WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Районування Карпатського регіону за рівнем розвитку та відмінностями турпродукту сільського зеленого туризму - Курсова робота

Районування Карпатського регіону за рівнем розвитку та відмінностями турпродукту сільського зеленого туризму - Курсова робота

музеї + ++ ++
5 Збір грибів, ягід і їх консервація ++ ++ ++
6 Оздоровчі сауни з фіточаями, старовинні рецепти омолодження + ++ ++
7 Піші туристичні маршрути + ++ ++
8 Зимові розваги, поїздки на санях ++ ++ ++
9 Прогулянки на конях + + ++
10 Ватра та частування + ++ ++
+ поширені;
++ досить поширені
Рівень цін на послуги сільського туризму в Карпатському регіоні подано у табл. 6.3.
Таблиця 6.3. Рівень цін на послуги сільського туризму в Карпатському регіоні
№ з/п Послуги в агрооселях Львівська область Івано-Франківська область Закарпатська область
1. Нічліг, грн/ніч 10-20* 30-50** 10-25*
30-100** 20-40*
50-150**
2. Харчування дворазове 10-40 10-50 15-70
3. Прокат гірськолижного інвентарю, грн/день 10-20 5-25 5-25
4. Поїздки верхи на конях, грн/год. 5-12 5-20 10-30
5. Участь у вечорницях, грн з особи 50-70 50-100
6. Оздоровчі сауни з фіточаями, грн/год. 5-10 5-10 10-20
* нічліг в оселях низького і середнього стандарту; "нічліг в оселях підвищеної комфортності
Зокрема, ціни за нічліг в оселях низького і середнього стандарту коливаються в межах від 10 до 40 грн за ніч з однієї особи, а за нічліг в оселях підвищеної комфортності - від 30 до 150 грн за ніч. Переважно господарями пропонується дворазове харчування вартістю від 10 до 40 грн у Львівській області і в межах 10-50 грн - в Івано-Франківській, 15-70 грн - на Закарпатті.
Сучасний рівень розвитку сільського зеленого туризму у Карпатському регіоні найповніше відображають матеріали моніторингу, який Лабораторія інженерно-географічних, природоохоронних і туристичних досліджень географічного факультету спільно з кафедрою туризму Львівського національного університету імені Івана Франка з 1995 р. проводять на базі модельних районів усіх адміністративних областей Карпатського регіону. Зведені результати цих моніторингових досліджень відображає табл. 6.4.
Дослідження функціонування агроосель у Карпатському регіоні показують, що лише 10 % з них працюють як суб'єкти підприємницької діяльності. На прикладі модельних районів у трьох областях - Сколів-ському у Львівській області, Яремчанській міськраді в Івано-Франківській та Рахівському на Закарпатті - нами встановлено, що кількість підприємців у галузі сільського туризму не перевищує кількох десятків осіб. Розрахункова кількість туристів, які відпочивали в цих районах, складає від 150 до 700 осіб на день у зимовий період та від 50 до 250 - у літній.
Експертні оцінки організаторів сільського туризму в Карпатському регіоні показують, що розрахунковий прибуток на одну агрооселю за рік складає від 200 до 3500 доларів США.
Про зацікавленість відпочинком в агрооселях Українських Карпат свідчать маркетингові дослідження туризму в цих районах, проведені в рамках проекту PAUCI "Туристичний потенціал Західної України" Львівським національним університетом імені Івана Франка і Київським університетом туризму, економіки і права [70]. Зокрема, туристи відзначають, що ними активно використовується нічліжна база агроосель, і відмічають добрий рівень обслуговування в агрооселях.
З півночі на південь і з заходу на схід Карпатський регіон представлений 58 адміністративними районами,кожному з яких притаманні місцеві особливості формування агроекорекреаційного потенціалу.
Таблиця 6.4. Забезпеченість агрооселями та обсяги обслуговування туристів у модельних агротуристичних районах Карпатського регіону (за матеріалами моніторингу регіональних осередків)

