WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Самоконтроль у фізичному вихованні школярів - Реферат

Самоконтроль у фізичному вихованні школярів - Реферат


Реферат на тему:
Самоконтроль у фізичному вихованні школярів
Заняття фізичними вправами позитивно впливають на організм учнів лише за умови правильної методики їх проведення, ргулярного лікарського контролю і самоконтролю.
Самоконтроль - це систематичні самостійні спостереження учня (спортсмена), який займається фізичною культурою та спортом, за змінами свого здоров'я, фізичного розвитку і фізичної підготовленості.
Навчити учнів прийомам і методам самоконтролю може сам учитель, але найбільш доцільно приділити цьому спеціальні заняття і провести їх за допомогою шкільного лікаря або медичної сестри.
Ефективність використання самоконтролю залежить від того, як добре учні володіють його методами і чи дотримуються двох основних правил:
- всі виміри слід проводити в один і той самий час, в одних умовах і одними і тими ж інструментами;
- дані самоконтролю фіксувати в щоденнику (табл. № 1).
Щоденник самоконтролю
Таблиця № 1
Показники Дата: 1. 09.
Вранці після сну Перед заняттями Після занять
Суб'єктивні
Настрій Добрий Добрий Добрий
Самопочуття Добре добре Невелика втома
Бажання займатися Велике Велике Немає
Переносимість занять Добре
Больові відчуття Немає Немає Немає
Сон (кількість годин) 8,5
Аппетит Добрий Добрий Спрага
Об'єктивні
Зміст тренувань: біг 800 м.
Частота дихання 18 21 29
Пульс (ЧСС) 68 74 92
Маса тіла (кг) 62,4 62,5 61,7
Довжина тіла (см.) 168 167 167
Ручна динамометрія 36 42 38
Порушення режиму Не було Не було Не було
Форма щоденника може бути довільною; вона залежить від тривалості, кількості та інтенсивності занять, а також рівня спортивної кваліфікації спортсмена. Щоденник заповнюють в день заняття і наступного дня.
В якості показників самоконтролю використовують суб'єктивні та об'єктивні ознаки зміни функціонального стану організму під впливом фізичних навантажень.
До суб'єктивних показників самоконтролю належать: настрій, самопочуття, бажання займатися, переносимість заняття, больові відчуття, сон, апетит.
Настрій - це дуже суттєвий показник, що відображає психічний стан людини. Заняття фізичними вправами повинні приносити задоволення. Настрій можна вважати добрим, якщо учень впевнений у собі, спокійний і життєрадісний; задовільний - при нестійкому емоційному стані і незадовільний - коли учень розгублений, пригнічений.
Самопочуття. При самоконтролі цьому показнику не надають належної уваги, бо вважають його недостатньо об'єктивним. Це пояснюється тим, що учень може іноді добре себе почувати, хоча в його організмі виникли хворобливі зміни, які ще не дали про себе знати. Проходить небагато часу і стан передхвороби (або хвороби) проявляється цілим комплексом ознак, в тому числі і погіршенням самопочуття. Отже, самопочуттям як показником самоконтролю не слід нехтувати. Потрібно навчити учнів своєчасно вносити в заняття корективи відповідно до свого самопочуття.
При доброму самопочутті спостерігають відсутність будь-яких незвичних відчуттів (біль, запаморочення, нудота), млявість, втома; при задовільному - виявляють незначні прояви вищезгаданих відчуттів; при поганому - різко виражена втома, падіння настрою, поява болю в м'азах, зниження працездатності, пригнічений стан.
Бажання займатися. Цей показник виявляється словами: велике, байдуже, немає бажання. У стані належної підготовленості учень повинен мати відмінне самопочуття, міцний сон, добрий апетит і бажання займатися.
Переносимість заняття. У цій частині самоконтролю учень спостерігає чи виконане заплановане навантаження (обсяг, інтенсивність); якщо ні, то чому. Зазначають також тривалість основних частин заняття і переносимість словами: добра, задовільна, погана.
