WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Розвиток витривалості - Реферат

Розвиток витривалості - Реферат

Власне аеробна зона (до АП) Аеробна -анаеробна Зона (від АП до АнП) Анаеробна-аеробна зона (від АнП до МПК)
Поглинання кисню, %
від МПК До 40-70 До 65-90 До 85-100
ЧСС, уд/хв. 130-160 155-180 175-200
Порогові показники _ На 60-30 уд/хв. нижче за максимальні На 30-10 уд/хв. нижче максимальні
Оптимальна тривалість в заданому режимі інтенсивності Від 20-30 хв. до кількох годин Від 10-20 хв. до 1-2 год.
Від 3-5 до 10 хв.
Джерела енергії Переважно жири Жири та вуглеводи Переважно вуглеводи
Утворення молочної кислоти Не утворюється Утворюється і водночас утилізуються Утворюється і накопичується в організмі
Вміст молочної кислоти,
Моль/л 1-2 3-4 До 10
Примітка:
МПК - максимальне поглинання кисню; АП - аеробний поріг; АнП - анаеробний поріг.
Найбільш ефективно вказані задачі можуть бути вирішені методами строго регламентованої та змагальної вправи.
Співвідношення тривалості тренувальних завдань з швидкісної силової витривалості і при виконанні ізометричних вправ подані в таблицях №№ 24-26.
До основних факторів, що лімітують прояв швидкісної витривалості, належать:
1. Функціональні можливості анаеробних енергоджерел та буферних систем організму.
2. Рівень технічної підготовленості.
3. Здатність протистояти негативним змінам у внутрішньому середовищі організму (накопичення лактату тощо) шляхом максимальної концентрації вольових зусиль.
Параметри тренувальних навантажень при розвитку швидкісної витривалості
(узагальнені літературні дані )
Таблиця
Тривалість вправи Інтенсивність вправи Інтервал відпочинку між вправами Характер відпочинку між вправами Кількість повторень в одній серії
Від 10-12 сек. для початківців і 25-30с. для кваліфікованих спортсменів Від 70 до 100% (індивідуально максимальної швидкості) 60-120 сек. у добре тренованих спортсменів і 90-180 сек. у енетренованих людей. ЧСС 110-120уд./хв., повний Активний (вправи на розслаблення, дихальні вправи, повільна ходьба тощо); між серіями вправ - комбінований Від 3 до6, а кількість серій в одному занятті - від 2-3 до
4-5.
Для розвитку швидкісної витривалості застосовують переважно методи комбінованої вправи та метод загальної вправи.
Прояв силової витривалості лімітується функціональними можливостямисистем енергозабезпечення та буферних систем організму; рівнем внутрішньом'язової та міжм'язової координації; здатністю до концентрації вольових зусиль. Одним із найпоширеніших методів розвитку силової витривалості є метод колового тренування.
Параметри тренувальних навантажень при розвитку силової витривалості
Таблиця
Величина зовнішнього опору Кількість повторень вправи Кількість підходів у серії Кількість серій Тривалість інтервалів відпочинку між підходами Характер відпочинку
20-70% від ІПМ(індиві-дуального повторного максимуму) Від 15-20 до 150 разів і більше
(від 60-100% ІПМ) Від 4-6 до 10-12 (коли до роботи залучається 2/3 скелетних м'язів)
2- 3 20-90 сек.
ЧСС = від 130-120уд/хв
до 120-100уд/хв. Активний
(повільна ходьба, вправи на відновлення дихання, вправи на розслаблення, локальний массаж тощо).
Параметри тренувальних навантажень при виконанні ізометричних вправ (узагальнені літературні дані)
Таблиця
Оптимальна величина напруження Тривалість напруження Кількість підходів Інтервал відпочинку Характер
відпочинку
між підходами між серіями
50-70% від максимально-го у конкретній вправі Від 10-12 до 20-30с.
Або короткочасні (5сек.)з мікроінтер-валами відпочинку (2-3сек.) 4-10 на кожну групу м'язів Жорсткий ЧСС =130-120удхв. Екстремальний ЧСС=120-100уд/хв. Активний (вправи на розслаблення та відновлення дихання, розтягування м'язів)
Самостійні заняття з розвитку витривалості пов'язані з виконанням великих обсягів роботи в широкому діапазоні її інтенсивності. У зв'язку з цим частіше всього зустрічаються травми ніг та порушення у роботі серцево-судинної системи (ССС). Причинами переважної більшості з них є організаційні недоліки та методичні помилки.
До організаційних недоліків можна віднести:
- несприятливі санітарно-гігієнічні та погодні умови (значна загазованість та надмірна вологість повітря);
