WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Технологічні основи гостинності - Реферат

Технологічні основи гостинності - Реферат

страву 1,5 - 2,0 раза переважають попередньо замовлені сподівання гостей, проте калькулюються за попередньо узгодженим тарифом. Це підкреслює особливо ґречне й люб'язне ставлення господаря саме до цих гостей
V. П'ята фаза гостьового циклу - одна з найвідповідальніших для господаря агрооселі. Вона полягає в організації ґречної зустрічі-частування гостей. Від того, наскільки вдало відбудеться налагодження психологічного контакту між гостями й ґаздами, залежить, наскільки охоче гості матимуть потребу в подальшому спілкуванні з сільською родиною, наскільки комфортно та "по-домашньому" почуватимуться, та зрештою, чи захочуть вони ще раз приїхати до таких газдів.
Отже, ця фаза відіграє три єдино важливі гастрономічну, адаптаційну та комунікаційну функції. Що швидше гостям стане комфортно та затишно в агрооселі, то більші шанси на те, що ці зворушені вдячні відвідувачі стануть постійними клієнтами такої агрооселі. Тобто - надійним джерелом прибутків для її господаря.
VI. Ініційовані господарем пропозиції щодо організації ним туристичної й анімаційно-дозвільної І програми занять під час відпочинку
VI. Шоста фаза гостьового циклу відіграє рекламно-інформаційну функцію. Вона зводиться до інформування гостей про потенційні можливості господарства щодо організації їхнього дозвілля. На цьому етапі господареві важливо виявити смаки й уподобання його гостей, їхні мрії, сподівання та побажання.
Вмілий організатор і співрозмовник здатен залучити своїх гостей навіть до посильної фізичної праці у своєму присадибному господарстві. Важливо розкрити гостям принади відвідин тих чи інших урочищ, романтику тієї чи іншої роботи тощо. Кінні прогулянки, нічний випас коней на оболоні за річкою, досвітнє рибальство, зустріч сонця, заготівля власноруч у саду яблук, груш, слив, а в лісі - грибів, суниць, малини, лікарських трав - цими принадами агротуриста здатен привабити кожен пересічний господар агрооселі.
VII. Забезпечення тих чи інших запитів гостей щодо їх повноцінного та різнобічного дозвілля.
VII. Сьома фаза гостьового циклу займає весь період проживання гостей в агрооселі. Основну мету, яку повинен ставити перед собою господар упродовж усього часу перебування в ній гостей, - не дати їм занудьгувати й "втомитися" (тобто втратити яскравість сприйняття) від відпочинку на селі. їм потрібно пропонувати якісь цікаві для них справи та розважати у вільний час.
Анімаційна складова відпочинку на селі - це одна з чільних конкурентних переваг сільського зеленого туризму перед іншими видами туризму. Відпочинок у сільській оселі, в ідеалі, має бути насичений не менш розмаїтою анімаційною програмою, ніж відпочинок у курортному будинку відпочинку чи санаторії. Але якісно вирізняти анімаційну програму сільського зеленого туризму має вражаюча етнографічна автентичність.
Український народ володіє багатющими й колоритними традиціями народних святкувань релігійно-обрядового календарного циклу. І хранителями цих священних традицій є, насамперед, українські селяни. І залучати у ці святкові обрядодійства туристів з міст - чи не головна місія організаторів сільського зеленого туризму.
VIII. Організація прощального частування (як ще одного приємного сюрпризу для гостей, що не включатиметься в калькуляцію вартості їхнього відпочинку в агрооселі), під час якого коректно здійснити остаточний розрахунок з гостем за надані йому основні та додаткові послуги
VIII. Восьма фаза гостьового циклу зводиться до організації "родинного" прощання з гостями. Перефразовуючи народну приказку, треба наголосити на такій аксіомі гостьового бізнесу: щиро й ґречно розпрощаєшся з відвідувачами - невдовзі знову очікуй їх у гості. З іншого боку, байдужість власників оселі до клопотів своїх клієнтів, пов'язаних з виїздом чи навіть показне прагнення якнайскоріше їх спекатися (бо ж очікується заїзд нових клієнтів), у більшості випадків обертається для таких власників агрооселі образою з боку гостей і втратою цих клієнтів назавжди.
