WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Позакласні заняття фізичними вправами - Реферат

Позакласні заняття фізичними вправами - Реферат

стороною підйому, підйомом або носком, по кривій - внутрішньою частиною підйому.
12. Укидання м'яча із-за бокової лінії.
Правила укидання: ноги ставляться паралельно або одна нога попереду іншої. При цьому обидві ноги повинні знаходитись за лінією поля. Гравець нахиляючись назад, заводить м'яч далеко за голову, потім різко випрямляється і посилає м'яч руками уперед. Посиленню кидка сприяє рух кистей і пальців.
13. Фінти (обманні рухи) - цікаві, одночасно найбільш складні прийоми. У футболі використовують безліч фінтів, але далеко не всі з них вдаються навіть досвідченим футболістам.
Найбільш часто застосовується у грі фінт "удаваний замах". Суть його у тім, що гравець, який володіє м'ячем, робить сильних замах, начебто для удару. Коли захисник кидається на перехват м'яча і втрачає рівновагу, володіючий м'ячем гравець несподівано затримує рух і замість удару проштовхує або веде м'яч у потрібному йому напрямку.
Кожен фінт складається з двох частин: удаваного руху і справжнього, з відводом м'яча в потрібному напрямку. Перший рух необхідно виконати так кваліфіковано, щоб суперник повірив у нього, а другий виконати якомога швидше, щоб захисник не встиг зреагувати на нього.
Фінти використовують для того, щоб обвести суперника. Захисник в свою чергу націлений на те, щоб відібрати м'яч у нападаючого. Одним з найбільш ефективних способів відібрати м'яч у суперника є підкат (рис. 15).
14. Жонглювання м'яча.
Техніка гри воротаря
1. Ловіння м'яча, що котиться по землі назустріч (рис. 16). Для виконання цього прийому необхідно з'єднати ноги, нахилитись, випрямити руки назустріч м'ячу, підібрати його і підтягнути до живота.
2. Ловіння м'яча, що летить на лінії грудей або опускається зверху (рис. 17). Воротар протягує руки назустріч м'ячу долонями догори. В момент торкання м'яча рук, необхідно негайно підтягнути його до живота.
3. Ловіння м'яча, що летить вище голови (рис. 18). Якщо м'яч летить вище голови (під перекладину), а суперників близько немає, потрібно підставити долоні, погасити його швидкість і потім прижати м'яч до живота або грудей.
4. Відбивання м'яча кулаком витягнутої руки (рис. 19). Якщо м'яч опускається в межах воротарського майданчику, а суперник і захисник готуються прийняти його на голову, та воротар повинен вибігти з воріт і кулаком витягнутої руки відбити м'яч в сторону.
5. Ловіння м'яча кидком в сторону м'яча (рис. 20). Цей прийом ловіння м'яча застосовується тоді, коли м'яч летить далеко від воротаря на середній висоті, воротар трішки розвертаються в сторону м'яча і відштовхнувшись ближчою до м'яча ногою робить кидок в сторону м'яча. Спіймавши м'яч, воротар приземляється гомілкою, потім стегном, тазом і боковою частиною тулуба.
Вправа № 1. Ведення м'яча з заключним ударом по воротах. На 11-метровій позначки ( в штрафному майданчику) і далі з інтервалом у 3 м ( у напрямку до центру поля) встановлюються 3 стояки. Гравець будь-якою ногою веде м'яч від кута штрафного майданчика, обводить змійкою стояки і правою ногою посилає м'яч у ворота. Потім він виконує цю саму вправу, але з іншого кута штрафного майданчика і ударом вже лівою ногою.
Вправа № 2. Удари по воротах на точність. Навпроти кожної бічної лінії майданчику воріт, на відстані 13 м від лінії воріт встановлюється два стояки і ставляться три м'яча: один на 11-метровій позначці, два інших - на відстані 3 м від кожного стояка за напрямком до кутового прапорця. Гравець стартує з кута штрафного майданчика і оббігає стояки зі сторони поля, повинен пробити у ворота правою ногою, почергово, три м'яча. Потім він виконує цю саму вправу, але з іншого кута штрафного майданчика і ударом лівою ногою.
