WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Адаптація організму спотрсмена до добових біоритмів та природно-географічних чинників - Дипломна робота

Адаптація організму спотрсмена до добових біоритмів та природно-географічних чинників - Дипломна робота

відносної вологості, сонячної хмарності, швидкості вітру, комплексу перерахованих факторів) на функціональний стан та рухову діяльність спортсменів.
2. Вивчити ступінь характеру зміни рухових вегетативних функцій спортсменів залежно величини поясо-часового зрушення, напрямку перельоту, висоти над рівнем моря.
3. Виявити залежність динаміки адаптаційних реакцій специфіки виду спорту, статі та віку.
4. Вивчити вплив різних режимів тренувальних навантажень, деяких фізіотерапевтичних засобів адаптогенів на вегетативні, психомоторні рухові функції спортсменів в перед- післяперелітний періоди підготовки до змагань в умовах географічних контрастів.
Розділ 2. Вплив на організм спортсменів сезонно-кліматичних
та поясо-часових факторів
2.1. Функціональний стан спортсменів в умовах постійного місце проживання
У літературі відсутні відомості про вплив сезонно-кліматичних факторів на спортсмена, що тренується, в зонах помірного поясу. Враховуючи, що специфіка тренувального процесу може вплинути на реакцію організму при умов зовнішнього середовища, ми провели вивчення сезонної динаміки функціонального стану в Хабаровську. Під спостереженням знаходилися легкоатлети, лижники, плавці, волейболісти (всього 66 чоловік), а також викладачі, що не займаються спортом, лаборанти (контрольна група) у віці 21 до 36 років (24 людини).
Внаслідок дослідження встановлено, що функціональний стан всіх обстежуваних схильний до сезонних коливань. Найбільш значні зміни показників спостерігається у весняний період. В осіб, які не займаються спортом, весною достовірно порівняно з показниками літнього осіннього сезонів, підвищується ЧСС (Р0,1 відповідно до літніх та осінніх величин), максимальне АТ (Р0,05), температура тіла (Р<0,01 Р<0,01), мінімальне АТ (Р0,05), збільшується пульсовий тиск. Одночасно з цим зменшується тривалість затримки дихання на видиху і незначне - час простої та складної рухової реакції.
Влітку, в порівнянні з весняним періодами, значно знижується ЧСС (Р<0,01), максимальне АТ (Р0,05), тиск пульсу (Р0,1), час затримки дихання на вдиху (Р>0,1 Р<0,01). Одночасно з цим збільшується час реагування на простий (Р<0,05) складній (Р<0,05) сигнали.
Восени зареєстровано найменший час простої та складної рухової реакції, що досягає значних відмінностей (Р<0,05) у порівнянні з величинами літнього сезону, триваліша затримка дихання на вдиху (Р0,1). Решта показників займають проміжне положення між весняними та літніми параметрами.
Специфіка та зміст використовуваних фізичних вправ роблять істотний вплив на діяльність фізіологічних систем, що виявляється в особливостях зміни функціонального стану спортсменів. Весною у легкоатлетів зареєстровані найменші, а влітку найвищі показники температури шкіри, АТ не тільки у порівнянні з показниками літнього і осіннього сезонів, але інших груп обстежуваних.
У волейболістів весною високі (відносно показників інших сезонів обстежуваних осіб) цифри максимального АТ, тривалість затримки дихання на вдиху та видиху, температури тіла, суттєво скорочено час простої та складної руховій реакції. В цей же час у лижників найнижчі показники максимального мінімального АТ, тривалість затримки дихання на вдиху, але найвищий рівень ЧСС час складної рухової реакції.
У літній період на фоні загального зниження температури тіла, ЧСС, максимального мінімального АТ, часу затримки дихання на вдиху та видиху, збільшення тривалості простій та складної слід зазначити істотне підвищення температури тіла у легкоатлетів, тиску і пульсу - у волейболістів, що відбувається, в основному, за рахунок зниження мінімального АТ.
