WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Фізичне виховання дітей при захворюваннях обміну речовин - Реферат

Фізичне виховання дітей при захворюваннях обміну речовин - Реферат

протипоказаний дітям з Ш і ІУ ступенями ожиріння.
Завданнями фізичного виховання при ожирінні є:
- стимуляція обміну речовин через дію фізичних вправ на ендокринну систему. Внаслідок чого, збільшується продукція гормонів, що приймають участь в обміні речовин;
- збільшення енерговитрат та зменшення маси тіла через покращення окислювально-відновних процесів. Для окислення 1 кг жиру необхідно 2 л кисню, або 40 л повітря. При заняттях фізичними вправами відбувається інтенсивне і тривале споживання кисню.
- покращення функціонального стану серцево-судинної та дихальної систем та підвищення працездатності дитини.
Як стверджує Ю.Г.Васін, заняття з хворими дітьми на ожиріння можуть носити груповий або індивідуальний характер. Однак, навантаження повинні дозуватися строго індивідуально. Весь період занять можна поділити на 3-и етапи: вступний, основний і заключний. Це обумовлено тим, що фізичні навантаження повинні підвищуватись поступово, від простих фізичних вправ до занять у секціях. Нерозумне підвищення навантаження може викликати небезпечні для життя ускладнення.
Завданнями вступної частини є:
1. Сформувати критичне ставлення школярів до рівня свого фізичного розвитку та рухової підготовленості.
2. Прищепити інтерес до фізичної культури.
3. Підвищити адаптаційні можливості організму до фізичних навантажень.
4. Формувати навички самостійних занять фізичними вправами.
На цьому етапі використовуються переважно вправи загальнорозвиваючого характеру у поєднанні з засобами на силу та гнучкість з метою підготовки м'язово-зв'язкового апарату і серцево-судинної системи до більших фізичних навантажень.
Завданнями основного етапу є:
1. Підвищити функціональні можливості систем організму.
2. Розширити рівень знань та умінь в області самоконтролю при заняттях фізичними вправами.
3. Корегувати фізичний розвиток і рухову підготовленість.
На цьому етапі велика увага приділяється вправам на витривалість (біг помірної інтенсивності, біг зі скакалками, рухливі ігри тощо), які супроводжуються великими енерговитратами.
Особливості методики застосування лікувального бігу для зменшення маси тіла виражаються через наступні правила його використання:
1. Розминка є обов'язковим елементом, що передує бігу.
2.Починати заняття можна з ходьби, чергуючи повільний та швидкий її темп з дихальними вправами. Для початківців загальна дистанція прогулянок, що проводяться протягом дня складає 2 - 3 км. Тренування з таким змістом тривають протягом 2 - 3 місяців.
3. Заняття бігом необхідно починати з незначних за обсягом та інтенсивністю навантажень. Оптимальним темпом для початківців вважається темп 110-150 кроків/хв., його тривалість - від 1 до 3 хвилин, або 110-130м. А дітям при ожирінні Ш-ІУ ступенів та з хворобами, що супроводжують ожиріння необхідно починати біг з дистанції 25-30 м. Маршрути варто бирати без підйомів та спусків.
4. Дихати під час бігу потрібно через ніс, що є ознакою виконання роботи в аеробному режимі.
5. Не можна форсувати фізичне навантаження. В процесі його поступового підвищення спочатку потрібно збільшувати обсяг і лише значно пізніше (через один рік) за умови систематичних тренувань та задовільної адаптації до фізичних навантажень - інтенсивність.
6. Доцільно пробіжки виконувати не в межах одного заняття, а дрібно протягом дня.
7. Найкращим порою доби для занять бігом вважаються вечірні години - за 1,5 -2 години до вечері, але не пізніше, ніж за дві години до сну.
8. Суб'єктивними критеріями правильно визначеного фізичного навантаження є приємна стомленість, хороший настрій, бажання продовжувати заняття.
9. Об'єктивним критерієм фізичного навантаження є ЧСС. Необхідно слідкувати за тим, щоби ЧСС при найбільшому навантаженні не перевищувала 140 -150 уд/хв., а підвищення від вихідного рівня складало не більше 75 -80 % від вихідного рівня.
