WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Районування Карпатського регіону за рівнем розвитку та відмінностями турпродукту сільського зеленого туризму - Курсова робота

Районування Карпатського регіону за рівнем розвитку та відмінностями турпродукту сільського зеленого туризму - Курсова робота

прикарпатських містечок).
Прикарпаття на внутрішній і міжнародний туристичний ринок активно просуває фестивальний турпродукт, який в останні роки відзначається дедалі більшою популярністю й масовістю. Лідером у цьому є Івано-Франківськ - найчистіше, найупорядкованіше місто Карпатського регіону з історичною забудовою доби ренесансу та багатьма визначними архітектурними атракціями (ратуша XIX ст., собори XVIII ст., Колегія єзуїтів, пивоварня 1767 р. тощо). Щорічно Івано-Франківськ збирає туристів з усієї України та зарубіжжя на Різдвяний парад вертепів (7-14 січня) та травневий музичний фестиваль "Прикарпатська весна".
Не менш популярним центром етнографічно-фестивального туризму в Карпатському регіоні є древнє місто Коломия (перша згадка у 1240 p.). Серед всесвітньо відомих атракцій міста - Музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття імені Й. Кобринського, Музей писанки (у експозиції - 10 тис. писанок з різним орнаментом і технікою розпису), а також міська ратуша (1877 p.), інші архітектурні пам'ятки. Щороку Коломия організовує престижний міжнародний слов'янський фольклорний фестиваль "Коломийка" (серпень) з багатоденною виставкою-ярмарком виробів майстрів карпатських художніх промислів. Не менш популярними серед туристів стали молодіжні "Коломийські забави" з оригінальними театралізованими гуляннями й фольклорними шоу-програмами.
Щодо форм туробслуговування, то на Івано-Франківщині поряд з подальшим розвитком модерних туркомплексів місткістю від 20 до 500 осіб чи не найдинамічніше серед областей України розвивається сільський зелений туризм. Завдяки цьому на національному і міжнародному туристичних ринках регіон має міцні позиції щодо ексклюзивних відпочинкових турів у малих карпатських селах із етнографічно самобутнім бойківським, покутським та гуцульським колоритом.
Чернівецький субрегіон
У Карпатському туристичному регіоні Чернівецька область чітко спеціалізується на екологічному туризмі (зокрема такій його формі, як гірський кінний туризм), мисливському, сільському, етнографічному й фестивальному туризмі, водному туризмі та спелеотуризмі.
Вижницький НПП - це основний осередок екоту-ризму в області. Тут, у межиріччі річок Черемош та Сірет низькогір'ями Буковинських Карпат прокладено пізнавальні екостежки й спортивно-туристичні маршрути різних категорій.
Неабиякої популярності в області набув мисливський туризм, основною організаційною базою якого є державне господарство.
Ліцензоване полювання пропонується українським та іноземним туристам (індивідуалам та групам з 4-5 осіб) на території 24,8 тис. га мисливського господарства, де: 75 % - гори, 25 % - рівнина; 75 % - хвойний ліс, 25 % - буковий і грабовий ліси. Мисливська фауна представлена такими видами: благородний олень, косуля європейська, зубр, дикий кабан, лисиця, заєць. Період полювання: олень - з 15 вересня по 10 жовтня, косуля - зі травня по 30 жовтня, зубр та дикий кабан - цілий рік. Розміщення: у мисливських будинках по 2-3 особи. Оформлення дозволів у МВС України на право ввезення /вивозу мисливської зброї, патронів, ліцензії на полювання, документів на вивіз мисливських трофеїв забезпечує представник мисливського господарства.
Сільський зелений туризм упродовж 1990-х pp. переріс в одну з провідних субгалузей туристичної спеціалізації Буковини.