Восени при відносному підвищенні більшості показнико-функціонального стану також виявляються особливості у зв'язку з характером м'язевої діяльності спортсменів. В лижників найбільш низькі значення температури тіла, ЧСС, вміст оксигемоглобіну при затримці дихання на видиху, але найвищі значення максимального та мінімального АТ. У них, порівняно з періодом, зростає час затримки дихання на вдиху трохи скорочується час простої і складної рухової реакції. У волейболістів зберігається висока температура шкіри, спостерігається тенденція до зниження максимального мінімального АТ збереженням високого рівня тиску пульсу, найбільший (відносно результатів інших року обстежуваних осіб) час затримки дихання на вдиху і видиху найменший час простій та складній руховій реакції.
Слід відзначити індивідуальні відмінності процесу адаптаційної перебудови. Так, в осіб, які не займаються спортом, влітку при зниженні більшості показників в 10% випадків спостерігалося підвищення температури тіла, в 6,8% випадків вона не змінювалася. Аналогічні зміни АТ відзначались в 8,2% 6,4% випадків. У 14,85% випадків збільшилася ЧСС в 8,3% - час затримки дихання на видиху.
Своєрідністю відрізнялися індивідуальні коливання в осіб, які займаються фізичними вправами. У літній період на фоні загального зниження температури тіла вона підвищувалася в 8,3% випадків у лижників, в 19,7% - у волейболістів в 76,4% випадків - у легкоатлетів. Час складної рухової мінявся однозначно у всіх піддослідних. Час реагування на елементарний подразник був скорочений в 18,3% випадків у лижників, в 22,6% - у волейболістів, наслідком чого стало недостовірне його збільшення в цілому по групі. У іншому дані показники або знижувалися, або залишалися без змін.
Для показників плавців характерні зміни, ідентичні таким, що вже розглядалися. В той же час особливості періодики тренувального процесу специфічність середовища тих, що займаються плаванням роблять відповідний вплив на параметри функціонального стану.
Це відноситься до показників морфологічного складу периферичної крові. Так, влітку зареєстрована найбільша швидкість осідання еритроцитів у порівнянні з весняним (Р>0,1), зимовим (Р<0,01) сезонами. Порівняно з весняними показниками, вищим виявляється вміст еритроцитів (Р<0,01) гемоглобіну (Р<0,05). Параметри кровообігу температури тіла спостерігаються підвищеними весною або зимою.
Весноюістотно (відносно зимового часу), збільшується ЖЕЛ (Р<0,01), форсована ЖЕЛ при вдиху і видиху (Р<0,01), а також кистьової станової динамометрії. Незначне зниження цих показників влітку відбувається на фоні поліпшення спеціальних якостей, зокрема, пропливання дистанції 100 та 200 метрів.
Вивчено вплив комплексів окремих метеопогодних елементів на функціональний стан обстежуваних. В осіб, що не займаються спортом, виявляються позитивні або негативні показники залежності ЧСС добовим перепадом температури повітря, АТ добовим перепадом барометричного тиску, тиском пульсу вологості повітря, часом рухової реакції, швидкістю вітру, сумарним погодним індексом, відсотком оксигемоглобіну на вдиху, температурою тіла і вологістю повітря.
У спортсменів, що тренуються, виявлені достовірні коефіцієнти кореляції температурою повітря, з одного боку, температурою тіла, мінімальним АТ, МВЛ ПО2 - з іншого, добовим перепадом температури повітря температурою тіла, мінімальним АТ, ЧД, МВЛ, ПО2 часом рухової реакції; швидкістю вітру. процентом оксигемоглобіну на видиху, МВЛ, ПО2 і часом рухової реакції; сумарним часом сонячного світла величиною дихального КІО2; сумарним метеоіндексом. температурою
Loading...

 
 

Цікаве