Вправа № 3. Жонглювання м'ячем.
Послідовність виконання ударів: три удари правою або лівою ногою, серединою підйому, внутрішньою і зовнішньою сторонами ступні (послідовність цих ударів довільна). Потім три таких самих ударів іншою ногою, потім йдуть удари стегном однієї і другої ноги, і останній - головою. Після цього м'яч скидається з голови на любу ногу і вправа продовжується у вищезазначеній послідовності. На цю вправу дається три спроби. Перемагає той, хто зробить найбільшу кількість ударів в одній із трьох спроб.
Вправа № 4. Укидання м'яча на дальність по коридору шириною у 3м (за правилами гри). З 2-х спроб зараховується краща.
Вправа № 5. Ведення м'яча. М'яч ведеться за позначкою центрального поля, з зовнішньої його сторони. Спочатку м'яч ведеться вправо, а потім вліво. Час ведення м'яча з однієї спроби, в кожен бік додається.
Вправа № 6. Діставання м'яча головою. М'яч підвішаний на стояку з позначкою висоти. Гравець, з розбігу, дістає підвішаний м'яч. З двох спроб зараховується кращий результат.
Вправа № 7. Удари по м'ячу в ціль.
Футбольні ворота поділені стрічками на 10 квадратів. Влучення м'ячем у відповідні (за номерами) квадрати визначає кількість отриманих очок. Удари здійснюються по нерухомому м'ячу. Залік - за сумою трьох ударів.
Вправа 8. Удари м'ячем на дальність. Удар робиться по нерухомому м'ячу любим способом з розбігу, правою і лівою ногою. Кращий результат з 2-х спроб ударів кожною ногою додається.
Вправа № 9. Передача м'яча в парах з завершальним ударом по воротах. Ставляться 6 стояків: перший на лінії центрального кола, а останній біля лінії штрафного майданчика навпроти воріт. (Інтервал між стояками 5 м). Гравці біжать з різних сторін від стояків, не ближче 3 м до них, передаючи в русі м'яч один одному.
Вправа № 10 (для воротаря). Кидок м'яча рукою і удари ногою на дальність. Кидок рукою робиться по коридору шириною 5 м. будь-яким способом. Удар ногою робиться по нерухомому м'ячу, що лежить на землі. Залік окремо по кращому результату кидка м'яча рукою і удару ногою.
Основні організаційно-методичні вказівки до проведення змагань
Змагання проводяться на футбольному полі з воротами стандартного розміру.
2. У вправі № 9 приймають участь 2 гравці.
3. У вправі № 10 приймає участь лише воротар.
4. У вправі № 1 і 2, а також 9:
а) час фіксується за секундоміром з моменту старту до перетинання м'ячем лінії воріт;
б) у випадку порушення послідовності обводки стояків або пробивання м'яча (вправа № 2) гравець повертається для повторення вправи з місця порушення, при цьому відлік часу продовжується.
Якщо після ударум'яч не перетнув лінію воріт або влучив у штангу або перекладину, вправа рахується не виконаною і гравцю нараховують штрафні бали за найменшим рахунком.
5. У вправі № 1 і 2 час ведення м'яча праворуч і ліворуч додається.
6. У вправі № 6 (діставання м'яча головою) результат визначається з розрахунку висоти підвішаного м'яча мінус зріст гравця, який вимірюється попередньо.
7. У всіх вправах особисті місця визначаються за найменшою кількістю очок.
3. Спортивні змагання
Спортивні змагання є однією з форм фізичного виховання школярів, за допомогою якої вирішується цілий ряд важливих освітніх і оздоровчих завдань. Однак більшість учителів вважає, що змагання є лише формою підсумування роботи, її кінцевим результатом. У цьому зв'язку варто нагадати, що змагання - це невід'ємна частина процесу фізичного виховання. Одна справа, коли досягнення учнів при розучуванні вправ на уроці оцінюються лише вчителем, і зовсім інша, коли діти передбачають оточення майбутніх змагань, де їм доведеться виступати перед суддями, глядачами. Це об'єднує учителя і учнів, підвищує відповідальність за вирішення навчальних завдань, що так важливо для підвищення
Loading...

 
 

Цікаве