WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Фізичні якості та особливості їх розвитку у дітей молодшого шкільного віку - Реферат

Фізичні якості та особливості їх розвитку у дітей молодшого шкільного віку - Реферат

серіями вправ (повне відновлення). Характер відпочину активний (вправи на розслаблення, дихальні вправи, ходьба. Кількість повторень вправи в одній серії 3-6, кількість серій на одному занятті 2-5.
Розвиток швидкісної витривалості може вирішуватись в комплексі з іншими педагогічними задачами.
1. 1. Навчання техніці фізичних вправ + розвиток швидкісної витривалості.
2. 2. Розвиток координаційних здібностей або гнучкості + розвиток швидкісної витривалості.
3. 3. Розвиток швидкісно-силових якостей + розвиток швидкісної витривалості.
4. 4. Розвиток швидкісної витривалості + розвиток силової витривалості.
Слід наголосити, що в одному занятті не рекомендується розвивати загальну і швидкісну витривалість оскільки вони обумовлюються різними механізмами енергозабезпечення.
Методика розвитку силової витривалості переважно базується на засадах розвитку загальної витривалості. Для розвитку силової витривалості застосовують різні статичні і динамічні вправи та їх комбінації. Використовують методи інтервальної, комбінованої та колової вправи. Кількість повторень в одній вправі коливається в межах з 15-20 до 150 разів. Оптимальна тривалість вправи становить від 15 до 120 с. Кількість підходів у серії 4-6 у 1-3 серіях. Оптимальний темп виконання середній. Тривалість відпочинку 20-90 с, характер - активний.
При виконанні ізометричних вправ недопустимим є затримка дихання. Тривалість напруження від 10-12 до 20-30 с. Інтервал відпочинку між вправами - жорсткий, між серіями повний. Характер відпочинку - активний.
Розвиток спритності
Спритність - здатність швидко оволодівати новими руховими координаціями й швидко перебудовувати рухову діяльність відповідно до обставин, що раптово змінюються.
Бути спритним - означає вміти керувати своїми рухами, володіти руховою вправністю, добре орієнтуватися в просторі і в часі, виконувати задані дії з великою точністю; узгоджувати роботу м'язів із заданим темпом і ритмом, точно диференціювати величину м'язових зусиль, уміти поєднувати рух різних частин тіла, зберігати рівновагу. Найкращий період розвитку спритності припадає на молодший шкільний вік. Це означає що з перших уроків розвиткові цієї якості необхідно приділяти максимальну увагу.
Розвиток спритності залежить від розвитку компонентів, які обумовлюють її прояв, а саме: а) просторової орієнтації; б) точності відтворення рухів за просторовими, силовими і часовими параметрами; в) статичної і динамічної рівноваги.
Точність просторових переміщень прогресивно покращується з 7 до 12 років. Засобами її розвитку є вправи на відтворення поз людини при яких параметри розміщення тіла і йога частин задаються вчителем. Складність виконання вправи підвищується коли учень закриває очі.
Точність відтворення м'язових зусиль при виконанні вправ інтенсивно покращується в дітей з 8 річного віку. При цьому здатність оцінювати вагу предметів розвивається в основному з 8-10 років, а здатність відтворення заданої величини м'язового зусилля - після 11 років. Точність відтворення м'язових зусиль виховується за допомогою вправ, що розвивають точність диференційованих м'язових зусиль, вправ з обтяженням де вага чітко дозується. Крім цього використовуються стрибкові вправи, метання, які обумовлюють прикладення різних м'язових зусиль
Розвиток точності відчуття часу виховується за допомогою вправ які дозволяють змінити амплітуду руху, а також циклічними вправами, що виконуються з різною швидкістю.
Збереження стійкості тіла (рівновага) необхідна якість при виконанні будь якої вправи.