Агротуристичний район Кількість агроосель У тому числі зареєстрованих як суб'єкти підприємницької діяльності Розрахункова кількість обслужених туристів за день, осіб/день Розрахунковий прибуток на 1 оселю за рік, дол.
зимовий сезон літній сезон
1 Сколівський район Львівської обл. 108 11 500-700 50-150 300-2500
2 Яремчанська міськрада Івано-Франківської обл. 214 25 200-300 150-250 500-3500
3 Рахівський район Закарпатської обл. 85 6 150-200 50-100 200-2500
У рамках представленого проекту PAUCI значна увага була приділена питанням розвитку туристичних продуктів та розбудови інфраструктури для сільського й екологічного туризму трьох досліджуваних областей Карпатського регіону. Аналіз туристичного потенціалу досліджуваної території Карпатського регіону показав, що найсприятливіші умови для розвитку агро- та еко-туристичних продуктів мають:
- на Львівщині - Малополіський, Розтоцько-Опільський, Передкарпатський та Бескидський субреґіони;
- на Івано-Франківщині - Осмолодсько-Болехівський, Ворохтинсько-Яремчанський, Верховинсько-Косівський, Рогатинсько-Галицький і Снятинсько-Коломий-ський субреґіони;
- на Закарпатті - Верховинсько-Свалявський, По-лонинсько-Марамороський, Потиський долинний субреґіони.
Ці субреґіони характеризуються багатством природних та історико-культурних ресурсів і розвиненою мережею агроосель. До основних рекомендованих продуктів із сільського туризму, що пропонуються експертами PAUCI, занесено: культурні тури майстернями народних умільців, етнокультурні тури з відвідування цікавих атракцій, організація фестин, пов'язаних з сільськогосподарськими традиціями. Спільними пропозиціями місцевих органів влади і підприємців та експертів проекту PAUCI визначено такі репрезентативні об'єкти інфраструктури для сільського туризму:
- скансен "Гуцульське село" в смт Косові Івано-Франківської області з представленням традиційної сільськоїархітектури;
- скансен "Бойківське село" на Дрогобиччині (Львівська область) з відтворенням традиційних господарських та житлових будівель;
- "Гуцульський гостинний двір" у Татарові Івано-Франківської області з традиційними національними стравами;
- винні підвали і ресторани у низовинних районах Закарпаття;
- котеджова забудова у народному (гуцульському, бойківському) стилі на Сколівщині та Яремчанщині;
- музеї народних промислів та школи традиційних ремесел (Косівщина, Рахівщина).
Нижче детальніше охарактеризуємо сучасну тур-продуктну спеціалізацію цих субреґіонів.
Львівський субрегіон
На Львівщині за особливостями рельєфу, ландшафтними й етнокультурними характеристиками доцільно виділяти чотири рекреаційно-туристичні райони:
1. Малополіський (до нього входять північні Червоноградський, Радехівський і Бродівський адміністративні райони).
2. Розтоцько-Опільський (охоплює центральну частину області з економічно найрозвинутішими Жовківським, Кам'янко-Бузьким, Бузьким, Яворівським, Го-родоцьким, Пустомитівським, Золочівським, Перемишлянським адміністративними районами).
3. Передкарпатський (до його складу входять Сам-бірський, Дрогобицький, Стрийський, Миколаївський і Жидачівський адміністративні райони).
4. Бескидський (по орографічній осі Карпат межує ізЗакарпаттям та Івано-Франківщиною), що об'єднує Старосамбірський, Турківський і Сколівський адміністративні райони.
Малополіський туристичний район - найменше розвинутий, порівняно з іншими туристичними районами Львівщини, проте має високий агротуристичний потенціал. Район характеризується тією ж туристичною спеціалізацією, що й Розточчя та Опілля, і пропонує головним чином екскурсійно-туристичний продукт.
Loading...

 
 

Цікаве