WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Сільський зелений туризм - Реферат

Сільський зелений туризм - Реферат


Реферат на тему:
Сільський зелений туризм
З початку XXI ст. сільський зелений туризм, за визнанням експертів Всесвітньої туристичної організації (ВТО), є одним з секторів туристичної індустрії, що динамічно зростають. Ідеї охорони навколишнього середовища, що стали надзвичайно популярними серед західної цивілізації, охопили й індустрію туризму. Внаслідок цього серед масових туристів виник попит на види туризму, альтернативні масовому, - т. зв. зелені подорожі. Згідно з офіційними статистичними даними ВТО, "зелені" подорожі нині займають від 7 до 20 % у загальному обсязі турпоїздок.
Темпи росту сільського зеленого туризму оцінюються від 10-20 % до 30% у рік (для пригодницького туризму, до складу якого він входить за статистикою ВТО), а його частка в доходах від міжнародного туризму сягає 10-15 % .
Тільки один європейський ринок сільського зеленого туризму, за оцінками Європейської Федерації Фермерського та Сільського Туризму (EuroGites), на сьогодні складає близько 2 млн. ліжко-місць. Український ринок потенційно здатний прийняти й розмістити на селі близько 150 тис. "зелених" туристів.
У 1990-х pp. сільські місцевості України зазнали істотних структурних змін: проблем із зменшенням населення, зростанням безробіття, зменшенням прибутків, масовою заробітчанською міграцією, погіршенням соціального захисту, втратою сільської ідентичності й культури.
Упродовж останніх 15 років незалежного розвитку Україна має стійку негативну тенденцію до скорочення кількості сільських населених пунктів, тобто вимирання сіл. З 1990 р. до початку 2006 р. Україна втратила 312 сіл. їхні назви щезли не лише з дорожніх вказівників і регіональних документів, а навіть із сучасних географічних карт.
За даними офіційної статистики, нині в Україні залишилося близько 28 600 сіл, однак у 8,5 тис. з них упродовж останніх трьох років не народилася жодна дитина. А це означає, що такі села також приречені на "тихе" вимирання.
Нині українські демографи щораз частіше оперують такими науковими поняттями, як "поселення, що зникають" та "занепадаючі поселення". Для прикладу, лише у Львівській області до категорії тих, що зникають, офіційно зараховано 85 (4,6 %) сільських поселень. Це села з населенням до 50 осіб, з кризовою демографічною ситуацією - домінуванням населення пенсійного віку (60-80 %). У багатьох з цих малих сіл на сьогодні проживають лише особи пенсійного віку або пенсійного і працездатного передпенсійного. Звичайно, внаслідок природного скорочення населення такі поселення надалі зникатимуть.
Відродження і подальший економічний та соціальний розвиток сільських громад України нині пов'язують з індустрією туризму, зокрема, сільського зеленого. Наукові дослідження свідчать про те, що сільський туризм здатний забезпечити економічну та демографічну стабільність у сільських місцевостях та вирішити їхні соціально-економічні проблеми.
Регіони України мають надзвичайно багату природно- й етнокультурно-ресурсну базу, що створює передумови для його широкого використання у відпочинкових цілях. М'який клімат, мальовничі ландшафти, цікава історико-культурна спадщина є запорукою організації різнобічного відпочинку й туризму в сільських місцевостях нашої країни.
Сільський зелений туризм на початку XXI ст. - один із найлерспективніших видів відпочинку у Карпатському, Поліському, Подільському, Наддніпрянському регіонах. Для сільських мешканців України цей вид туризму є найкращим стимулом для започаткування й розвитку підприємницької діяльності, що дає додаткові прибутки та підвищує рівень зайнятості членів сільських родин. Крім цього, діяльність сільських громад з організації агрорекреаційного сервісу стимулює облаштування сільських осель та благоустрій сільської місцевості, створює додаткові шляхи наповнення місцевих бюджетів, перетворюється на вагомий чинник перспективного розвитку сільських територій.
Пріоритетність розвитку сільського зеленого туризму в усіх регіонах України зумовлена такими обставинами:
o Регіони України володіють значним, досі ще малоосвоєним, рекреаційним потенціалом, що потребує пошуку альтернативних ефективних стимулів для його раціонального використання у відпочинково-туристичних цілях.
o Збережена етнокультурна самобутність історичних країв нашої держави (Буковина, Покуття, Закарпаття, Волинь, Поділля, Слобожанщина тощо) виступає ексклюзивною міжнародно-туристичною конкурентною перевагою, що дозволить нашій країні бути серед основних осередків розвитку сільського туризму на Європейському континенті.
o Розвиток сільського зеленого туризму стимулює мале підприємництво, важливе для відродження традиційного господарського укладу й оздоровлення економіки аграрних районів нашої держави.
o Поширення в Україні практики організації агрорекреаційного сервісу вирішує низку напружених соціальних проблем регіонів, зокрема, масового безробіття, закордонного заробітчанства, складного соціального клімату тощо.
o Практика організації для туристів відпочинку на селі сприяє зміні екологічної свідомості сільського населення, тому здатна відігравати важливу роль у збереженні довкілля.
o Ця форма масової рекреації, як жодна інша, сприяє вихованню національно-патріотичних почуттів.
У пропонованому навчальному посібнику здійснено спробу узагальнити теоретичні напрацювання в царині менеджменту, маркетингу та організації сервісу сільського зеленого туризму, проаналізувати досвід організації такої форми масового дозвілля у країнах Європейського Союзу, окреслити сучасний стан і тенденції становлення сільського зеленого туризму в Україні.
При розробці структури й змісту навчального посібника його автори керувалися чинними вимогами державного стандарту за напрямами підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст" і "магістр", а також сучасними вимогами національного туристичного ринку до рівня підготовки спеціалістів туристичної сфери.
Готуючи посібник, його автори використали матеріали, напрацьовані національною Спілкою сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні (голова правління - В. П. Васильєв) та її Львівським обласним осередком (голова правління - Ю. В. Зінько), а також матеріали наукових досліджень співробітників кафедри туризму Львівського національного університету імені Івана Франка.
Щиро сподіваємося, що запропонований посібник "Сільський зелений туризм. Організація, управління, перспективи розвитку в Україні" стане в добрій нагоді всім, хто готується працювати у сфері сільського зеленого
туризму, підприємницьких та громадських туристичних структурах, працівникам органів місцевого самоврядування сільських громад, а також усім зацікавленим читачам, які прагнуть пізнати туристичну привабливість українського села й збагатитися незабутніми враженнями від знайомства з традиційним народним історико-етнографічним агрорекреаційним колоритом регіонів України.
Список використаної літератури:
1. Барроу К., Барроу П., Браун Р. Бізнес-план: Практ. посіб. /Пер. з англ. - К.: Знання, 2002. - 285 с.
2. Бейдик О. О. Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, районування. - К.: Київ, ун-т, 2001. - 395 с.
3. Белявский И.К. Маркетинговое исследование: информация, анализ, прогноз: Учеб. пособ. - М.: Фи-нансьі и статистика, 2001. - 320 с.
4. Берсуцкий Я. Г., Безверхая О. В. Государственное регулирование малого бизнеса (опьіт и проблеми). - Донецк, 1997.
5. Биржаков М.Б. Введение в туризм. - СПб.: Герда, 2003. - 320 с.
6. Варналій З.С. Мале підприємництво: основи теорії і практики. - К.: Знання; КОО, 2001. - 277 с.
Loading...

 
 

Цікаве