10. Рекомендується зменшувати масу тіла не більше, ніж на один кг в тиждень, поєднуючи біг середньої інтенсивності з низькокалорійним харчуванням.
Після виконання бігу на першій хвилині відновлення повинно складати 20%, на третій хвилині -30 %, на п'ятій - 50 %, а на десятій - 70-75%.
Дуже корисним та ефективним засобом зниження маси тіла є плавання. Якщо навіть дитина просто знаходиться у воді, її процеси окислення підвищуються у декілька раз. Під час плавання на кожному метрі шляху витрачається в 5-10 раз більше енергії, ніж при ходьбі з тією ж швидкістю. Такий ефект відбувається через збільшення теплопродукції та необхідність долання опору води. Інтенсивність плавання має бути невеликою (50% від максимального), тоді окислюються жири, а не білки і вуглеводи.
Завданнями заключного етапу є:
1. Підвищити рівень функціональних можливостей за рахунок зміни м'язової діяльності.
2. Досягнути відносної нормалізації фізичного розвитку та рухової підготовленості на фоні зниження маси тіла та підтримувати їх на досягнутому рівні.
3. Поглибити мотиваційну основу потреби в систематичних заняттях фізичними вправами.
На цьому етапі підвищується ступінь розвитку витривалості в поєднанні з вправами на гнучкість, а також швидкісного, силового та швидкісно-силового характеру (багатоскоки; метання набивних м'ячів; пробігання коротких відрізків тощо).
В наслідок проведених досліджень ( Васін Ю.Г.) буловиявлено, що самий високий результат зниження маси тіла був отриманий після вправ на витривалість, менший - після фізичних вправ швидкісного характеру; ще менший - після вправ на гнучкість і найменші зрушення після вправ швидкісно- силового характеру.
За результатами досліджень американських авторів (Е. Ольсен, Р.С. Паффенбаргер, Д.Л.Костилл, Дж.Х.Уилмор) вправи на розвиток сили є найкращим засобом для зменшення маси тіла. Після виконання силових вправ підвищується інтенсивність обмінних процесів у стані спокою. Механізми цього явища ще вивчені недостатньо. Однак, після фізичного навантаження спостерігається підвищення споживання кисню, що призводить до значних енерговитрат під час всього періоду відновлення. До того ж, щоби забезпечити життєдіяльність м'язової маси необхідно більше енергії, у порівнянні із жировою тканиною. Таким чином, інтенсивність основного обміну збільшується.
Витривалість. За даними ЄКГ та динаміки м'язової працездатності, які були отримані Ю.Г.Васіним, найбільш ефективним при заняттях з дітьми, що страждають на ожиріння, є повторні вправи на витривалість (інтенсивність 70% від максимального) до 3-4 раз. Саме до 5-го повторення серії бігу збільшувалась частота систол, а після 5-го - відмічалось її сповільнення, що свідчить про втому серця. Біг бажано виконувати під звуколідер до відмовлення, або коли учень збивається з заданого ритму (І серія - 25-47с; П серія - 15-39с.; Ш серія - 13-30 с). Кожна наступна серія починається з недовідновлення (110-120 уд/хв).
Швидкість. Виявлені зміни працездатності та зрушення у функціональному стані апарату кровообігу свідчать про те, що для розвитку швидкості у дітей з зайвою вагою тіла після чотирьох повторень швидкісної вправи (бігу) не спостерігалось зниження швидкості. Тривалість кожного повторення 10 сек., виконання наступного повторення на пульсі 110-120 уд.хв.
Аналіз даних про м'язову працездатність дітей хворих на ожиріння, свідчить про те, що у вправах силового характеру для великих м'язових груп допустимою вважається навантаження з повторенням вправ до 3-4 серій з близько-максимальним дозуванням.
У вправах на гнучкість для дітей, що страждають на ожиріння, найбільш доцільними є 30-40- повторень в трьох серіях.
Найбільш раціональних дозуванням вправ швидкісно-силового характеру (багатоскоки, метання набивного м'яча) є його повтор до тих пір, поки результат не знизиться на 10%.
Loading...

 
 

Цікаве