WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Особливості планування у сільському зеленому туризмі (пошукова робота) - Реферат

Особливості планування у сільському зеленому туризмі (пошукова робота) - Реферат

надходжень і виплат по календарних місяцях у поточному плані.
Ефективність функціонування агротуристичного господарства ґрунтується на трьох "китах": собівартість послуг - прибуток - рентабельність.
Собівартість агротуристичної послуги - це вартість затрат ресурсів, часу і праці на виготовлення одиниці продукції (послуг).
В економіці діє т. зв. закон пропорційності прямих затрат обсягу запланованих послуг. Існують постійні затрати: амортизаційні відрахування, орендна плата за землю, адміністративні витрати, плата охоронній структурі тощо. Вони не змінюються незалежно від обсягу надання послуг і впливають на їх собівартість.
Отож, суть цього економічного закону така: при епізодичному наданні агрорекреаційних послуг собівартість утримування приміщень агрооселі зростає. Чим менше відвідувачів упродовж року зможе прийняти під своїм дахом господар, тим більше коштів з власної кишені вкладе у поточний ремонт, оновлення інтер'єрів тощо. Натомість, коли прибуття відвідувачів поставлено на потік і кімнати агрооселі майже ніколи не пустують, за рахунокмасовості собівартість перебування в такій агрооселі пропорційно знижується.
Важливе місце в структурі собівартості агротуристичного обслуговування посідає заробітна плата персоналові, задіяному в наданні тих чи інших послуг.
Для кожного власника агрооселі в сучасних економічних умовах господарювання пошук шляхів зниження собівартості (ресурсо- і працезатрат на виготовлення агротурпослуг) - це першочергове завдання для виживання і збереження конкурентоспроможності його господарства.
Пошук варіантів зниження собівартості послуг сільського зеленого туризму економісти радять здійснювати шляхом цільової калькуляції собівартості за статтями витрат.
Для цього власник агропансіону мусить вміти розраховувати та аналізувати такі економічні показники: амортизаційні відрахування, нарахування на зарплату персоналу й управлінського апарату, норму постійних витрат на одиницю продукції, змінні затрати на одиницю продукції.
Відповідно до визначеної собівартості послуг власник сільської оселі розраховує ціну продажу.
Існує така універсальна формула ціноутворення: "Ціна турпродукту = затрати на виробництво + затрати на реалізацію + винагорода за затрачені зусилля, ризик, підприємливість".
В агротуристичному секторі України здебільшого використовується маркетинговий підхід до ціноутворення. Суть його полягає в тому, що ціна на агрорекреаційні послуги встановлюється господарями з урахуванням цінової кон'юнктури найближчих прямих конкурентів, вигідності місцерозташування агрооселі, близькості до розрекламованих курортно-рекреаційних центрів, мальовничості довкілля та інших міркувань.
Встановлюючи ціни на послуги сільського зеленого туризму, власник агрооселі повинен керуватися обраною ним стратегією продукування й номенклатури послуг та обраним рівнем загального сервісу. Наприклад, якщо господар постановив для себе, що прагне пропонувати туристам елітні умови розташування й респектабельний сервіс, ціни за надані послуги, звичайно, будуть вищими, ніж у пересічних сусідніх агрооселях. Якщо ж господар орієнтується на обслуговування відвідувачів, які схильні до помірних чи економних витрат, ціни за такий сервіс мають бути нижчими. Загалом, чим точніше господар визначає для себе стратегію розвитку свого агротуристичного "бізнесу/підробітку", тим простіше йому буде встановити адекватну ціну.
Господарям агроосель необхідно також розробити та запровадити для певних категорій клієнтів спеціальні ціни (відмінні від комерційного тарифу). Зокрема:
- для операторів сільського туризму, які можуть гарантовано закуповувати наперед велику кількість ліжко-місць на визначений період;
- для залучення гостей, які регулярно відвідують цю оселю і широко рекламують її серед своїх друзів і знайомих. У таких випадках власники осель можуть визначити для них спеціальні ціни або навіть час від часу преміювати їх безоплатним наданням ночівель чи інших видів послуг.
Потрібно також розробити сезонні знижки - зниження ціни для тих гостей, які прибувають не у "високий" сезон. Такі знижки дадуть можливість утримувати відносно стійкий попит упродовж року.
Результативне (а не декларативне) планування потребує досвіду та відповідних знань і вмінь. Тому до розробки планів щодо розвитку сільського зеленого туризму варто залучати інформованих осіб з приватного сектора, громадських організацій, місцевих адміністрацій. Потреба партнерства наразі є актуальною, тому при плануванні треба звертати увагу на вже наявні моделі співпраці між зацікавленими сторонами.
Список використаної літератури:
1. Новіков В. М. Організація і розвиток соціальної сфери (зарубіжний і вітчизняний досвід). - К.: Ін-т економіки НАН України, 2000. - 246 с.
2. Нудельман В., Санжаровський І. Розробка Стратегії розвитку територіальної громади: загальні засади методики. - К.: Дата Банк Україна, 2002. - 232 с.
3. Основи маркетингу сільського туризму // Туризм сільський зелений (спецвипуск) - 2002. - № 2. - С. 23-30.
4. Петранівський В.Л., Рутинський М.Й. Туристичне краєзнавство: Навч. посіб. / За ред. проф. Ф. Д. Заставного. - К.: Знання, 2006. - 550 с.
5. Правове регулювання туристичної діяльності в Україні: Збірник нормативно-правових актів / Під заг. ред. проф. В. К. Федорченка / Київ, ун-т туризму, економіки і права. - К.: Юрінком Інтер, 2002. - 640 с.
6. Прокопишак К. Проблеми розвитку соціальної інфраструктури та відродження сіл Карпатського регіону. - Л.: Українські технології, 1997. - 176 с.
7. Психологияменеджмента / Под ред. проф. Г. С. Ни-кифорова. - 2-е изд. - X.: Гуманитарньїй центр, 2002. - 556 с.
8. Рииіи Ш., Мартин П. Управление мотивацией: Учеб. пособ. / Пер. с англ. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004. - 399 с.
9. Розробка та реалізація Стратегій розвитку територіальних громад: вітчизняний досвід / За ред. С. Мак-сименка та ін. - К.: Дата Банк Україна, 2003. - 272 с.
10. Рутинський М. Й. Географія туризму України: Навч.-метод, посіб. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 160 с.
11. Село - мов писанка. Путівник із зеленого туризму / За ред. В. Васильєва. - К., 2001. - 64 с.
12. Симоненко Б. К. Регіони України: проблеми розвитку. - К.: Наукова думка, 1997.
13. Сільський зелений туризм в Карпатах: Каталог-довідник / П. Горішевський, М. Котляр, Ю. Зінько та ін. - Л.: Карпатська асоціація сільського зеленого туризму, 2000.
14. Сокол Т.Г. Організація туристичної діяльності в Україні: Навч. посіб. - К.: Музична Україна, 2002. - 256 с.
Loading...

 
 

Цікаве