WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Проблеми використання біотичних рекреаційних ресурсів у туристичній галузі України - Реферат

Проблеми використання біотичних рекреаційних ресурсів у туристичній галузі України - Реферат

Червоної книги України занесено 199 реліктів тваринного та рослинного світу. Лісових реліктів найбільше в Українських Карпатах - 39 видів флори та 8 видів фауни, Криму - відповідно 38 та 9, багато їх на Поліссі та Поділлі.
Ендеміки та релікти є цікавим об'єктом пізнавальної рекреації, однак варто пам'ятати, що рекреаційне навантаження є однією з найбільших антропогенних загроз зникнення представників флори та фауни. Саме рекреація є чинником зникання 48 видів лісових рослин та 21 виду тварин України. Для порівняння: в результаті суцільного вирубування лісів під загрозою зникнення є 96 видів рослин та 60 видів тварин [4]. Звідси ще одна проблема: розробка методики залучення до рекреаційного господарства біотичних ресурсів, які є складовими ПЗФ, їх збереження і відновлення біорізноманіття.
Саме в цьому полягає головна мета дендропарків - збереження, вивчення і збагачення у спеціально створених умовах різних видів дерев і чагарників. Відповідно до цього вони проводять інтродукцію та акліматизацію рослин, їх селекцію, приділяючи особливу увагу збереженню рідкісних та зникаючих видів. Все це поєднується з високими вимогами до ландшафтної архітектури. Більшістьдендропарків є також важливим об'єктом екскурсій та туризму, місцем відпочинку головно в експозиційній зоні. В Україні функціонує 35 дендропарків загальною площею 1466.9 га, з них 20 - державного значення, з яких залучені до рекреації 5-6 (Софіївка, Олександрія, Тростянецький, Оброшинський, Асканія-Нова), а решта, які беззаперечно є також шедеврами садово-паркової архітектури, мають унікальні колекції екзотичних дерев і чагарників, залишаються осторонь туристичних маршрутів, значною мірою через відсутність популярно-пізнавальної інформації та реклами.
Вагомим біотичним ресурсом можуть виступати ботанічні сади. В Україні функціонує нині 16 ботанічних садів державного значення в різних ландшафтно-кліматичних зонах. Більшість з них підпорядкована вищим навчальним закладам (див. табл.5).
Таблиця 5.
Ботанічні сади України [на основі 2,7,10]
Ботанічний сад Місце-роташування Площа, га Дата
закладення
(одержання статусу) Кількість
видів і форм флори
Державний Нікітінський смт. Ботаніче, АР Крим 876,6 1812 (1983) 15000
Державної агроекологічної академії України м. Житомир 35,4 1933 (1983) 1000
Дніпропетровського національного університету м. Дніпропетровськ 33,0 1930 (1972) 3000
Донецький м. Донецьк 262,21 (1964) 8600
Ім. академіка Фоміна м. Київ 22,5 1839 (1983) 10000
Кам'янець-Подільський м. Кам'янець-Подільський 17,5 1930 (1983) 2800
Кременецький м. Кременець,
Тернопільська обл. 200,0 (1990) …
Криворізький м. Кривий Ріг 81,0 1981 (1983) …
Луцький м. Луцьк 10,0 1977 (1983) 500
Львівського державного університету лісотехнічного університету м. Львів 22,7 (1991) …
Львівського державного університету ім. І.Франка м. Львів 18,5 1911 (1983) 1200
Національний ім. М.Гришка НАН України м. Київ 130,0 1936 (1983) 13000
Одеського національного університету м. Одеса 16,0 1880 (1983) 2000
Ужгородського державного університету м. Ужгород 98.5 1946 (1979) 300
Харківського державного університету м. Харків 41,9 1804 (1998) 1700
Чернівецький м. Чернівці 3,5 1877 (1983) 1300
Примітка: 1 - з філіалом 350,5 га.
Крім зазначених у таблиці ботанічні сади місцевого значення є у Кривому Розі, Львові, Сумах, Почаєві, Тернополі та Києві.
Як засвідчує досвід, значну роботу із збереження генофонду рідкісних та зникаючих видів тварин здійснюють не лише заповідники та заказники, а й зоопарки, акваріуми та океанарії. Саме це робить їх цікавими об'єктами відпочинкової та пізнавальної рекреації. Кількість зоопарків в Україні, як і їх видовий склад, постійно розширюється. Нині функціонує 12 зоопарків, в т. ч. 7 державного значення: у Миколаєві, Одесі, Рівному, Харкові, Черкасах, Києві та Мені (Чернігівська область). У 2-й половині 90-х років ХХ ст. було створено зоопарки у Новомиколаївському районі Запорізької області (зоопарк "Таврія" є найбільшим на сьогодні за площею зоопарком України - 290.0 га), Пустомитівському районі Львівської області, Підмихайлівський у Рогатинському районі Івано-Франківської області, Лановецький зооботсад у Тернопільській області та Кам'янці-Подільському.
В якості рекреаційного ресурсу виступають заповідно-мисливські угіддя, особливо у світлі зростання популярності мисливських та фіш-турів. Площа мисливських угідь лісомисливських господарств Держкомлісгоспу становить 1,1 млн. га. Крім того, значні площі мисливських угідь є у віданні Українського товариства мисливців та рибалок, Товариства військових мисливців та рибалок тощо. Зокрема поблизу Києва функціонує два заповідних лісомисливських господарства: Дніпровсько-Тетерівське (Вишгородський та Поліський райони) і Заліське (Броварський район Київської та Козелецький Чернігівської областей). У Карпатах функціонує чотири державні лісомисливські господарства: "Майдан" у Львівській, "Осмолода" та "Карпати" в Закарпатській і "Буковинське" в Чернівецькій областях. Щільність мисливських видів у 2-5 разів вища ніж на сусідніх територіях [5, С.64].
В цілому мисливська фауна України є досить різноманітною. Найпоширенішими серед мисливських видів ссавців є: бобер; бабак; заєць сірий; білка звичайна; тхір світлий; лисиця звичайна; вовк; козуля; кабан та ін.
Значну частину мисливської фауни становлять птахи: понад 50 видів. У великій кількості ще зустрічаються крижень, чирок-тріскунок, чирок-свистунок, чернь червоноголова, шилохвіст, курочка водяна, бекас, куріпка сіра, гуси, кулики та ін.
Через неконтрольований відстріл ареали основних видів тварин значно скоротилися. Здобування мисливських тварин зменшилося за останні 30 років утричі [3]. Зокрема таких цінних, як олень благородний, косуля європейська, лось благородний, ведмідь, куниці лісова та кам'яна. Деякі з видів занесено до Червоної книги і полювання на них заборонено (борсук, видра річкова, норка європейська, тхір степовий, рись, горностай, глухар, тетерук, рябчик, дрохва, кроншнеп великий, огар тощо). Поряд з тим проводиться успішна акліматизація єнотовидної собаки, ондатри, білки-телеутки, дикого кроля, зубра, оленя плямистого, косулі сибірської, кабана середньоазіатського тощо, яких можна віднести до перспективних мисливських видів [6]. Звірогосподарства розводять норку
Loading...

 
 

Цікаве