WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Адаптація організму спотрсмена до добових біоритмів та природно-географічних чинників - Дипломна робота

Адаптація організму спотрсмена до добових біоритмів та природно-географічних чинників - Дипломна робота

районах країни, протікає швидше (на чотири-п'ять днів) і м'якше, ніж адаптація при перельотах в східному напрямі, але з менш вираженим ефектом суперкомпенсації рухової діяльності.
3.3. Вплив кліматичних факторів на процеси адаптації спортсменів
3.3.1. При 7-8 годинному зміщенні часу
На основі передумов, про можливий вплив на процеси адаптаційної перебудови (в умовах багатогодинного зрушення часу) погодно-кліматичних факторів, проведені спостереження за легкоатлетами Хабаровська в період проживання в Мінську, Воронежі інших містах, розташованих на однаковій відстані від Хабаровська (7 годинних поясів), але відрізнялися погодно-кліматичними характеристиками. За існуючою класифікацією, для Мінська в цей період переважаючим був 4 клас погоди, для Воронежа - 1-2.
Отримані дані показали, що вже через три доби після прибуття до Воронежа вміст гемоглобіну в периферичній крові вранці і ввечері значно (Р<0,01) знижувався залишався на цьому (95,6 і 91,2% початкових показників) протягом 20-денного періоду адаптації. У Мінську вміст гемоглобіну в периферичній крові протягом 5 днів після перельоту був збільшений (Р<0,01 Р<0,05), після чого відновлювався до початкових величин. Аналогічна динаміка відзначалася за показниками еритроцитів лейкоцитів. Середні показники частоти пульсу в Воронежі мали тенденції до підвищення. У Мінську після незначного підвищення (перша-п'ята доба) спостерігалася тенденція до зниження.
Показники систолічного тиску після прибуття до Воронежа знижувалися, досягаючи значного рівня переважно увечері на сьому-дев'яту (Р<0,05) та дванадцяту-тринадцяту (Р<0,05) добу адаптації. Аналогічний показник в Мінську мав тенденцію до збільшення, а вранці першого-другого увечері сьомого-дев'ятого дня адаптації істотно (Р<0,01 Р<0,05 відповідно) перевищував початкові показники. Діастолічний тиск, так само як частота пульсу, зазнавав незначних змін. Температура тіла протягом всього періоду проживання у Воронежі значно (Р<0,01) перевищувала початковий рівень і відновилася увечері на двадцяту добу адаптації. У Мінську цей показник перевищував цифри контролю вранці на перший-другий (Р<0,01) і четвертий-п'ятий (Р0,05) в перші доби мав тенденцію до зменшення, складаючи до 18 суток адаптації 212±4,98 м.сек вранці 205±3,97 м.сек - увечері (проти 223±3,67 214±4,15 м.сек в Хабаровську). Показники сили кисті, як у Воронежі, мали тенденцію до перевищення вихідних значень.
Відбулися зміни в діяльності серцево-судинної системи при виконанні стандартного навантаження. У Воронежі частота пульсу на першій хвилині відновлення була меншою початкових показників, особливо вранці на другу і десяту добу адаптації. Проте в ж дні увечері на третій хвилині відновлення даний показник істотно перевищував цифри контролю, що свідчило про уповільнення відновних процесів після виконаної роботи. У Мінську даний показник суттєво перевищував початковий рівень (Р<0,05-) на другу-сьому добу після перельоту. У подальшому показник залишався вищим відносно початкових значень, однак збільшення статистично не доведене. Показники, зареєстровані на третій хвилині відновного періоду, протягом всього часу проживання в Мінську не значною мірою змінювалися.
Показники систолічного тиску у Воронежі на першій і третій хвилинах відновлення були менші (Р<0,05), ніж в Хабаровську, протягом всього адаптаційного періоду. Вищими (Р<0,05 - Р<0,01) були показники діастолічного тиску, що вказувало на зниження в цих умовах тиску і пульсу. У Мінську систолічний тиск був вищим (в порівнянні з початковими показниками) лише вранці на 2-3 (Р<0,01) і 10-12 (Р<0,05) доби адаптації, зберігаючи на наступні тенденцію до підвищення. Що стосується діастолічного тиску, то його показники після перельоту не змінювалися.
