WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Адаптація організму спотрсмена до добових біоритмів та природно-географічних чинників - Дипломна робота

Адаптація організму спотрсмена до добових біоритмів та природно-географічних чинників - Дипломна робота

викликає зниження рівня кисню, відповідним чином, що вплинув на перебудову тканинного дихання. Відзначене в цей період збільшення легеневої вентиляції, мабуть, недостатньо ефективно, про що свідчить зниження КІО2 і невисокі показники ПО2.
Таким чином, функціональні відхилення, що охоплюють ряд систем, перш за все відповідальних за оптимальний стан кисневого режиму організму, відображає порушення стійкого стану, обумовлене не тільки поясно-часовою різницею, але й кліматичною контрастністю пунктів мешкання спортсменів. В той же час виявляється принципово новий стан організму - "гомеостаз діяльності" (А. А. Віру, 1981; І. М. Янкауськас, 1984 ін.), - встановлення нової рівноваги відповідно до нових вимог. При цьому спостерігаються варіанти поєднань збільшення одних показників при зниженні або незмінності інших, що характеризує шляхи адаптації, між- і внутрісистемної інтеграції в діяльності фізіологічних систем.
Розглянуті дані дають підставу стверджувати, що поясно-кліматична адаптація спортсменів є дуже складним процесом, в основі якого лежить широкий набір дизадаптаційних реакцій, що є наслідком на організм як поясно-часових, так кліматичних контрастів. У зв'язку з цим перебудова фізіологічних систем відбувається не тільки шляхом вироблення нового добового стереотипу, модуляції основних ритмів життєвих функцій, але характеризується глибшими змінами, включаючи процеси на клітинному і тканинному рівнях, призначення яких - досягнення між- і внутрісистемної інтеграції в діяльності функціональних систем. Це є новий рівень функціонування з властивими йому параметрами гомеостатичної регуляції.
4.2.3. Рекомендації по організації перельоту, розміщенню і харчуванню спортсменів
Характер і швидкість адаптаційної перебудови функціонального стану спортсменів значною мірою визначаються ефективністю заходів, що включають організацію переміщення, розміщення, харчування, режим тренувань та відпочинку, застосовані засоби відновлення. Організаційно-роз'яснювальна робота повинна передувати перельоту. Учасники змагань (збору) повинні мати ясне уявлення про клімато-географічні особливості та соціальні умови пункту тимчасового проживання, можливі суб'єктивні відчуття. Враховуючи специфічні особливості адаптаційної перебудови, можливо виділити 2 варіанти у віддалений (західний) географічний пункт.
При першому (переважно для спортсменів швидкісно-силових видів спорту, спортивних ігор і єдиноборства) переліт повинен розпочинатися в другій половині дня з таким розрахунком, щоб спортсмени прилетіли в пункт призначення близько 19-20 годин за місцевим часом. У польоті допустимий сон, що допоможе легше перенести переліт, уникнути перезбудження. Проте слід мати на увазі, що між пробудженням і відходом до сну в нових умовах повинен бути період не менше 4 годин.
При другому варіанті (для спортсменів складно-технічних видів спорту тих, що тренуються на витривалість) прибуття у віддалену зону може бути в 10-12 годині за місцевим часом. У польоті можна спати. Після розміщення і обіду спортсмени повинні отримати можливість для дво- тригодинного сну. Потреба в ньому не викликає сумнівів. Це збіг місцевого (денного) часу з нічним часом постійного місцепроживання, загальне стомлення, пов'язане з предполітною підготовкою і політною втомою (шум, незручне положення т.д.). Нарешті, згідно з літературними даними, регуляція функцій підвищується після сну, тобто у момент найбільшої функціональної готовності до будь-яких перебудов, берутьактивний початок в період після пробудження. У зв'язку з цим важливо після короткочасного сну до вечері провести легке тренувальне заняття. Пунктуальне дотримання цих умов, пов'язаних з польотом і розміщенням, допоможе почати перебудову та формування добового стереотипу.
У випадку, якщо переміщення спортсменів здійснюватиметься повільним (водним, залізничним транспортом), слід перебудовувати розпорядок доби поступово, відповідно до часу зони, в якій вони проводяться. Терміни переїзду спортсменів у віддалену поясно-кліматичну зону визначаються з урахуванням специфіки видів спорту, вмісту етапу безпосередньої підготовки до змагань, індивідуальних характеристик спортсменів і досвіду.
При розміщенні спортсменів в номери готелю разом з традиційними принципами (вік, команда т. д.) необхідно враховувати психологічні особливості, спільність інтересів. Доцільно заздалегідь визначити осіб у складі команди, що погано перебудовуються або схильних до десинхронозу. Такий розподіл доцільно для того, щоб вони не заважали один одному неспокійним нічним сном та раннім підйомом.
Значна роль належить режиму харчування (В. Л. Ярославцев, 1974, 1979; О. П. Панфілов, Ярославцев, 1976). Кількість та якість необхідно враховувати при стані раціону. У перші декілька днів проживання у віддаленій місцевості сніданок повинен бути калорійнішим, ніж вдома, разом з тим, не перевищувати звичного обсягу. Це необхідно для того, щоб не виник "харчовий дефіцит", який може підтримувати потребу їді протягом дня. Слід звернути увагу на меню ввечері, бо від цього залежить найбільш повноцінний відпочинок, час сну, добра працездатність наступного дня. На ніч краще вживати переважно молочно-кислі продукти. Вони швидко перетравлюються, з ними засвоюються поживні речовини, що створює умови для повноцінного сну зниження навантаження на серцево-судинну системи. Проте для заповнення енергетичних витрат доцільно комбінувати з іншими легко засвоюваними продуктами. По можливості на 3-6 день після перельоту утримуватися від делікатесної, гострої їжі щоб уникнути розладу травлення. Вранці після денного сну в раціон можна включати цукор, міцний чай, шоколад т.д. У перші 2-3 дні після зміни часового поясу, особливо в другу його половину, не слід приймати жирну їжу, оскільки багато процесів травлення протікають ще "за звичкою" на низькому рівні нічного періоду постійного місця проживання.
Висновок
Теперішні умови життя, що характеризуються ускладненням виробничих відносин, людей, постійним зростанням фізичних та інтелектуальних навантажень, зумовили виникнення нових проблем взаємовідношення людини і навколишнього середовища. Різноманітні ритми життєдіяльності, клімато-географічного та соціально-економічного середовища утворюють систему коливань тривалості. Для них характерний не тільки наявність зв'язків та відносин елементами, але нерозривна єдність. Вони пов'язані з картою поясного часу. У зв'язку з цим важливим вважається вивчення впливу поясно-часових і клімато-географічних чинників на ритми людини.
Міграція переміщення, зумовлені діловими, культурними спортивними контактами, ставлять перед організмом підвищені вимоги примушують перебудовуватися, багато раз адаптовуватися до швидкозмінних умов середовища. Ця обставина послужила свого роду імпульсом до розвитку біоритмології та кліматоекології.
Наявний експериментальний матеріал показує, що швидкі переміщення людини з заходу на схід або у зворотному напрямі через декілька часових поясів викликають розузгодження біологічного годинника, що приводить до ряду відхилень в організмі, зниженню працездатності. Проте в структурі досліджень, що проводяться, як початкові найчастіше враховуються просторово-часові відсутні погодно-кліматичні

 
 

Цікаве

Загрузка...