WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Управління іміджем та людськими ресурсами сільського туризму - Реферат

Управління іміджем та людськими ресурсами сільського туризму - Реферат


Реферат на тему:
Управління іміджем та людськими ресурсами сільського туризму
Основні фактори, що впливають на формування рекреаційного іміджу агротуристичної території - це туристичні ресурси регіону, способи організації дозвілля, ставлення господарів і місцевого населення до туристів, туристичні шляхи, відповідність ціни за послуги їх якості тощо. Умови проживання та харчування не мають вирішального значення у момент вибору туристом пропозиції відпочинку на селі. Існує ряд психологічних факторів, які потрібно передбачити у кожній пропозиції, серед них: зручність, оригінальність, розваги.
Турист, який вирішив провести свою відпустку в селі, хоче під час відпочинку оглядати красиву природу. Прекрасні краєвиди не повинні бути зіпсовані через занедбаний вигляд села. Тому село, громада якого береться за організацію зеленого туризму, повинно переглянути своє ставлення до умов упорядкування території й побуту. Адже рекламною "візитівкою" для туристів, найчастіше, виступає не сама по собі агрооселя, а загалом сільське середовище, його внутрішній вигляд і благоустрій.
Для того, щоб досягнути привабливого позитивного іміджу сільського населеного пункту, зусилля менеджменту треба зосередити на таких запоруках успіху, як:
- громадське підтримання чистоти та ладу в господарських обійстях, на вулицях та в громадських закладах;
- дотримання санітарно-гігієнічних умов проживання;
- піклування про естетичний вигляд будинків, садів, громадських закладів;
- прикрашення села зеленими насадженнями (плакучі верби, бузкові та калинові кущі, мальви тощо) та малими декоративними архітектурними формами (дерев'яні зруби криниць чи колодязі-журавлі, каплички тощо);
- утримування у доброму технічному стані комунальної інфраструктури села.
Зусиллями сільської влади чи об'єднання самих власників агроосель у селі, зорієнтованому на перспективний розвиток зеленого туризму, доцільно організувати інформаційний куток, де зібрати різні публікації про район, наявні у ньому атракції, можливі екскурсії та розваги.
У більших курортно-рекреаційних осередках регіонів України (наприклад, у Карпатах - Славське, Роз-луч, Яремча, Ворохта, Косів, Шешори, Вижниця, Свалява, Рахів тощо) доцільно передбачити створення спеціалізованих інформаційних Центрів сільського зеленого туризму, які б надавали гостям регіону фахові консультації та різнобічну інформацію про можливості відпочинку у селах краю.
Процес взаємин організаторів сільського туризму і решти місцевих жителів не завжди простий. Учені "вивели" т. зв. індекс туристичного роздратування Доксі, що описується поняттями теорії життєвого циклу.
Традиційно взаємини між місцевими мешканцями і туристами проходять у часі кілька стадій:
- ейфорія (поява перших туристів, перші гроші, радість, задоволення);
- апатія (необхідне розширення матеріальної бази, буденне (терпляче) сприйняття туристів, концентрація головним чином на прибутку);
- роздратування (туризм чинить руйнівний тиск на місцевий спосіб життя);
- антагонізм (туризм - зло і джерело всіх негараздів) [72].
Психологія людей має властивість змінюватися. Особливо це актуально стосовно колективної думки сільської громади.
Умовою успіху в створенні цікавої туристичної пропозиції є її якість. У рамках суб'єктивної оцінки якості туристом можна виділити дві її складові:
- матеріально-технічну якість (наприклад, умеблювання і розміри кімнат агрооселі);
- емоційну якість сприйняття сервісу обслуговування туриста.
Якість пропозиції у сільському туризмі має також свій третій, значно ширший, вимір і передбачає:
- якість природного середовища;
- якість відпочинкових, природних та антропогенних ресурсів;
- якість соціально-технічної інфраструктури.
Місцева громада повинна усвідомлювати ту відповідальність, яку вона бере на себе, і тому має продемонструвати свої ресурси, свою культуру, особливість, знання і вміння.
Менеджмент людських ресурсів сільського туризму
Роль людських ресурсів у продукуванні туристичних послуг є визначальною. Тим паче, якщо мова йде про послуги сільського зеленого туризму, де відсутні можливості росту автоматизації в наданні послуг.
Власник агрооселі повинен завжди пам'ятати таку аксіому: "Моє агротуристичне господарство творять люди, і мій агротурпродукт також творять люди".
На оцінку гостем якості пропозиції найбільшою мірою впливає атмосфера, що панує в господі сторони, що приймає. Якщо ця атмосфера приязна і приємна, гості почуваються комфортно й безпечно, то вони здатні оцінити й відповідно винагородити зусилля власників агро-осель.
Господар агрооселі повсякчас повинен здійснювати менеджмент людського ресурсу свого господарства, адже саме кадровий менеджмент - це основа успішного існування на ринку дрібнотоварного агрорекреаціного сервісу.
Варто ретельно планувати потреби в кількості працівників. Крім загальноспискового складу, господар має враховувати сезонні коливання потреби в персоналі. Тому в сільському зеленому туризмі зростає значення сезонно найманих працівників, а отже, існують певні проблеми з їх навчанням, мотивацією до якісного виконання свої обов'язків, умінням спілкуватися з гостями - вихідцями з іншого соціокультурного середовища міста.
Власник агрооселі повинен дуже відповідально ставитися до відбору і плинності кадрів. Про всяк випадок (скажімо, у пікові новорічно-різдвяні та вік-ендові напливи гостей), "під рукою" господаря агрооселі повинен бути запланований резерв персоналу, який уже раніше залучався і має мінімальний досвід роботи з туристами.
Обсяги зарахування чи скорочення працівників агротуристичного господарства визначаються на підставі обсягу робіт і балансу робочого часу одного працівника в певний календарний період.
Вагомим аспектом менеджменту людських ресурсів сільського зеленого туризму є
Loading...

 
 

Цікаве