На перші доби проживання у Воронежі працездатність за рахунок алактатної гліколітичної енергоздатності практично залишалася на тому ж рівні що в умовах постійного місця проживання. Якщо в Хабаровську час пробігу 30 та 60 метрів складав відповідно 437±4,11 і 767±8,4м.сек, то в перші доби проживання у Воронежі дорівнював 436± 3,78 і 769 м.сек. При цьому у 4 із 10 спортсменів, що взяли участь в тестуванні на дистанціях 30 і 60 метрів, спостерігалося покращання результатів. Не змінилися результати в бігу на 200 метрів. В той же час істотно (по критерію Вілкоксона) знижувався рівень працездатності аеробно-анаеробного енергозабезпечення. Так, на пробігання 600 метрів в Хабаровську витрачалося 1.26,8 сек., у Воронежі - 1.30,6 сек; Р<0,05). Так само суттєво знижувався рівень рухової діяльності, що виконується переважно в аеробному режимі енергозабезпечення (12-хвилинний біг). У шести з семиспортсменів, що брали участь в такому тестуванні, результат знизився в середньому на 295 метрів; Р<0,05) лише у 1-го підвищився з 3470 до 3620 метрів. Тестування, проведене на наступні дні проживання у Воронежі (5-6, 10-11, 15-17, 20-23 доби), дозволяє зробити висновок, що представники швидкісно-силових видів спорту (спринтери, стрибуни) показують найкращі в цих умовах результати на 10-11, спортсмени, більш витривалі - на 20-23 доби адаптації. При цьому в першій групі із 13 спортсменів 5 (38,4%) перевищили свої особисті досягнення. У групі на середні і довгі дистанції таких досягли 6 з 11 атлетів (54,5%), двоє з них (на дистанції 5 км та 10 км) поліпшили свої досягнення відповідно на 8,8 та 21,6 секунди.
В період тимчасового проживання в Мінську гліколітична працездатність визначалася на основі результатів 15-кратних стрибків у висоту, які виконувалися послідовно. Значне зниження цього показника спостерігається в другій половині дня на 5-6 добу після перельоту. На восьмий день адаптації показники працездатності перевищували початкові величини, статистично доведені для вечірніх значень.
Працездатність де переважає аеробний компонент енергозабезпечення оцінювалася на підставі результатів пропливання відповідних дистанцій плавцями м. Хабаровська, які перебували в цей час в Мінську. Якщо при виконанні короткочасної роботи характер і зміни рівня у плавців чи легкоатлетів був однаковим, то при виконанні порівняно тривалого (аеробно-анаеробної) навантаження спостерігалися інші показники На третій день адаптації під час пропливання 200 метрів (2.33,9 ± 0,94 сек.) був значно (Р<0,05) збільшений у порівнянні з контролем (2.31,0±0,92), а на 15 день тимчасового проживання в Мінську зменшився (2.28,4±1,08), перевищуючи (Р<0,05), таким чином, початкові показники. Враховуючи, що в офіційних змаганнях на 15-17 добу тимчасового місцеперебування 78,6% спостережуваних перевищили свої власні досягнення або були близькі до цього, можна зробити висновок про адаптаційну перебудову організму спортсменів, яка переважала у порівняно сприятливих кліматичних умовах Мінська.
3.3.2. При 4-5-годинному зміщенні часу
Виявлено відмінності в процесах адаптаційної перебудови організму залежно від кліматичних особливостей місцевості тимчасового проживання спортсменів в умовах 4-5-годинного зміщення часу. Так, в період адаптації в Алма-Аті і Ташкенті у хокеїстів Хабаровська протягом шести днів після перельоту були значно зміннені показники добового ритму частоти пульсу і температури тіла. При цьому показники були збільшені (Р<0,05 Р<0,01), а
Loading...

 
 

Цікаве