WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Адаптація організму спотрсмена до добових біоритмів та природно-географічних чинників - Дипломна робота

Адаптація організму спотрсмена до добових біоритмів та природно-географічних чинників - Дипломна робота

добового ритму.
Поки що ще не можна сказати, що вивчені численні сторони адаптації людини до різних клімато-географічних факторів, тим більше в умовах багатогодинного зміщення часу. Аналіз літератури показує, що останнім часом переважають дослідження за особистими механізмами адаптації. Проте разом з цим говориться про необхідність проведення досліджень на цілісному організмі в природних умовах його життєдіяльності з урахуванням конституціональних особливостей.
1.4. Проблема тренувального процесу у зв'язку з поясо-кліматичною адаптацією спортсмена
В останні роки проблема спортивного тренування отримала новий напрямок у плані біологічних ритмів. Спортивна діяльність характеризується частими переїздами. Виникаючі у зв'язку з цим порушення оптимального співвідношення ритму "сон-безсоння", звичного стереотипу тренувальних навантажень, соціально-побутових умов відображається на психофізіологічному стані працездатності спортсменів. Тренерам спеціалістам постійно доводиться вирішувати питання про найбільш оптимальні терміни вильоту в пункт призначення, раціональної організації тренувального процесу в перед- та післяперелітний періоди підготовки, а також про те, організаційно-методичні та медико-біологічні заходи можуть бути рекомендовані для профілактики пом'якшення негативного впливу незвичних умов середовища. Крім того, виникає необхідність в об'єктивній функціонального стану організму, рівня підготовленості спортсменів як в умовах постійного місце проживання, так в місцях проведення змагань. Для пом'якшення прискорення процесу поясо-кліматичної адаптації дослідники пропонують заходи. С. І. Степанова (1975) припускає, що в цілях підтримки працездатності нормалізації сну в умовах незвичного розпорядку людям довелося б вдатися до тривалого використання снодійних. З. Ізраель (1962) без посилання на власні дані джерела рекомендує увечері давати снодійні засоби, а вдень - таблетки кофеїну або натуральна кава до тих пір, поки організм не перебудується на новий розпорядок доби. співавт. Спроба вплинути на процеси адаптації до зміненого поясо-кліматичного середовища за допомогою елеутерокока не дала позитивного результату. Використання ж снодійного (нембуталу) виявилось, навпаки, дуже ефективним. Загальне самопочуття спортсменів, а також працездатність показники були, на думку авторів, краще, при перельотах в звичайних умовах. Даних про працездатність, методику визначення, а також показників інших функцій в статті немає.
Конкретніші результати використання засобів фармакокоррекції в період "гострого" десинхронозу наводить С. Н. Оков (1979). Як відзначає автор, прийом еуноктину (радедорм, нітразепам) у відповідних дозуваннях не спричиняв млявості, зниження рівня фізичної активності. Проте в цьому повідомленні лише побічно характеризуються психомоторні рухова активність спортсменів.
Фармакологічні засоби, застосовувались, крім нормалізації (у нових умовах життя) сну, повинні володіти рядом інших важливих для спортивної діяльності властивостей. Вони повинні бути антитоксичні, не викликати млявості, сонливості, інших наслідків, що виявляються у вигляді пригноблення активності функцій нервово-м'язової інших систем, що негативно впливають на працездатність. На даний час важко назвати препарат, що відповідає цим вимогам.
Перспективнішим вивчення впливу на процеси поясо-кліматичної адаптації препаратів рослинного походження, зокрема лимонника китайського, який є адаптогеном, але не відноситься до допінгових або снодійних засобів.
У роботах В. Л. Ярославцева (1968, 1971, 1979), розглядаються питання детренованості спортсменів в період тимчасового проживання у віддалених зонах даються рекомендації, спрямовані на збереження рівня функціонального стану. Але поряд з безперечно корисними рекомендаціями вони містять, на наш погляд, низку помилкових положень. Так, наприклад, рекомендації про перебудову в домашніх умовах графіку життя тренувань відповідно до часу місця майбутніх змагань навряд чи можуть бути прийнятними, оскільки в таких умовах перебудова організму не стимулюється, а швидше гальмується соціальними геофізичними іншими датчиками зовнішнього середовища, що може призвести до невиправданого передчасного перенапруження адаптаційних механізмів. В ряді досліджень з "порушеними режимами" показано, що люди гірше переносять штучно організований новий ритм життя, при якому доводиться переборювати внутрішню ритміку, ритм зовнішніх датчиків часу.
На думку В. А. Шпагіна Л. С. Соколової (1971), для прискорення процесу адаптації необхідне попереднє перебування в середньогір'ї. В. Н. Пальчевський (1971), В. Н. Пальчевській (1973) рекомендують у фазі "гострої" адаптації не включати навантаження середні і великі за інтенсивністю особливо навантаження змагального характеру. Найдоцільнішим автори вважають включення навантажень "малих-середніх". У завершальній фазі поясо-часової адаптації вони радять включати тренувальні навантаження, аж до змагань. Проте дані рекомендації не мають надійного експериментального обґрунтування, оскільки засновані на одноразовому спостереженні за лижниками-двоєборцями.
Н. І. Вольнов (1975) вважає, що мотивація пересування спортсменів знижує негативний вплив зміни часового поясу на ряд показників психомоторики. Тренувальні ж навантаження в період поясо-часової адаптації повинні бути знижені в найбільш важкому для організму періоді. Коли та наскільки автори не повідомляють.
Суперечність літературних даних з питань розробки організаційно-методичних медико-біологічних заходів з метою збереження оптимальної готовності спортсменів до змагань в нових умовах життя свідчить не лише про недостатність вивчення реакцій функціональних систем в різних умовах існування, але про можливі впливи різноманітних форм праці видів фізичних вправ, кліматичних умов, а також індивідуальних проявів організму на процеси пристосування.
Підтвердженням цього неоднозначність показників реєстрованих функцій, неоднакові терміни адаптаційної перебудови, а також заходи, запропоновані для пом'якшення негативних впливів прискорення адаптації в умовах далеких широтних переміщень.
Як правило, обстеження спортсменів проводилося без врахування специфічних особливостей рухової діяльності, режиму тренувальних навантажень на етапіперед- та післяперелітного періоду, сезонних кліматичних умов місць проживання. При цьому кількість вимірювань, час обстеження і вживані методи в різних авторів були неоднакові, у зв'язку з чим наявні результати не піддаються порівняльному аналізу. У них не міститься чітких рекомендацій по використанню варіантів тренувальних навантажень, фізіотерапевтичних засобів адаптогенів з ціллю оптимізації функціонального стану, прискорення процесу поясо-кліматичної адаптації, підвищення рівня працездатності в нових географічних умовах.
У зв'язку з вищевикладеним були проведенні справжні дослідження, що мали за мету вивчити вплив контрастних поясо-часових кліматичних факторів на організм спортсмена, а також можливості оптимізації процесу підготовки спортсменів, що тренуються, в умовах, що вивчаються. У даній роботі належало вирішити наступні завдання:
1. Дослідити вплив контрастних погодно-кліматичних умов (температури повітря, барометричного тиску,
Loading...

 
 

Цікаве