WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Адаптація організму спотрсмена до добових біоритмів та природно-географічних чинників - Дипломна робота

Адаптація організму спотрсмена до добових біоритмів та природно-географічних чинників - Дипломна робота

рівні моря, що також є однією з особливостей адаптації біоритмів поєднанням на організм вказаних поясо-географічних чинників. Проте, та обставина, що параметри функцій за своїми абсолютними значеннями і час фізичних навантажень відрізнялися від початкових величин ще на 20 добу проживання у Цахкадзорі, свідчить про незавершеність і складність процесу адаптаційної перебудови у цих умовах. Підтвердженням цьому служать дані, отримані при виконанні стандартних навантажень.
Привертають на себе увагу показники функціонального стану спортсменів, що вперше перебували у таких умовах. Для них адаптаційна перебудова була важчою і тривалішою. Відновний період після інтенсивних навантажень помітно затягувався. Процес адаптації проходив легше і швидше у тих лижників, застосовували середні за об'ємом тренувальні навантаження. Що стосується спортсменів, які мають досвід адаптації до цих умов, то найбільш адекватним (ефективним) для них був руховий режим з переважанням інтенсивних навантажень.
Наведені дані свідчать про значне напруження функцій, зокрема механізмів регуляції кровообігу, при виконанні фізичного навантаження. Одним з постулатів такої реакції, є дегідратація організму спортсменів, на що вказує суттєве (Р<0,001) зниження маси тіла вже до 7-8 дня проживання у Цахкадзорі. Підвищення внаслідок цього в'язкості крові спричиняє зниження частоти серцевих скорочень не тільки у спокої, але при виконанні стандартного навантаження. Вказані зміни побічно підтверджуються завищеними в цих умовах величинами максимального споживання кисню (в середньому на 4-6%), визначення якого проводилося по загальноприйнятій розрахунковій методиці.
Кореляційний аналіз показників фізіологічних функцій метеопогодніх чинників дозволив виявити у деяких випадках достовірні і середні зв'язки, які відрізняються від отриманих на рівні моря. Виявлений позитивний зв'язок між рівнем гемоглобіну, з одного боку, і температурою повітря (r = 0,486; Р<0,05) хмарністю (r = 0,473; Р<0,05) - з іншою. В той же час у середньогір'ї, як на рівні моря, виявлений зворотний зв'язок між температурою повітря і максимальним артеріальним тиском у спокої (r = -0,510; Р<0,05), а також при навантаженні (r = - 468; Р<0,05). Між іншими параметрами метеорологічних елементів і фізіологічних функцій виявлена лише тенденція зворотного зв'язку.
Таким чином, в середньогір'ї при багатогоденному зміщенні часу організм спортсмена відчуває вплив різноманітного комплексу факторів зовнішнього середовища, ніж в умовах рівнини. Це супроводжується складними адаптаційними перебудовами, формуванням нових механізмів регуляції, специфічних для даних умов.
Розділ 4.
4.1. Матеріал та методика дослідження
При далеких широтних перельотах питома вага впливу на організм спортсменів різних факторів зовнішнього середовища дуже різна. Проте перелом колишнього становлення нового добового ритму функцій неминучі, а ступінь вираженості багато в чому залежить в часі між пунктами постійного і тимчасового проживання.
З цією метою досліджувалися, як рекомендовано в літературі (В. Л. Ярославцев, 1974; S. Aschoff, 1980 ін.), в добу - в 7 - 8 та 17 - 18 годин за місцевим часом. Вранішні обстеження проводилися відразу після пробудження в умовах близького до основного обміну стану. Дані характеризують початковий рівень функціонування організму. Спостереження, що проводяться в 17 - 18 годин, виявляють найактивніше протікання більшості фізіологічних процесів, спостерігається оптимальна активність цілого ряду життєвих процесів. У 22 - 23 години діяльність організму, як правило, значно знижується, а пізно вночі перебуває на мінімальному рівні. Вміст натрію, калію в слині, а також катехоламінів, кортикостероїдів в сечі визначався в порціях, забираються з 7 до 11, з 11 до 14, з 14 до 23 з 23 до 7 годин, що також відображає добовий стереотип фізіологічних відхилень організму. Функціональний стан піддослідних реєструвався в динаміці, тобто впродовж 7-10 днів в умовах постійного місце проживання та перебування в контрастних поясо-кліматичних пунктах.
Одним з перспективних методів визначення можливих механізмів адаптації організму є комплексна оцінка функціональної підготовленості(тренованості) спортсменів до різних видів спортивної діяльності у зв'язку з цим здібності фізіологічних систем до компенсаторно-адаптаційних перебудов функціонування на новому рівні.
Можливий вплив "новизни обстановки" (У. Ф. Овчарова, 1964 ін.) в дослідженнях на такому контингенті спортсменів значно пом'якшувався тим, що багато хто з них виїжджав на навчально-тренувальні збори змагання неодноразово, причому часто в одну ту ж місцевість.
Слід підкреслити, що дослідження проводилися в умовах, наближених до звичного способу життя спортсменів в період навчально-тренувальних зборів, які передували змаганням, закінчувалися за 2-4 дні до початку, що практично виключало нашарування передстартових реакцій. Деякі спостереження здійснювалися напередодні або під час участі спортсменів в змаганнях, що дозволяло виявити особливості функціональних зрушень, спричинених додатковим психоемоційним напруженням.
Крім спортсменів, під спостереженням перебувала й група артистів балету, робота яких пов'язана з постійними далекими виїздами на гастролі разом з тим відносну схожість з руховою діяльністю гімнастів, акробатів. Для вивчення сезонної динаміки функцій біокліматичних кореляцій спостерігалася (в умовах постійного місце проживання) велика група спортсменів, що не займаються спортом. При цьому обстеження проводилося в другій половині дня не менше трьох разів на місяць.
Зважаючи на специфіку дослідження функціонального стану час переїздів, застосовувалися найадекватніші, інформативні, зручні при тривалій в цих умовах методи, вивчалися одними тими ж методами і апаратурою, що перевозиться з собою.
Пристосування до фізичних навантажень працездатність визначались при виконанні тестових завдань, що передбачають навантаження аеробного та анаеробного енергозабезпечення. Здійснювалися педагогічні спостереження експерименти.
4.2. Практичні рекомендації
Будь-який вид адаптації створюється на основі механізмів гомеостазу, які можуть бути локальними, системними або протікати на цілісного організму. Всі ці реакції є одним із способів пристосування організму до змін середовища і можуть бути спрямовані на підтримку певного рівня стаціонарного стану, координацію фізіологічних процесів для усунення, пом'якшення або обмеження несприятливих факторів, на вироблення або збереження оптимальних форм організму та середовища в змінних умовах існування.
У загальному обсязі робіт дослідження з проблеми адаптації людини займають провідне місце. Проте основними в цих роботах є аспекти медичної географії географічної патології переважно в районах Півночі, Сибіру, Середньої Азії. Питання ж адаптаційних можливостей, спрямованого на використання засобів фізичної культури і спорту в цілях підвищення залишається малодослідженим.
Метеопогодні умови, атмосферні явища, тісно пов'язані з факторами космічної геомагнітної природи, відіграють важливу роль в адаптації людини, безсумнівно, повинні враховуватися при його функціонального стану, організації оздоровчих і спортивно-масових заходів в різних
Loading...

 
 

Цікаве