- надто низька або висока температура навколишнього середовища;
- надто тверді покриття, на яких виконуються вправи тощо;
- неякісна екіпіровка;
- порушення правил безпеки та дисципліни на заняттях.
Методичні помилки:
- відсутність ретельної розминки;
- недостатня увага до зміцнення опорно-рухового апарату;
- одноманітність засобів та методів розвитку витривалості;
- форсування тренувальних навантажень;
- проведення тренувань у стані недуги (нежить, ангіна, грип тощо).
Для визначення рівня розвитку загальної витривалості використовують тести і контрольні завдання.
1. Тривалий біг зі стандартною швидкістю.
Опис проведення тестування. Спочатку проводиться тестування максимальної швидкості бігу на 30 м. Наприклад, двоє учнів пробігли 30м на швидкість з однаковою швидкістю (3.5с). Їх максимальна швидкість становить (30м:3.5с) 8,57м/с. Потім для них встановлюється стандартна швидкість бігу (50% від 8,57м/с). Фіксується час від початку бігу до моменту, коли один з учнів буде нездатним підтримувати необхідну швидкість. Той учень, який зможе довший час пересуватися ззаданою швидкістю, і проявить вищий рівень розвитку загальної витривалості.
2. Державний тест на витривалість: біг 600 м., 1000 м., 1500 м., 2000 м., 3000 м.
3. 12-хвилинний тест К. Купера (хто подолає більшу відстань за встановлений час, той і проявить вищий рівень загальної витривалості).
Державні тести і нормативи оцінки витривалості учнів 6-17 років
Таблиця
Вік і
стать Види випробовувань
Біг на 600 м, с
Нормативи, бали
5 4 3 2 1
6 Х 2,50 3,05 3,20 3,35 3,50
д 3,15 3,30 3,45 4,05 4,30
Біг на 1 000м
7 Х 5,05 5,30 6,00 6,35 7,10
Д 5,45 6,15 6,45 7,25 8,05
8 Х 4,45 5,10 5,40 6,15 6,55
Д 5,25 5,55 6,25 7,05 7,45
9 Х 4,40 5,05 5,30 6,00 6,35
Д 5,10 5,35 6,000 6,40 7,20
10 Х 4,25 4,50 5,15 5,45 6,15
Д 4,55 5,20 5,45 6,15 6,50
Біг на 1 500м
11 Х 7,05 7,45 8,25 9,05 9,45
Д 8,15 7,55 9,40 10,25 11,05
12 Х 6,40 7,15 7,50 8,40 9,25
Д 8,00 8,40 9,25 10,10 10,55
13 Х 6,25 7,00 7,35 8,15 9,00
Д 7,45 8,30 9,15 10,00 10,45
14 Х 6,10 6,40 7,15 7,50 8,30
Д 7,35 8,10 8,45 9,15 9,50
15 Х 5,45 6,15 6,50 7,25 8,00
Д 7,20 7,55 8,25 9,00 9,35
Біг на 2 000м
16 Д 10,10 11,00 11,50 12,50 13,40
17 Д 9,50 10,45 11,45 12,45 13,40
Біг на 3 000м
16 Х 12,25 13,25 14,40 15,50 17,00
17 х 12,15 13,20 14,30 15,40 16,30
Умовні позначки: х - хлопчики, д - дівчатка
Література:
1. Верхошанский Ю.В. Основы специальной физической подготовки спотрсменов.- М.: ФиС, 1988.- 331 с.
2. Голобородько В.А. Педагогический подход к оценке //Физическая культура в школе.- 1978.- № 12.- С. 21.
3. Иванов Н.Д. Обучение метанию малого мяча в VI классе //Физическая культура в школе.- 1985.- № 7.- С. 20-23.
4. Линець М.М. Основи методики розвитку рухових якостей.- Львів: Штабар, 1997.- 207 с.
5. Линець М.М., Андрієнко Г.М. Витривалість, здоров'я, працездатність.- Львів, 1993.- 131 с.
6. Матвеев Л.П. Теория и методика физической культуры: Учебн. для институтов физ. культуры - М.: ФиС, 1991.- 543 с.
7. Мейксон Г.Б., Шаулин Е.Б. Самостоятельные занятия учащихся по физической культуре.- М., 1986.
8. Новосельский В.Ф. Методика урока физической культуры в старших класах: Учебное пособие.- К.: Рад. школа, 1989.-128 с.
9. Определение физической подготовленности школьников /Под. ред. Б.В.Сермеева.- М.: Педагогика, 1973.- 104 с.
10. Петров В.А. Примерные обучающие программы // Физическая культура в школе.- 1983.- № 10.- С. 28-29.
11. Петров В.А. Примерные обучающие программы //Физическая культура в школе.- 1983.- № 10.- С. 28-29.
12. Тер-Ованесян А.А., Тер-Ованесян И.А. Обучение в спорте.- М.: ФиС, 1993.- С. 181.
13. Филин В.П. Воспитание физических качеств у юных спортсменов.- М.: ФиС, 1974.- 232 с.
14. Шитикова Г.Ф. Оценка навыков и умений у младших школьников //Физическая культура в школе.- 1977.- № 3.- С. 14-18.
15. Шиян Б.М. Методика фізичного виховання школярів.- Львів: ЛОНМІО, 1996.- 232 с.
16. Шиян Б.М., Папуша В.Г. Теорія фізичного виховання.- Тернопіль: Збруч, 2000.- 183 с.
17. Шлемин А.М. Один из эффективных методов // Физическая культура в школе.- 1981.- № 11.- С. 27-29.
Loading...

 
 

Цікаве