Відчуття болю. Біль може бути ознакою травми, захворювання або перенапруження. Частіше всього буває біль в м'язах в ділянці правого підребер'я, серця і головний біль. У щоденнику самоконтролю необхідно зазначити, при яких вправах (або після яких вправ) виникає біль, їх сила, тривалість і т. п. Особливо уважно потрібно ставитись до появи неприємного відчуття болю в ділянці серця, тоді обов'язково необхідна консультація лікаря.
Сон. Якщо учень швидко засинає, спить спокійно і глибоко, а вранці почуває себе бадьорим, сповненим сил та енергії, то його сон нормальний. При порушенні сну можливе тривале важке засинання, неспокій, сон з пробудженнями, страхітливі сновидіння, різке скорочення сну, головний біль, зниження працездатності і погане самопочуття після сну. Всі ці симптоми можуть виникати при занадто високих фізичних навантаженнях.
При порушенні сну необхідно домогтися суворого дотримання режиму відпочинку, зниження обсягу й інтенсивності навантаження.
У щоденник самоконтролю записують кількість годин сну і його якість: міцний, без сновидінь, часто прокидався, безсоння і т. п.
За тривалістю сон має бути в молодших школярів - 11-10,5 год., у школярів середнього віку - 9,5-9 год., в учнів старших класів - 8,5-9 год.
Апетит - одна з ознак нормальної життєдіяльності. Погіршення або навіть відсутність апетиту можуть спостерігати при захворюваннях, фізичних і нервових перевантаженнях, поганому сні і т. п.
З початком занять фізичними вправами вага тіла може знижуватись, що пов'язано із збільшенням енерговтрати, витратою накопичених жирів, підвищеною витратою води з потом. У цей період, як правило, спостерігається підвищення апетиту. Для дітей, які мають зайву вагу, калорійність не повинна перевищувати енерготрати, для них допустимий деякий дефіцит харчування за калорійністю.
У щоденнику самоконтролю зазначається: апетит добрий, задовільний, підвищений або відсутній.
До об'єктивних показників самоконтролю належать: тілобудова, дихання, життєва ємкість легень (ЖЄЛ), частота серцевих скорочень (ЧСС), артеріальний тиск (АТ), довжина тіла, окружність грудної клітки (грудей) , маса тіла, динамометрія, станометрія.
Тілобудова. Одним із критеріїв фізичного розвитку є тип тілобудови, тобто розміри тіла і його частин, їх пропорції і форми. Розрізняють наступні типи будови тіла:
- вузько-довгий тип будови тіла (астенічний). Визначається переважанням повздовжніх розмірів тіла над поперечними. Вони, як правило, худорляві, стрункі, з довгими і тонкими кінцівками, ловгою і вузькою грудною кліткою. М'язи відносно слаборозвинуті, шкіра бліда. У дітей, які мають таку будову тіла, нерідко розвиваються деформація хребта, грудної клітки. В процесі фізичного виховання, їм з профілактичною метою слід зміцнювати м'язи спини, грудної клітки, збільшувати життєву ємність легень і рекомендувати займатись оздоровчим плаванням, веслуванням, елементами спортивних ігор, легкої атлетики, ходьбою на лижах і т. п.;
- середній тип будови тіла (нормастенічний). Характеризується пропорційним розвитком. Порівняно з астеніками, вони більш широкі в грудях і мускулатура розвинута сильніше;
- прикоротко-широкому типі будови тіла (гіперстенічному) - поперечні розміри переважають над повздовжніми. Тулуб у них відносно довгий, масивний. У таких дітей буває ожиріння, плоскостопість.
Дихання. В людському організмі відбувається постійний обмін речовин, у якому беруть участь білки, жири, вуглеводи. Для їх окислення необхідний кисень, при м'язовій роботі потреба в ньому особливо зростає. Кисень надходить в організм через легені, в альвеолах легень він проникає в кров і з нею розноситься до тканин. У зворотному напрямку від тканин в кров поступає вуглекислота, яка потім виділяється легенями в процесі дихання. Розрізняють дихання внутрішнє і зовнішнє.
Зовнішнє дихання - це процес газообміну на ділянці легені - кров, а внутрішнє (тобто тканинне дихання) - це ферментативно-окислювальний процес, що здійснюється в усіх клітинах організму завдяки циркуляції крові.
Циклічні вправи добре розвивають апарат дихання. Але такий
Loading...

 
 

Цікаве