WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Районування Карпатського регіону за рівнем розвитку та відмінностями турпродукту сільського зеленого туризму - Курсова робота

Районування Карпатського регіону за рівнем розвитку та відмінностями турпродукту сільського зеленого туризму - Курсова робота

фольклорно-етнокультурна спадщина краю в усі часи вражала її дослідників та гостей. На території району знаходиться 6 пам'яток археології та 48 пам'яток історії. До послуг гостей відкрито 18 громадських музеїв та музейних кімнат.
Чи не кожне село Вижницького району може похвалитися своїми співочими традиціями та художніми народними промислами (вишивка, виготовлення килимів, обробка деревини, писанкарство). Народні самодіяльні вокально-інструментальні ансамблі танцю "Смеричина" і "Черемшина", самодіяльний народний театр "Ватра" при Вижницькому районному будинку культури та фольклорно-етнографічний колектив "Толока" з с. Банилів перетворилися на всесвітньо відомі "візитні картки" співучої Буковини.
Бессарабсько-Подністровський туристичний район охоплює височинні Кіцманський, Заставнівський, Хотинський, Новоселицький, Кельменецький і Сокирянський райони, що тягнуться широкою (30-50-кіломет-ровою) смугою у північній і східній частинах області. Це економічно найрозвинутіша частина краю із складною багатогалузевою структурою господарства. Тут розташований обласний центр - Чернівці - та інші промислові центри краю. Рекреація і туризм у східній частині Чернівецької області виступають вагомою (проте економічно невизначальною) галуззю її господарської спеціалізації. Основними напрямками розвитку туризму в Бессарабсько-Подністровському туристичному районі виступають пізнавально-екскурсійний, історико-культурний, діловий, пляжно-відпочинковий і активний водний туризм.
Закарпатський субрегіон
За особливостями рельєфу, ландшафтно-кліматичними, етнокультурними й соціально-економічними характеристиками на території Закарпаття доцільно виділити три рекреаційно-туристичні райони:
- Верховинсько-Свалявський туристичний район (межує з Львівщиною), до якого належать Велико-Березнянський, Воловецький, Міжгірський, Перечин-ський і Свалявський райони;
- Полонинсько-Марамороський туристичний район, що об'єднує великі гірські Іршавський, Хустський, Тячівський і Рахівський райони;
- Потиський долинний, економічно найрозвинутіший, що межує з трьома європейськими країнами й об'єднує Ужгородський, Мукачівський, Берегівський і Виноградівський райони.
Відповідно курортна рекреація і туризм у кожному з цих районів мають свої внутрішньорегіональні відмінності, що веде до урізноманітнення турпродукту.
Центральне місце в туристичному комплексі Закарпатської області займає стаціонарна оздоровча рекреація. Вона реалізується через створення висококонкурентного курортного турпродукту, що за оздоровчим ефектом і різноманітністю комплексу послуг майже не поступається кращим курортним стандартам Німеччини,
Угорщини, Польщі. Основою цього турпродукту є стаціонарне комплексне оздоровлення під наглядом кваліфікованого медперсоналу (індивідуальний підхід до кожного клієнта), що включає в себе діагностику захворювань, курс питного лікування, інгаляції мінеральними водами, приймання соляних і термальних ван, лікувальні грязе- і кліматотерапію, спортивно-реабілітаційну медицину в гірськолісових ландшафтах Карпат, дієтичне харчування натуральними екологічно чистими продуктами.
Стаціонарна курортна рекреація доповнюється насиченою екскурсійно-туристичною програмою, зокрема:
- з курортів Верховинсько-Свалявського району організовуються подорожі до Львова, Трускавця, Ужгорода, Мукачівського замку, Хуста (у заповідну Долину нарцисів), у НПП "Сколівські Бескиди", НІШ "Сине-вир" (до високогірного (989 м над рівнем моря) о. Синевир), у центри гірського туризму Воловець і Міжгір'я; пішохідні походи екотуристичними стежками на хребти Полонину Руну (1479 м), Полонину Боржаву тощо;
- з курортів Полонинсько-Марамороського району організовуються подорожі в Ужгород, Сваляву, у Карпатський біосферний резерват та Карпатський НПП, на о. Синевир, у резервати "Свидовецький" і "Зачарована долина", до руїн Довжанського і Бронецького замків, а також пішохідні походи високогірною Рахівщиною до найвищих вершин Українських Карпат;
- з курортів Потиського долинного району організовуються екскурсії в Ужгород (відвідування театрів, музеїв, винних барів), Мукачеве (замок "Паланок"), Сваляву, Хуст (у заповідну Долину нарцисів), у НПП "Синевир", у підземні лабіринти давніх солекопалень, Музей історії солерудника і до Соляних озер курорту
Солотвино, а також транскордонні 1-2-денні тури, що знайомлять з життям і культурою Українсько-Румунсько-Угорсько-Словацько-Польського прикордоння.
Ще однією галуззю спеціалізації туристичного комплексу Закарпаття є гірський туризм. В області створено інфраструктуру для активного розвитку як зимових, так і літніх видів гірського туризму.
На туристичному ринку України Закарпаття є лідером щодо створення та обсягів реалізації гірськолижного турпродукту. Завдяки унікальним гірськокліматичним умовам період його реалізації триває з кінця листопада до середини березня. Підприємства найбільшої в регіоні асоціації пропонують клієнтам на вибір 29 гірськолижних трас різних категорій складності протяжністю від 200 м до 1400 м метрів.
Гірськолижний турпродукт кращих стандартів якості реалізують туркомплекси Закарпаття, а також десятки агросадиб краю, розташовані поряд з гірськолижними витягами.
Традиційним для області є екскурсійно-пізнавальний туризм. Найбільшою популярністю серед українських туристів користуються тури:
o У древній Ужгород - місто, яке поряд зі Львовом, Чернівцями і Кам'янцем-Подільським відносять до одного з наймальовничіших туристичних центрів заходу України. Столиця краю приваблює туристів міським замком з унікальними музейними експозиціями, Кафедральним собором (1646 p.), Ратушею та архітектурним ансамблем історичного центру міста.
o Замками в Ужгороді та Мукачеві з багатими музейними експозиціями та величними руїнами замків Закарпаття, збудованих на місцідавньослов'янських городищ IX-XII ст.: Невицького, Середнянського (руїни
лицарського замку тамплієрів, XIII ст.), Виноградівського ("Канків", 1307p.), Королевського ("Нялаб", 1315 p.), Хустського, Мужіївського, Квасівського.
o Старожитніми пам'ятками сакральної архітектури горян XVII-XVIII ст. (дерев'яні, збудовані без жодного цвяшка храми і дзвіниці з унікальними давньо-слов'янськими різьбленнями та орнаментами).
o У біосферні резервати та національні природні парки краю.
Дедалі більшої популярності у Закарпатській області набуває етнографічно-фестивальний туризм, який часто поєднується із винним та екзотичним туризмом. Основним осередком етнографічно-фестивального туризму є високогірна Рахівщина з багатими традиціями горян-гуцулів. Об'єктами туристичного притягання виступають тут багатолюдні народні фестивалі гуцульського мистецтва, ярмарки виробів гуцульських умільців, свята "Гуцульська бриндзя", "Проводи вівчарів на полонину", паради різдвяних вертепів та інші цікаві фольклорно-обрядові музично-танцювальні дійства.
Окреме місце посідають славнозвісні винні фестивалі в Мукачеві на Різдвяні свята та Міжнародний винний фестиваль у м. Берегово, де представляють близько 100 різновидів вин. Винні фестивалі супроводжуються народними гуляннями, виставкою-ярмарком закарпатських вин й іншими
Loading...

 
 

Цікаве