WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Організація діяльності учнів на уроці. Дозування навантаження. Щільність уроку. Підготовка учителя до уроку - Реферат

Організація діяльності учнів на уроці. Дозування навантаження. Щільність уроку. Підготовка учителя до уроку - Реферат

серії вправ, а також загальної кількості вправ на уроці чи у певній його частині. Обсяг навантаження у циклічних вправах визначається в одиницях довжини (наприклад, крос на дистанцію 2 км., або плавання тривалістю 10 хв.). У силовому тренуванні обсяг навантаження визначається кількістю повторень та загальною масою піднятих обтяжень; у стрибках, метаннях тощо - кількістю повторень; у спортивних іграх, єдиноборствах - сумарним часом рухової активності.
Внутрішня сторона фізичного навантаження визначається тими функціональними змінами, які відбуваються в організмі внаслідок впливу певних зовнішніх його величин (інтенсивність і обсяг).
Доведено, що не завжди одні і ті ж зовнішні параметри навантаження викликають ідентичні реакції організму тих, хто їх виконує. Коли, припустимо, кільком учням класу дати одне і те ж навантаження (наприклад, 20 глибоких присідань за 20 сек.), то реакція на це навантаження кожного з учнів буде різною, у чому можна переконатись, вимірявши їх частоту серцевих скорочень. Мало того, навіть одна і та ж людина буде по-різному реагувати на одні і ті ж зовнішні параметри навантаження в залежності від тренованості, емоційного стану, умов навколишнього середовища (температура повітря, атмосферний тиск, вологість, вітер і т. ін.).
У повсякденній практиці величину внутрішнього навантаження можна оцінювати за показниками втоми, а також за характером і тривалістю відновлення в інтервалах відпочинку між вправами. Для цього використовують такі показники, як інтенсивність потовиділення, колір шкіри, якість виконання рухів, здатність до зосередження, загальне самопочуття учня, його готовність продовжувати заняття, настрій під час вправ і в інтервалах відпочинку, а також за показниками ЧСС під час вправ і в інтервалах відпочинку. В залежності від ступеня прояву цих показників розрізняють мале, помірне, середнє, велике і максимальне навантаження.
Симптоми втоми після навантаження різної величини характеризують стан організму. Так, наприклад, помірне навантаження буде викликати легку втому. Симптомами легкої втоми будуть:
- забарвлення шкіри - помірне, легке почервоніння;
- потовиділення - помірне або середнє (в залежності від температури та вологості);
- координація рухів - впевнене виконання, яке відповідає досягнутому рівню тренованості;
- загальне самопочуття - відсутні скарги, виконуються усі навчальні завдання;
- готовність до занять - стійке бажання продовжувати навчальні заняття:
- настрій - веселий бадьорий, радісний.
Великі і граничні навантаження викликають сильну і дуже сильну втому, симптомами якої будуть:
- забарвлення шкіри - значне, сильне почервоніння - дуже сильне почервоніння або незвична блідість;
- потовиділення - велике потовиділення вище талії -дуже велике потовиділення (в тому числі і нижче талії);
- координація рухів - збільшення помилок, зниження точності, прояви невпевненості - сильне порушення координації, мляве виконання рухів, різке збільшення помилок, хиткі рухи;
- зосередженість - погіршення уважності, зниження сприйняття інформації, знижена здібність до диференціації - значно знижена зосередженість, велика нервовість, різко сповільнене реагування;
- загальне самопочуття - млявість у м'язах, значне напруження дихання, зростаюче безсилля, явно знижена працездатність;
- готовність до занять - знижена активність, намагання збільшити інтервали відпочинку між вправами, але є готовність продовжувати заняття - бажання повного спокою і припинення заняття, тенденція до "капітуляції".
- настрій - дещо пригнічений, але радісний, коли результати заняття відповідають очікуваним, радість з приводу наступного заняття - виникають сумніви щодо цінностей і сенсу тренування, занепокоєння і побоювання щодо наступного тренування.
Інформативність зовнішніх симптомів втоми можна вважати достатньою для регулювання навантаження на уроках.
Щільність уроку - це співвідношення раціонально використаного часу до всього часу уроку. Час на уроці використовується для: показу і пояснення вправ учителем; осмислення і виконання вправ учнями; взаємоконтролю, оцінювання; розстановки і прибирання приладів; роздачі та збору інвентарю і навчальних посібників; відпочинку. Усі ці дії учителя й учнів спрямовані на вирішення завдань уроку і вважаються доцільними. Дії, котрі не сприяють розв'язанню завдань уроку, підвищенню його ефективності, належать до недоцільних.
Для всебічної оцінки уроку використовують його хронометрування і паралельно визначають реакції організму учнів на запропоноване навантаження (шляхом визначення ЧСС через відповідні проміжки часу).
Методика хронометрування і складання графіку виміру пульсу
Основні параметри хронометрування:
- виконання фізичних вправ (визначається точний час, який витрачає досліджуваний учень на виконання фізичних вправ під керівництвом учителя і самостійно).
- слухання і спостереження (прослуховування досліджуваним пояснень, вказівок, оцінок; спостереження за показом вчителя, за демонстрацією наочних посібників).
- відпочинок, очікування досліджуваним чергового виконання завдання (реєструється час відпочинку, який надається з метою регулювання фізіологічного навантаження, а також раціональність використання учнем часу очікування наступного підходу з конкретними на те вказівками учителя і за ініціативою самого досліджуваного учня).
- дії по організації уроку (фіксується час, який був витрачений досліджуваним на підготовку місць занять, встановлення і прибирання приладів, укладку матів, роздачу і збирання дрібного спортивного інвентаря тощо).
- простої або час, який був нераціонально використаний на уроці з вини учителя чи учнів (запізнення на урок, ремонт несправного інвентаря, недисциплінованість учнів і т. д.).
Усі перелічені вище параметри хронометрування уроку фіксуються в спеціальному протоколі, а витрачений час фіксується за секундоміром.
Паралельно з хронометруванням визначають реакцію організму досліджуваного на запропоноване навантаження (шляхом визначення ЧСС через відповідні проміжки часу). В ролі досліджуваного виступає, як правило, "середній" учень. Секундомір включається з дзвоником і не зупиняється до кінця уроку. Той, хто проводить хронометраж уроку, послідовно заносить в протокол усі дії, у яких бере участь обраний для спостереження учень. Кожні 4 хвилини (цей час може мінятися залежно від завдань спостереження) результати виміру пульсу заносяться в графік, де по вертикалі визначено ЧСС, а по горизонталі - хвилини уроку.
Перша реєстрація ЧСС проводиться після попереднього уроку і вважається для досліджуваного нормою, друга - на першій хвилині і остання - після закінчення уроку.
Спочатку хронометрист вписує у графу 3 протоколу дані секундоміра, а потім чергову дію у графу 2.
Час, витрачений на кожну дію визначається шляхом віднімання попереднього показника, зареєстрованого у графі 3 від чергового показника секундоміра. У протоколіфіксуються усі дії. Одержані

 
 

Цікаве

Загрузка...