WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Емоції і здоров'я - Реферат

Емоції і здоров'я - Реферат

збереження сталостi внурiшнього середовища - гомеостазу. В нiй є двi пiдсистеми: симпатична i парасимпатична.
Активнiсть симпатичної нервової системи направлена на мобiлiзацiю ресурсiв органiзму, на пiдвищення його готовностi до дiї: частiшають i посилюються скорочення м'язу серця; глюкоза звiльняється i видiляється в кров, де служить готовим "пальним" для м'язевої активностi; кровопостачання шкiри i внурiшнiх органiв зменшується (блiдiсть обличчя при хвилюваннi), а м'язiв i мозку - збiльшується. Крiм того, зростає здатнiсть органiзму до заживлення ран, вiдновлення тканин у боротьбi з iнфекцiями.
Парасимпатична нервова система в основному забезпечує зниження енергетичного обмiну, вiдновлення "запасiв енергiї", гальмування, сповiльнення i нормалiзацiю функцiй систем органiзму. Медiаторами симпатичної системи є норадреналiн i адреналiн, медiатором парасимпа-тичної системи - ацетилхолiн.
Стрес викликає перш за все активацiю симпатичної нервової системи - саме вона є посередником мiж зовнiшнiми впливами i станом внутрiшнiх органiв. Така активацiя вiдбувається регулярно при будь-якому емоцiйному збудженнi, не обов'язково негативному. Однак саме по собi подiбне збудження немає хвороботворної дiї, оскiльки резерви медiаторiв в нервових закiнченнях при тривалому подразненнi швидко виснажуються. Для розвитку стресу необхiдне включення головної фiзiологiчної i бiохiмiчної ланки стресу - "реакцiї боротьби або втечi".
При такiй реакцiї вiдбувається рефлекторна активацiя кори наднирникiв i "вторинний" потужний викид в кров адреналiну i норадреналiну. Стан, який виникає при пiдвищеннi рiвня вмiсту цих речовин в кровi, схожий iз станом збудження пiд впливом зовнiшнiх емоцiйних подразникiв пiдвищується АТ, звужуються судини, частiшає пульс i дихання, пiдвищується рiвень холестерину. Часте повторення таких реакцiй може призвести до розвитку гiпертонiї, виразки шлунку i iнших пошкоджень внутрiшнiх органiв. Але й цим шкiдлива дiя стресу не вичерпується. При достатньо сильних i частих стресах в реакцiю додатково втягуються iншi вiддiли ендокриної системи, дiя яких є бiльш тривалою i може негативно впливати на внутрiшнi органи.
Нервова система, як i iншi системи органiзму, має захиснi механiзми, якi оберiгають її вiд перевантажень. Це в першу чергу реакцiя гальмування нервових центрiв мозку. Психiчна перевтома веде до зниження активності нервової системи iз-за виснаження її фiзiологiчних ресурсiв, що приводить в кiнцевому рахунку до гальмування i сну. Пiсля вiдпочинку активнiсть нервової системи вiдновлююється.
Емоцiйнi перевантаження можуть привести до явища, зворотнього гальмуванню - психоемоцiйного (нервового) перенапруження. Це стан органiзму мiж нормальними i патологiчними реакцiями, тобто функцiонування на межi норми адаптацiї, коли мобiлiзуються всi резерви системи.
Проблема психоемоцiйного перенапруження загострились в останнi десятирiччя у зв'язку iз змiнами в способi життя i трудовiй дiяльностi, якi викликанi наслiдками науково-технiчної революцiї. Факторами, якi зараз впливають на виробничу дiяльнiсть людини, є:
1) зростаюча iнтелектуалiзацiя професiйної дiяльностi при поступовiй лiквiдацiї фiзичної працi;
2) замiна багатьох видiв неквалiфiкованої працi квалiфiкованою;
3) збiльшення ролi мислення, дiяльностi, яка вимагає пiдвищеної уваги, активного спостереження i контролю, переробки поступаючої iнформацiї i прийняття рiшення в умовах гострого дефiциту часу;
4) рiст iнформацiйного перевантаження людей багатьох професiй;
5) непомiрно зрослi вимоги, пов'язанi з iнтенсифiкацiєю професiйної пiдготовки.
