WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Передумови та етапи розвитку сільського зеленого туризму в Карпатському регіоні України - Курсова робота

Передумови та етапи розвитку сільського зеленого туризму в Карпатському регіоні України - Курсова робота


Курсова робота:
Передумови та етапи розвитку сільського зеленого туризму в Карпатському регіоні України
Зміст
1. Сучасні підходи до окреслення меж Карпатського туристичного регіону
2. Природні, історико-культурні та соціально-економічні передумови розвитку сільського зеленого туризму в регіоні
3. Львівщина
4. Івано-Франківщина
5. Закарпаття
6. Чернівеччина
7. Список використаної літератури:
Сучасні підходи до окреслення меж Карпатського туристичного регіону
Межі Карпатського туристичного регіону передусім визначені його природною будовою - простяганням у межах України Карпатської гірської системи, а також історико-адміністративними контурами суміжних з Карпатською дугою земель.
Карпатська гірська система простягається гігантською дугою (близько 1500 км) від околиць м. Братіслави на заході (Словаччина) до Залізних воріт на південному сході (Румунія) і з трьох боків оточує Середньодунайську низовину. Загальна площа Карпат становить 188 тис. км2. Це середньовисокі гори, їх найвищі масиви не перевищують 2500 м. У північно-західній частині ширина Карпат становить 240 км, у південно-західній досягає 340 км, а в північно-східній (Українські Карпати) звужується до 100-120 км.
Карпатські гори мають вік 1,2 млрд років. Вони належать до Альпійської геосинклинальної області і складають північну гілку Альпійського складчастого поясу (куди входять також Альпи й Кавказ).
У геологічній будові дуги переважає крейдово-палеогеновий фліш, трапляються виходи юрських вапняків, палеозойських кристалічних сланців. Неогенові вулканогенні утворення представлені андезитами, базальта-ми та їхніми туфами.
За географічним положенням, орографією хребтів, ландшафтною структурою, мезокліматичними особливостями, біотичною структурою Карпати поділяють на Західні, Східні та Південні.
Західні Карпати знаходяться на території Словаччини, Чехії, Польщі і, частково, Угорщини. Центральним масивом їх є Високі Татри з максимальними для всіх Карпат висотами. Тут найвища точка Карпатської дуги - г. Герлаховскі-Штіт (2663 м). Дещо нижчі висоти мають хребти Низьких Татр, Високої і Малої Фатри.
У районі витоків річок Дунаєць і Попрад Карпатська дуга вигинається на південний схід. З цього району - масив Східних Бескидів у Словаччині - беруть початок Східні Карпати. Це найнижча й найвужча частина Карпатської дуги з висотою хребтів пересічно 1200-1800 м.
Східні Карпати складаються із Східних Бескидів (Словаччина, Польща), Українських Карпат (Україна) і Молдово-Семиградських Карпат (Румунія). Найвищий масив Східних Карпат - Роднянські Альпи (пік - г. Петрос, 2305 м). В українській частині Східних Карпат найвищим масивом є Чорногірський хребет з г. Говерлою.
У Семиграді (за р. Прахови) Карпатська дуга повертає на південь. Південні Карпати (їх ще називають
Трансільванські Альпи) розлогими масивами субмеридіально тягнуться територією Румунії. Вершини хребтів тут сягають понад 2500 м.
Закінчується Карпатська гірська система Банатськими горами, які підступають до самого Дунаю (каньйон Залізні ворота), який відділяє Карпати від Балканських гір.
У межах України довжина Карпат від верхів'їв р. Сяну (на західному кордоні держави) до витоків р. Сучави (на румунському прикордонні) становить 280 км. На них припадає 10,3 % (24 тис. км2) площі всієї Карпатської дуги і 3,5 % території України. Простягаються вони з північного заходу на південний схід майже на 280 км при середній ширині близько 100 км. Окремі гірські хребти розділені поздовжніми улоговинами та розчленовані глибокими поперечними долинами.
Загалом у межах України Карпати поділяють на: зовнішні (Скибові), куди входять Бескиди, Ґорґани і Покутсько-Буковинські Карпати; центральні, або Верховинські; внутрішні, або Полонинсько-Чорногірські.
Середня висота Українських Карпат становить 1000 м. Найвищими вершинами Українських Карпат є: г. Говерла - 2061 м, г. Ребра - 2046 м, г. Піп Іван - 2026 м, г. Петрос- 2020 м. Усі вони розташовані в межах найвищого масиву Українських Карпат - у Чорногірському хребті, який простягається територією Івано-Франківської та Закарпатської областей на 40 км між долинами річок Чорної Тиси, Білої Тиси та Чорного Черемошу.
Крім природно-географічного поділу території, на формування обрисів Карпатського туристичного регіону суттєво впливає й група суспільних чинників.
Нині в Україні сформувався офіційний підхід до окреслення меж Карпатського туристичного регіону, що враховує:
- природно-ландшафтні особливості регіону;
- етнокультурні особливості;
- сучасні особливості адміністративно-територіального устрою земель регіону;
- спільність історичного розвитку від найдавніших часів до другої третини XX ст. - остаточного включення земель регіону до складу Української республіки;
- ментальне відчуття спорідненості населення та однакову систему життєвих стереотипів і цінностей;
- прикордонне політико- і транспортно-географічне положення;
- схожі проблеми трансформації господарського комплексу в сучасних макроекономічних умовах.
Перші три з названих чинників склали ту основу, на підставі якої у 1999 р. було прийнято рішення про інтеґрацію державних, громадських і підприємницьких зусиль Львівської, Івано-Франківської, Закарпатської і Чернівецької областей з метою розбудови цілісного конкурентоспроможного рекреаційно-туристичного комплексу Карпатського регіону. На підставі багатосторонньої угоди між цими областями їхні спільні інтереси в сфері туризму почала представляти спеціально створена інституція - Рада з туризму Карпатського регіону.
Отже:
Карпатський туристичний регіон України складають чотири адміністративні області заходу України, в межах яких простягається гірська система Українських Карпат.
Сільський зелений туризм і екотуризм є чільними субгалузями спеціалізації туристичного сектора Карпатського регіону.
Відповідно до такого розмежування географічною основою розвитку сільського зеленого туризму в Карпатському регіоні треба вважати територію сільських адміністративних районів. Конкретизація цієї території, наприклад, за екологічними критеріями, може пов'язуватися з виключенням забруднених територій (сіркодобувні та нафтопереробні ареали) чи, навпаки, виділенням певних пріоритетних природоохоронних територій (біосферні заповідники - Карпатський і Східні Карпати, національні природні парки - Карпатський, Вижницький, "Гуцульщина", "Сколівські Бескиди" тощо). На сьогодні Карпатський туристичний регіон, з огляду на своє унікальне рекреаційно-географічне положення на східному прикордонні Європейського Союзу, розробляє масштабні маркетингово-інформаційну та інфра-структурно-інвестиційну стратегії, спрямовані на перетворення краю в один із основних осередків стійкого туризму та збереження природної й етнокультурної спадщини на Європейському континенті.
Природні, історико-культурні та соціально-економічні передумови розвитку сільського зеленого туризму
Loading...

 
 

Цікаве