WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Фізичне виховання учнів при захворюваннях органів дихання - Реферат

Фізичне виховання учнів при захворюваннях органів дихання - Реферат


Реферат на тему:
Фізичне виховання учнів при захворюваннях органів дихання
ПЛАН:
1. Загальна характеристика захворювань органів дихання.
2. Механізми лікувальної дії фізичних вправ при патологічних процесах в органах дихання.
3. Особливості фізичного виховання при окремих захворюваннях органів дихання.
І.
Захворювання дихальної системи відносяться до найбільш частої патології дитячого організму. Це пояснюється тим, що система дихання у дітей і підлітків функціонує в особливих умовах і забезпечує значно більшу, ніж у дорослих потребу в газообміні для росту і розвитку. Наслідком цього явища є зменшення резервів дихання та відносна легкість виникнення функціональних порушень. До того ж фізіологічні механізми дихання дитячого організму малоефективні (недосконалі): зменшення ОД та збільшення ЧД, що відносно легко викликає дихальну недостатність. Причиною захворювань органів дихання є також - проникнення інфекції в дихальні шляхи і легені при певних умовах (характер інфекції, стан організму тощо), а дихальні шляхи дитини є коротшими у порівнянні з їх довжиною дорослої людини, що погіршує процеси очищення та нагрівання повітря
При захворюваннях дихальної системи можна виділити наступні загальні симптоми:
- Поверхневе дихання - характеризується коротким вдихом, прискореним диханням. Виникає внаслідок недостатнього надходження кисню в кров та накопичення в ній вуглекислоти, що є причиною подразнення дихального центру та порушення дихання.
- Експіраторна задишка - характеризується утрудненням видиху. Виникає внаслідок рефлекторного спазму бронхів під впливом різних подразників (що спостерігається, наприклад, при бронхіальній астмі).
- Порушення рухливості грудної клітки - виникає внаслідок ураження дихальної мускулатури та нервів, що її іннервують , а також накопичення в плевральній порожнині рідини чи газу.
- Зменшення дихальної поверхні - спостерігається при запальних процесах в легеневій тканині.
- Порушення прохідності дихальних шляхів - виникає внаслідок спазму гладкої мускулатури бронхів.
- Порушення дифузії газів в легенях - виникає внаслідок розростання сполучної тканини після запальних процесів та при де-яких формах туберкульозу.
Крім зазначених симптомів для захворювань системи дихання характерні ще: кашель, задуха, виділення мокроти, ціаноз, болі в ділянці грудної клітки.
Кінцевим проявом захворювань органів дихання є дихальна недостатність - стан, коли нормальне дихання у спокої чи посилене дихання, адекватне фізичному навантаженню, не може забезпечити необхідне насичення артеріальної крові киснем і виведення вуглекислоти, тобто порушується газообмін в легенях і тканинах.
П.
Дозовані фізичні вправи мають значний терапевтичний ефект на дітей з патологією системи дихання. Фізичні вправи при їх лікувальному застосуванні, рефлекторно сприяють покращанню газообміну в легенях та гуморально збуджують дихальні центри.
Нервовий механізм відіграє ведучу роль в регуляції дихання при фізичних вправах. Експериментально доведено, що перед початком та під час м'язової роботи:
а) умовно-рефлекторно посилюється дихання. Це відбувається за наступним механізмом - дозовані спеціальні фізичні вправи, які співпадають з фазами дихання (рухи руками, ногами, тулубом), стають умовними подразниками дихального центру і рефлекторно викликають прискорення та поглиблення дихання.
б) велику роль у регуляції процесу дихання відіграє носолегеневий рефлекс, виникаючий при диханні через ніс. Подразнення рецепторів у верхніх дихальних шляхах рефлекторно призводить до розширення бронхіол та поглиблення дихання.
в) на регуляцію дихання при виконанні фізичних вправ значний вплив має кора головного мозку. Вона визначає не лише пусковий, але й корегуючий вплив, тому що протягом виконання всієї фізичної роботи відбувається відповідні зміни темпу і ритму. Такі корекції відбуваються не лише умовно-рефлекторно, але й з включенням свідомості. А вказівки вчителя про особливості дихання при виконанні фізичних вправ необхідно розглядати як необхідну умову формування дихальної навички.
Гуморальний механізм нормалізації і процесу газообміну, збудження дихального центру при виконанні фізичних вправ полягає у наступному - при виконанні фізичних вправ активізується обмін речовин у м'язах, внаслідок чого в кров надходить більша кількість СО2 і молочної кислоти, які подразнюють дихальний центр.
Під впливом фізичних вправ покращується крово та лімфообіг в легенях та плеврі, що сприяє активізації регенеративних процесів та попереджує ускладнення: утворення спайок та сполучної тканини, емфіземи.
Спеціально підібрані вихідні положення при виконанні фізичних вправ, покращують дренажну функцію легень та сприяють видаленню з бронхів та альвеол патологічних утворень : слизу та гною.
Дихальні вправи, спрямовані на максимальне розширення грудної клітки та посилення роботи діафрагми, допомагають розсмоктуванню та розтягуванню спайок, що утворилися та ліквідації больових відчуттів та компенсують недостатність грудного дихання.
Таким чином, дозовані фізичні вправи покращують функціональний стан дітей з патологією системи дихання та мобілізують компенсаторні фізичні механізми.
Ш.
Для реабілітації дітей з хворою дихальною системою застосовуються фізичні вправи з обов'язковим врахуванням особливостей захворювання.
Бронхіальна астма - хронічне захворювання, яке характеризується приступами експіраторної задишки (задухи) внаслідок спазму дрібних бронхів з появою у них ексудату. Бронхіальна астма вважається алергічним захворюванням. В якості алергену можуть бути найрізноманітніші причини - запахи, шерсть тварин, харчові та лікарські речовини. Захворювання виникає за умови:
1) схильності організму до порушення нормальних взаємовідносин різних відділів ЦНС ( пониження порогу збудливості вегетативної нервової системи та підвищеною чутливістю блукаючого нерва), які регулюють функції гладенької мускулатури бронхів призводить до спазму бронхів, що значно утруднює видих і повітря повністю не виходить з дихальних шляхів. Затримка повітря в легенях сприяє їх розтягненню і розвитку емфіземи легень.
В дитячому віці виникненню хвороби сприяють 2) хронічні ураження слизової дихальних шляхів та 3) окремі інфекційні захворювання - кір, коклюш тощо.
Лікувальна фізкультура показана тільки в періоди між приступами. Особливості клінічних проявів бронхіальної астми і визначають завдання фізичної культури:
- відновлення врівноваженості процесів збудження та гальмування в корі головного мозку та відновлення нормального стереотипу регуляції дихання;
- зменшення спазму бронхів та бронхіол (для покращання прохідності бронхів, важливо вчити дітей дихати носом);
- активізація трофічних процесів у тканинах (для покращання роботи гладенької
Loading...

 
 

Цікаве