В результатi цього механiзми адаптацiї в нових умовах вiдстають вiд вимог життя.
Психоемоцiйне перенапруження характеризується тим, що в екстремальних умовах вiдбувається не гальмування, а збудження нервових центрiв, яке приймає застiйний характер i пiдтримується емоцiйними переживаннями. Реакцiя конкретної людини на негативнi емоцiї iндивiдуальна i визначається як фiзiологiчними особливостями функцiонування нервової системи, так i особливостями її психiки, силою волi. Психоемоцiйне перенапруження включає цiлий комплекс реакцiй нервової системи i всього органiзму. Зокрема, велику роль в пiдтримцi стану перенапруження грає те, що поряд iз збудженням в корi збуджуються пiдкорковi системи, якi забезпечують додатковi енергетичнi ресурси для дiяльностi кори головного мозку.
Велику роль у пiдтримцi цього стану вiдiграє робота в нiчний час i мала рухливiсть (гiпокiнезiя). Багато дослiдникiв пiдкреслюють, що причини виникнення стресу характеризуються не стiльки зовнiшнiми ситуацiйними умовами, скiльки станом психоемоцiйних характеристик людини. Непiдготовленiсть до дiяльностi, невпененiсть в своїх силах, деякi риси характеру посилюють можливiсть виникнення стресу.
Зараз обгрунтована можливiсть впливу через кору головного мозку на будь-який внутрiшнiй орган, а змiна дiяльностi внутрiшнiх органiв впливає на дiяльнiсть кори.
Зв'язок соматичних захворювань з нервовими хворобами помiчений давно. Вiдмiчається, що у людей, схильних до вiдчуття страху, внутрiшньо напружених, частiше спостерiгаються хвороби серця, у схильних до гнiву - хвороби печiнки, у людей з пониженим настроєм, апатичних - хвороби шлунку i кишечника. Хронiчнi хвороби коронарних судин, такi як стенокардiя, iнфаркт мiокарда в 3-7 разiв частiше зустрiчаються у людей надмiру честолюбивих, якi нетерпимо вiдносяться до iнших.
По вiдношенню до iшемiчної хвороби серця (IХС) клiнiцисти розрiзняють два типи особистостi. Тип А, схильний до IХС, характеризується: поквапливiстю, тривожнiстю, тягою до конкуренцiї, пiдвищеним почуттям обов'язку.
Вони звичайно мають успiх в дiлах, беруться за декiлька справ одночасно, вiдрiзняються чiткiстю i чеснiстю у виконаннi своїх обов'язкiв. У них вiдмiчається пiдвищена активнiсть симпатичної нервової системи.
Тип Б, не схильнi до IХС, байдужi до роботи, не перевантажують себе, не бажають змагатися, чергують роботу i вiдпочинок, неконфлiктнi. Параметри вегетативної нервової системи у них врiвноваженi.
Література:
1. Богданов Г.П. Школьникам - здоровый образ жизни. - М.: Физкультура и спорт, 1989. - 192 с.
2. Бурно М.Е. Трудный характер и пьянство. - Киев: Вища школа, 1990. - 175 с.
3. Василенко В.Х. Пропедевтика внутренних болезней. - М.: Медицина, 1983. - 640 с.
4. Васильева З.А., Любинская С.М. Резервы здоровья. - Ленинград: Медицина, 1982. - 314 с.
5. Вашляки А., Кириленко З. Краткий справочник по диетическому питанию. - Кишинев:Картя Молдовеняска, 1980. - 254 с.
6. Веляев Ф.П. Мозг, эмоции, здоровье. - М.: Знание, 1983. - 64 с.
7. Вельховер Е.С., Кушнир Г.В. Экстерорецепторы кожи. - Кишинев: Штиинца, 1991. - 112 с.
8. Воложин А.И., Субботин Ю.К., Чикин С.Я. Путь к здоровью. - М.: Знание, 1989. - 160 с.
9. Гримак Л.П. Резервы человеческой психики. - М.: Политиздат, 1989. - 318 с.
10. Дiнейка К. Рух, дихання, психофiзичне тренування. - Київ: Здоров'я, 1984. - 164 с.
11. Детская спортивная медицина / Под. ред. С.Б.Тихвинского, С.В.Хрущева. - М.: Медицина, 1991. - 560 с.
12. Для всех и каждого / Сост. В.Черников. - Харьков: Харьков, 1993. - 303 с.
13. Дунаевский В.В., Стяжкин В.Д. Наркомании и токсикомании. - Л.: Медицина, 1990. - 207 с.
14. Иглоукалывание /Под общ.ред. Хоанг Бао Тяу, Ла Куанг Ниен. - М.: Медицина, 1989. - 670 с.
Loading...

 
 

Цікаве