Розрізняють статичну (тривале збереження визначених поз) і динамічну рівноваги (збереження напрямку переміщення при постійній зміні поз).
Статичну рівновагу розвивають через ускладнення структури вправи і зміну психофункціонального стану учня (виконання вправи на рухливій опорі).
Динамічна рівновага удосконалюється за допомогою вправ циклічного характеру в ускладненому варіанті (біг по похилій площині, зменшення ширини опори).
Вестибулярна стійкість характеризується збереженням пози чи напрямку руху після подразнення вестибулярного апарату (наприклад після обертання). Для її розвитку використовуються вправи з обертальними рухами в різних площинах.
Правила застосування вправ для розвитку спритності
1. 1. Урізноманітнювати і поступово ускладнювати завдання, змінюючи вихідні положення, вправи, умови їхнього виконання.
2. 2. Виконувати всі вправи однаково добре вліво і вправо.
3. 3. Стежити за точністю виконання рухів під час засвоєння всіх поз, а також дотримання заданого темпу і ритму.
4. 4. Забезпечити постійний контроль за правильністю і виразністю рухів, застосовуючи взаємний контроль ісамоперевірку.
Література:
1. Андрощук Н.В., Леськів А.Д., Мехоношин С.О. Рухливі ігри та естафети у фізичному вихованні молодших школярів. Методичний посібник. - Тернопіль: "Підручники і посібники", 1998. - 112 с.
2. Андрощук Н.В., Дзюбановський А.Б., Леськів А.Д. Радість руху. - Тернопіль.: СМП "Астон", 1999. - 114 с.
3. Борисенко А.Ф., Цвек С.Ф. Руховий режим учнів початкових класів. Навчальний посібник. - 2-ге вид. перероб. і доп. - К.: Радянська школа, 1989. - 190 с.
4. Вільчковський Е.С., Козленко М.П., Цвек С.Ф. Система фізичного виховання молодших школярів. Навчально-методичний посібник. - К.: ІЗМН, 1998. - 232 с.
5. Кругляк О.Я., Буклів І.М., Кругляк Н.П. Календарне планування уроків фізичної культури. 1-4 класи. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2000 . - 64 с.
6. Кругляк О.Я., Кругляк Н.П. Від гри до здоров'я нації. Рухливі ігри, естафети на уроках фізичної культури. Методичний посібник. - Тернопіль: "Підручники і посібники", 2000. - 80 с.
7. Леськів А.Д., Андрощук Н.В., Мехоношин С.О., Дзюбановський А.Б. Форми і засоби фізичного виховання молодших школярів. - методичний посібник.: Тернопіль "Астон", 1997. - 108 с.
8. Леськів А.Д., Дзюбановський А.Б. Рухливі ігри на місцевості для школярів молодшого та середнього віку", Тернопіль, СМП "Астон", 2000. - 132 с.
9. Леськів А.Д., Левковський Д.М., Дзюбановський А.Б. Планування програмового матеріалу з предмету "Фізична культура" дл учнів 1-4-х класів. - Тернопіль: "Астон", 2000. - 176 с.
10. Линець М. М. Основи методики розвитку рухових якостей. -Львів: Штабар, 1997. -207 с.
11. Лящук Р.П., Огнистий А.В. Гімнастика (навчальний посібник у двох частинах) . - Тернопіль: ТДПУ, Ч.1. - 2000. - 164 с.
12. Лящук Р.П., Огнистий А.В. Гімнастика (навчальний посібник у двох частинах) . - Тернопіль: ТДПУ, Ч.2. - 2001. - 214 с.
13. Огнистий А.В. Теоретико-методичні основи фізичного виховання учнів молодшого шкільного віку (опорні конспекти лекцій). - Тернопіль: ТДПУ, 2001. - 60 с.
14. Огнистий А.В. Зошит для практичних занять з методики фізичного виховання учнів молодшого шкільного віку. - Тернопіль: ТДПУ, 2001. - 24 с.
15. Папуша В.Г. Фізичне виховання школярів: форми, зміст, організація. - Тернопіль: Збруч. - 2000 - 248 с.
16. Педагогічна практика з фізичного виховання (методичні рекомендації для студентів факультету підготовки вчителів початкових класів) за ред. А.В.Огнистого. - Тернопіль: ТДПУ, 2001. - 20 с.
17. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів "Фізична культура" 1-11 класи. - К: "Перун", 1998. - 63 с.
18. Цвек С.Ф. Фізичне виховання молодших школярів. - К: "Радянська школа", 1986. - 123 с.
19. Шиян Б.М. Методика фізичного виховання школярів (Практикум). - Львів: Світ, 1993. - 184 с.
Loading...

 
 

Цікаве