Структура земельного фонду області найоптимальні-ше відповідає цілям класичного (фермерського) агроту-ризму. З 809,6 тис. га земельного фонду області 473,5 тис. га припадає на сільськогосподарські угіддя, співвідношення яких є доволі збалансованим: 339,2 тис. га ріллі, 25,9 тис. га багаторічних насаджень, 39,3 тис. га сіножатей, 69,1 тис. га пасовищ. Розораність загальної площі сягає 42 % .
У Чернівецькій області функціонує 677 фермерських господарств, у використанні та володінні яких знаходиться 8589 га сільськогосподарських угідь (станом на 2003 р.). Поряд з цим нараховується понад 270,5 тис. приватних підсобних господарств.
Буковина - аграрний праце-надлишковий регіон. Розвиток сільського зеленого туризму варто розцінювати як стратегічний пріоритет подальшого соціально-економічного поступу Чернівецької області. Необхідними при цьому є широкомасштабні промоційні кампанії як на регіональному, так і на загальнодержавному рівні. Чернівецька область добре запезпечена бальнеологічними ресурсами. В області розвідано понад 60 родовищ мінеральних вод сульфатно-сірководневого типу, залізистих вод (з підвищеним вмістом біологічно активного двовалентного заліза), сульфатно-хлоридно-натрієвих, сульфатно-кальцієво-натрієвих і гідрокарбонатно-натрієвих вод. З 15 родовищ здійснюється промисловий розлив столових і лікувальних вод: Буковинська, Брусницька, Кельменчанка, Хрещатик тощо. Особливим попитом користується вода Брусницького родовища, яка містить сірчано-водневі та содові гідрокарбонатно-хлоридно-натрієві компоненти, що визначають її лікувальні властивості.
Насамкінець, класичною "родзинкою" туристичної привабливості Буковини є фестивальний туризм. Саме у Чернівцях започатковано Всеукраїнський фестиваль сучасної пісні та популярної музики "Червона рута" (перший такого типу і до сьогодні найпрестижніший у державі). У Чернівцях проводиться Міжнародний пісенний конкурс молодих виконавців української естрадної пісні імені Володимира Івасюка, Міжнародний пісенний фестиваль "Доля", щорічний обласний мистецький фестиваль "Візерунки Буковини".
На території Чернівецького субрегіону Карпатського реґіону виділяємо два туристичні райони: Буковинсько-Карпатський та Бессарабсько-подністровський. В основу їх виокремлення покладено, передусім, геопросторово-ландшафтний критерій.
Буковинсько-Карпатський туристичний район охоплює гірські й передгірські Путильський, Вижниць-кий, Сторожинецький, Глибоцький і Герцаївський райони західної частини області. Це основний туристичний район Чернівеччини, де зосереджено близько 65 % її сумарного рекреаційного потенціалу. Галузями спеціалізації району виступають усі види гірського туризму, а такожетнічний і пізнавально-екскурсійний туризм.
Туристичним "ядром" Буковинських Карпат є Вижницький НПП (у межах Вижницького адміністративного району). Сільський зелений туризм є однією з традиційних галузей його рекреаційної спеціалізації. Середня щільність залюднення району порівняно невисока - 67 осіб на км2. Кількість сільських населених пунктів становить 34. З них визнаними осередками агроекотуризму є м. Вижниця, с. Виженка, смт Берегомет, с. Долішній Шепіт, с. Вали. Великі перспективи розвитку агрорекреаційного сервісу мають с. Лопупіна і с. Черешенька, в яких відкрито цілющі джерела сульфатних мінеральних вод, а також села Заріччя, Мигове, Вашківці. Господарі гірських агроосель національного парку
щедро забезпечують своїх гостей екологічно чистими продуктами власного господарства: молоком, сиром, яйцями, городиною, хлібом домашньої випічки, а також дарами лісу: грибами, медом, ягодами, лісовими горіхами.
Вижницький район - етнічно чи не найоднорідні-ший район Карпатського реґіону. Серед його населення частка українців становить 98,2 % , інші етноси - менше 2 % . Тутешні буковинці зберігають старожитні народні традиції, багата
Loading...

 
 

Цікаве