідчать про добову ритміку. В той же час виявлені досить часті випадки більш менш значного порушення. При цьому загальна картина функціонального стану тісно пов'язана специфікою спортивної підготовки, структурою, змістом обсягами тренувальних навантажень. Тому в осіб, що займаються різними формами м'язової діяльності, поряд з характерними є і специфічні відмінності в параметрах функціональної фізичної підготовленості. Так, при порівнянні даних, отриманих у представників ациклічних (швидкісно-силових) та циклічних видів, у перших виявився вищий рівень анаеробної продуктивності (52,7±0,73 ум. од. и 50,0±0,83 ум. од.; Р<0,05), коротше час рухової реакції (Р<0,01), тривалість серцевого циклу ЕКГ (Р<0,01), нижчий вміст формених елементів крові (Р0,1), на шосту добу -4,583±0,390 (Р>0,1). Ідентичні дані отримані при обробці показників інших функцій.
В ході спостережень за артистами балету Хабаровська, що тимчасово проживали в Уссурійську, Находці визначалися параметри просторової координації засобом точності відтворення 25, 50 75% максимального результату стрибка в довжину. Встановлено, що (відносно хабаровських показників) помилки допускаються в перші 5 днів проживання в Примор'ї. На сьому добу тимчасового проживання відмінностей контролю не спостерігалося. Підтвердженням того, що рухові в цих умовах схильні до погодно-кліматичних впливів, свідчить рівень зв'язку сумарним метеоіндексом величинами помилок, зареєстрованими при виконанні вправ. Так, вранці коефіцієнти кореляції сумарним метеоіндексом точністю просторових параметрів руху, рівних 25, 50 75% максимальної довжини стрибка, складали: r = 0,42 (Р>0,05); r =0,727 (Р<0,001) r = 0,556 (Р<0,05) відповідно.
Отже, діяльність функціональних систем спортсменів при тимчасовому проживанні в інших географічних пунктах, що не мають поясо-часової з постійним місцем проживання, змінюється значною мірою відповідно до особливостями погодно-кліматичного режиму. Характерними ознаками зміни вегетативних психомоторних діастолічних функцій в таких умовах з'являються коливання величин, що нерідко досягають значних відмінностей з цифрами контролю. Отже, варто відзначити, що параметри, характеризують загальну структуру добового біологічного ритму, суттєвих змін не зазнають.
Теоретичною основою пояснення процесів поясо-кліматичної адаптації діалектичне уявлення про комплексну дію на організм всіх елементів зовнішнього середовища. Відомо, що кліматогеографічне середовище діє на людину не тільки прямо, але опосередковано - через умови його життя. Тому для правильного розуміння пояснення адаптації організму потрібні конкретні відомості про основні чинники життя людини.
Метеопогодні умови, атмосферні явища, тісно пов'язані з факторами космічної геомагнітної природи, відіграють важливуроль в адаптації людини, безсумнівно повинні враховуватися при функціонального стану, організації оздоровчих спортивно-масових заходів в різних географічних регіонах. У характері механізмах адаптації спортсменів до комплексу погодно-кліматичних і соціально-побутових факторів велике значення має стан нервової системи, а також психоемоційної сфери.
Отже, з показаних вище даних витікає, що найбільш значні зміни вищої нервової діяльності, серцево-судинної та інших систем спостерігаються в зимово-весняний періоди. Дані весняного періоду свідчать про активність напруженість нейродинамічних процесів. Причому показники, які ми вивчаємо (час простої та складній реакції, стан вегетативного апарату ін.), вказують на активацію висхідних та низхідних впливів з боку лімбіко-ретикулярного комплексу, підвищення симпатико-адреналової активності.
Значною мірою такий стан пояснюється перебудовою зміною погодного режиму, коли в результаті збільшення сонячної активності змінюється геомагнітне поле, відбувається барична перебудова атмосфери, змінюється напрям повітряних мас (зимовий мусон змінюється літнім), зазнає змін хід всіх метеофакторів, збільшується контрастність змін погоди.
В умовах літнього мусону, що характеризується незначним зниженням сонячної активності, зниженням атмосферного тиску, вмісту кисню в повітрі, коли на територію вноситься потік теплих вологих мас, разом з тим зменшується повторюваність
Loading...

 
 

Цікаве