WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Основні поняття та концепції сільського зеленого туризму (пошукова робота) - Реферат

Основні поняття та концепції сільського зеленого туризму (пошукова робота) - Реферат

що охоплює весь комплекс життєдіяльності суспільства.При його визначенні необхідно враховувати економічний, екологічний і соціальний аспекти. Частина з них відноситься до туристичних ресурсів території, інша - до факторів, що впливають на розвиток сільського зеленого туризму в регіоні.
Рекреаційний потенціал території складається з трьох складових:
- ресурсної;
- інфраструктурної;
- іміджевої та соціально-політичної.
Кількісно агрорекреаційний потенціал території вимірюється як співвідношення між фактичною і максимально можливою чисельністю туристів, здатних відпочивати на цій території у визначений проміжок часу з урахуванням місткості та пропускного потенціалу наявних рекреаційних ресурсів та інфраструктури.
o Пропускний потенціал сільського зеленого туризму - це те максимальне гостьове навантаження, яке може витримати той чи інший агротуристичний об'єкт (оселя, село, район) без істотних витрат для місцевих екоресурсів, негативного впливу на враження від поїздки і без виникнення соціально-економічних проблем у місцевого населення.
Пропускний потенціал можна поділити на три основні види:
1. Екологічний пропускний потенціал - це граничний рівень відвідуваності об'єкта чи місцевості, перевищення якого веде до неприйнятних незворотних екологічних наслідків у результаті дій (чи природних процесів
життєдіяльності) самих туристів, або внаслідок функціонування інфраструктури, яка обслуговує сільський туризм.
2. Туристичний соціальний пропускний потенціал - це рівень відвідуваності (одночасної кількості туристів) села чи екоагрорекреаційної місцевості, перевищення якого психологічно погіршує враження від поїздки.
3. Місцевий соціальний пропускний потенціал - це рівень відвідуваності (одночасної кількості туристів) села чи сільської місцевості, перевищення якого має, як правило, негативні наслідки для місцевої культури і погіршення взаємин місцевого населення з туристами.
Таким чином, пропускний потенціал обмежує розумний допустимий рівень використання ресурсного потенціалу території з позиції збереження, підтримки і відновлення природних властивостей екоагрорекреаційної місцевості.
Агрорекреаційні ресурси (ресурси сільського зеленого туризму) - це об'єкти та явища природного й антропогенного походження, які можна використовувати з метою відпочинку, оздоровлення і туризму у сільській місцевості кількісно обмеженого контингенту людей у фіксований час з допомогою наявних матеріальних можливостей. О. Бейдик наголошує, що рекреаційні ресурси безпосередньо впливають на територіальну організацію рекреаційної діяльності, формування рекреаційних районних центрів, їх спеціалізацію та економічну ефективність.
У сільському зеленому туризмі саме рекреаційні ресурси є фундаментом успішного процесу розвитку екоагротуристичного бізнесу. Туристичні ресурси виступають передумовою виробництва конкурентного туристичного продукту.
Туристичні ресурси, кількісно обмежені й якісно диференційовані, відповідно, виступають як економічне
благо, як товар, що вимагає значних витрат на відтворення.
Наявні в регіоні туристичні ресурси фіксуються в спеціальному кадастрі. Кадастр туристичних ресурсів - це узагальнена споживча (вартісна або бальна) оцінка туристичних ресурсів певної території.
Усі рекреаційно-туристичні ресурси поділяють на чотири складові: природні, історико-етнокультурні, соціально-економічні та інформаційні ресурси.
Природні агро рекреаційні ресурси - це навколишнє середовище з мережею сільських поселень, наявними природними об'єктами (річки, ставки, ліси), що мають рекреаційні властивості, та ареалами малозмінених людиною природних екосистем.
Історико-етнокультурні агрорекреаційні ресурси - це об'єкти та явища матеріальної і духовної культури життєдіяльності етносу на території його історичного розвитку. До цього виду ресурсів належать пам'ятки історії (фортеці, вали тощо), матеріальної етнокультури (традиційне бойківське, гуцульське житло, млини, колиби, продукція народних ремесел (ліжники, кераміка, різьба по дереву, вироби з лози тощо)), сакральної архітектури (монастирі, церкви, каплиці, старожитні пам'ятні хрести тощо), духовної етнокультури (побутові та культові обряди й народні традиції ("водіння Кози", "Купала")).
Процес глобалізації - явище об'єктивне і незворотне - рік за роком веде до витіснення традиційної культури, що у багатьох випадках нежиттєздатна і зникає під натиском масової культури. Тому етнокультурна розмаїтість Карпатського регіону нині є однією з найважливіших умов стійкості суспільного розвитку цього самобутнього куточка Європи.
Соціально-економічні агрорекреаційні ресурси - це історично сформована система сільського розселення, типи і розміри поселень, традиції народної забудови, традиції аграрної культури місцевого населення, соціальний клімат на селі, ставлення автохтонів до приїжджих тощо.
Природне середовище України наклало відбиток на характер заселення поліської, лісостепової, степової та гірської частини нашої країни, матеріальну культуру поселень у цілому і на садибу зокрема. Поєднання природних чинників зумовило характер господарських занять сільського населення окремих історико-географічних країв України, а вони, звичайно ж, вплинули на форму сільських поселень, забудову дворів тощо.
Інформаційні агрорекреаційні ресурси - це інформація про сільську територію, її історію, культуру, природу і людей, яку турист отримує в офісі оператора сільського туризму (турфірми) чи збирає самостійно для того, щоб прийняти рішення й вибрати якийсь один з пропонованих варіантів відпочинку у сільській місцевості.
Саме наявність, якість подання та вичерпність інформації про об'єкти сільського зеленого туризму регіону визначає, чи приїдуть сюди туристи та чи матимуть бажання скористатися послугами сектора сільського туризму.
o Агрорекреаційна інфраструктура - це сукупність об'єктів, що сприяють організації гостинності на селі.
Зазвичай, виділяють два види інфраструктурних об'єктів - т. зв. виробничий та комунікаційний. До виробничої інфраструктури входять заклади, які сприяють "виробленню" сільського турпродукту належного якісного рівня. Тобто до неї відносимо, передусім, наявність у сільській місцевості медичних закладів, авторемонтних майстерень, пунктів прокату туристичного спорядження тощо. Комунікаційну ж інфраструктуру утворюють усі залізничні магістралі, автомобільні шляхи, промарковані веломаршрути, побутові комунікації (електроенергія, водопостачання, телефонний зв'язок), банківські філії тощо та їх якісний стан.
Нещодавно у практику світової туристичної індустрії ввійшло нове поняття - історико-культурна територія як об'єкт світової спадщини. Мережа цих об'єктів є основною "родзинкою" подорожей у рамках стійкого туризму.
o Історико-культурна територія - це особливе цілісне просторове утворення, де в традиційному природному і соціально-культурному середовищі зберігаються цінні об'єкти
Loading...

 
 

Цікаве