У готелі подібні клопоти входять у коло посадових обов'язків консьєржа, а в агрооселі ними повинні опікуватися особисто господарі. Передоручення піклування про гостей - прояв неповаги до гостей.
Атмосфера домашнього затишку й сентиментальний жаль від прощання з сільською оселею та її задушевними господарями надовго залишаться у пам'яті туристів за умови організації традиційних для української культури проводів-частування гостей перед далекою зворотньою дорогою додому. Додаткові затрати господарів на організацію такого частування - це своєрідні інвестиції в майбутнє свого бізнесу, адже згодом вони окупляться фінансово під час чергового візиту цих же клієнтів чи, можливо, відвідин їхніх знайомих, приваблених захопленими розповідями друзів про відповідно високий рівень сервісу.
IX. "Родинні" проводи від'їжджаючих гостей із несподіваними для них невеликими традиційними сільськими подарунками (щойно випечений домашній хліб, кружальце сиру або в'язка сушених грибів, груш чи лікарських трав, кілька баночок з продуктами домашньої консервації абощо). Або, за відстутності у гостей власного авто, організація їх трансферу на вокзал
IX. Завершальною, дев'ятою фазою гостьового циклу є процедура прощання й трансферу гостей на вокзал. Введення її у практику сільської гостинності стимулюватиме у туристів прагнення знову відвідати цю оселю власне не так завдяки комфортності й анімаційності відпочинку, як завдяки особистим якостям господарів і їх індивідуального душевного підходу до справи, забезпечення особливої аури цього відпочинку.
Перед зворотним трансфером на вокзал господар агрооселі має особисто подбати про те, щоб на руках у від'їжджаючих були заздалегідь придбані квитки на потяг чи автобус міжміського сполучення.
Список використаної літератури:
1. Новіков В. М. Організація і розвиток соціальної сфери (зарубіжний і вітчизняний досвід). - К.: Ін-т економіки НАН України, 2000. - 246 с.
2. Нудельман В., Санжаровський І. Розробка Стратегії розвитку територіальної громади: загальні засади методики. - К.: Дата Банк Україна, 2002. - 232 с.
3. Основи маркетингу сільського туризму // Туризм сільський зелений (спецвипуск) - 2002. - № 2. - С. 23-30.
4. Петранівський В.Л., Рутинський М.Й. Туристичне краєзнавство: Навч. посіб. / За ред. проф. Ф. Д. Заставного. - К.: Знання, 2006. - 550 с.
5. Правове регулювання туристичної діяльності в Україні: Збірник нормативно-правових актів / Під заг. ред. проф. В. К. Федорченка / Київ, ун-т туризму, економіки і права. - К.: Юрінком Інтер, 2002. - 640 с.
6. Прокопишак К. Проблеми розвитку соціальної інфраструктури та відродження сіл Карпатського регіону. - Л.: Українські технології, 1997. - 176 с.
7. Психологияменеджмента / Под ред. проф. Г. С. Ни-кифорова. - 2-е изд. - X.: Гуманитарньїй центр, 2002. - 556 с.
8. Рииіи Ш., Мартин П. Управление мотивацией: Учеб. пособ. / Пер. с англ. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004. - 399 с.
9. Розробка та реалізація Стратегій розвитку територіальних громад: вітчизняний досвід / За ред. С. Мак-сименка та ін. - К.: Дата Банк Україна, 2003. - 272 с.
10. Рутинський М. Й. Географія туризму України: Навч.-метод, посіб. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 160 с.
11. Село - мов писанка. Путівник із зеленого туризму / За ред. В. Васильєва. - К., 2001. - 64 с.
12. Симоненко Б. К. Регіони України: проблеми розвитку. - К.: Наукова думка, 1997.
13. Сільський зелений туризм в Карпатах: Каталог-довідник / П. Горішевський, М. Котляр, Ю. Зінько та ін. - Л.: Карпатська асоціація сільського зеленого туризму, 2000.
14. Сокол Т.Г. Організація туристичної діяльності в Україні: Навч. посіб. - К.: Музична Україна, 2002. - 256 с.
Loading...

 
 

Цікаве