WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Основні поняття та концепції сільського зеленого туризму (пошукова робота) - Реферат

Основні поняття та концепції сільського зеленого туризму (пошукова робота) - Реферат

історико-культурної спадщини людства.
Це геокультурне поєднанняпам'ятників і території, які, об'єднуючи етнічні, економічні, історичні та географічні фактори, творять єдиний комплекс.
Унікальність історико-культурної території визначається наявністю і поєднанням меморіальних, архітектурних, археологічних об'єктів, інженерних споруд, історичної забудови, традицій народних промислів і господарської діяльності, фольклору й обрядової національної культури, природних визначних пам'яток та історичних форм природокористування, що є винятковою історичною і культурною цінністю народу нашої країни, а також світової культурної спадщини.
Існує наукова категоризація основних типів історико-культурних територій:
- історичні міста;
- історичні сільські поселення і території;
- монастирські та садибні комплекси;
- поля історичних битв;
- історичні виробничі території, шляхи й дороги;
- археологічні території.
Чимало таких територій нараховується в Україні і, зокрема, в Карпатському регіоні. Нині стоїть питання про їх активне залучення в програми агротуристичного обслуговування.
Для здійснення ефективного менеджменту і планування розвитку сільського зеленого туризму у регіоні необхідно бути досконало обізнаним з особливостями його територіальної й функціональної організації.
o Територіальна організація сільського зеленого туризму - це система просторового взаєморозташування сільських населених пунктів, що надають агро-рекреаційні послуги, по відношенню один до одного, а також щодо міст-центрів генерування споживачів агротуристичних послуг, сформованої транспортної інфраструктури території та об'єктів природної й етнокультурної спадщини регіону.
Мережа сільського розселення України історично представлена кількома типами поселень - селами, хуторами, слободами, станціями, лісництвами. Проміжною формою між сільським поселенням і містом є селище міського типу.
Доволі різняться між собою сільські поселення України за розташуванням, будовою й функціями. їх типологія схематично зображена на рис. 1.2.
Кожен типологічний підхід, представлений на рис. 1.2, враховує основні елементи мережі розселення, а саме: територію й історію формування села, його населення в комплексі з сучасними економічними функціями поселень, планування їх забудови. Типологія поселень за розташуванням на місцевості передбачає їхнє групування щодо селитебної території, представленої головними компонентами природи або її складовими: рельєфу, річкової сітки, озер, боліт, лісових масивів тощо. Окремо можна виділити підтипи топографічного розташування, особливо у гірських районах - прирічкове, схилове і гребеневе.
Рис. 1.2. Типологія сільських поселень України (за І. Г. Пандяком)
Таксономічну структуру територіальної організації сільського зеленого туризму формують такі види пунктів:
- агрорекреаційні пункти - це окремі сільські населенні пункти та окремо розташовані агрорекреаційні заклади (екоагрокотеджі, фермерські садиби), які пропонують на ринок власний агротуристичний продукт;
- агрорекреаційний центр - це сільський населений пункт, розташований у місцевості з цінними курортно-рекреаційними ресурсами, в якому сформувалася мережа агроосель й агропансіонів, що пропонують
різноманітний агротуристичний продукт, сегментований за ціною, якістю та спектром надання послуг;
- агрорекреаційний вузол - це сукупність агрорекреаційних пунктів, згрупованих довкола курортно-туристичного центру в межах певної компактної території. У Карпатському регіоні такими найвідомішими агро-рекреаційними вузлами є Славський на Львівщині, Яремчанський на Івано-Франківщині, Вижницький на Буковині, Свалявський на Закарпатті;
- агрорекреаційний район - це однорідна в природно-етнокультурному плані територія з історично сформованою мережею сільських поселень, більшість з яких спеціалізується на наданні послуг сільського зеленого туризму;
- агрорекреаційний регіон - це велика природно-етнокультурно-адміністративна територіальна одиниця, до якої можуть входити від однієї до кількох адміністративних областей, що характеризуються подібністю рис природно-ландшафтної будови, історико-культурного і соціально-економічного розвитку, традицій агрокультури, визначеними інфраструктурними зв'язками та іншими факторами.
Агрорекреаційні центри та райони якісно відрізняються колоритом організації дозвілля у селі. Скажімо, етнографічну мозаїку Карпатського реґіону утворюють самобутні Косівщина, Яремчанщина, Покуття, Сколівщина, Турківщина, Рахівщина тощо. Введення до складу турпродукту етнокультурно орієнтованих ігрових і розважальних програм отримало назву "анімація туризму".
o Анімація сільського зеленого туризму - це діяльність з розробки та здійснення спеціальних творчих, ігрових і шоу-програм проведення вільного часу у сільській місцевості.
Список використаної літератури:
1. Барроу К., Барроу П., Браун Р. Бізнес-план: Практ. посіб. / Пер. з англ. - К.: Знання, 2002. - 285 с.
2. Бейдик О. О. Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, районування. - К.: Київ, ун-т, 2001. - 395 с.
3. Белявский И.К. Маркетинговое исследование: информация, анализ, прогноз: Учеб. пособ. - М.: Фи-нансьі и статистика, 2001. - 320 с.
4. Берсуцкий Я. Г., Безверхая О. В. Государственное регулирование малого бизнеса (опьіт и проблеми). - Донецк, 1997.
5. Биржаков М.Б. Введение в туризм. - СПб.: Герда, 2003. - 320 с.
6. Варналій З.С. Мале підприємництво: основи теорії і практики. - К.: Знання; КОО, 2001. - 277 с.
7. Вачевський М. В., Скотний В. Г. Маркетинг в сферах послуг. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 232 с.
8. Гетьман В. І. Екотуризм чи екологічний туризм: теорія і реальність // Рідна природа. - 2002. - № 3. - С. 24-29.
9. Гібсон Пітер. Найкраща книжка про збут і маркетинг / Пер. з англ. - Л.: Сейбр-Світло, 1996. - 208 с.
10. Горбилева З.М. Зкономика туризма: Учеб. по-соб. - Мн: БГ9У, 2004. - 478 с.
11. Горішевський П. В., Васильєв В. П., Зінько Ю. В. Сільський зелений туризм: організація гостинності на селі: Підручник. - Івано-Франківськ: Місто-Н, 2003. - 158 с.
12. Гринів Л., Мацола В. Розвиток рекреаційного підприємництва в Українських Карпатах // Проблеми регіональної політики: 36. наук. пр. / Ін-т регіональних досліджень. - Л., 1995. - С. 109-118.
13. Долішній М. І., Козоріз М.А., Мікловда В. П. та ін. Підприємництво в Україні: проблеми становлення і перспективи розвитку. - Ужгород: Карпати, 1997. - 363 с.
14. Дурович А. Реклама в туризме. Учеб. пособ. - Мн.: БГЗУ, 2001. - 192 с.
15. Євдокименко В. К. Регіональна політика розвитку туризму (Методологія формування, механізм реалізації). - Чернівці: Прут, 1996. - 288 с.
16. Євдокименко В.К., Садова У. Я., Шевчук Л.Т. Соціальна інфраструктура Карпатського реґіону: пошук перспектив розвитку. - Чернівці: Прут, 1995. - 80 с.
Loading...

 
 

Цікаве