WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Різновид оздоровчої фізичної культури в системі фізичного виховання різних груп населення - Дипломна робота

Різновид оздоровчої фізичної культури в системі фізичного виховання різних груп населення - Дипломна робота

великих економічних втрат.
Тютюновий дим шкідливий для непалящих, не менш, ніж для самого курця. Особливо він небезпечний для жінок. Таким чином отруєння оточуючих тютюновим димом - питання загальної культури.
У країнах де, ця звичка укоренилася давно, 90% летальних випадків пов'язано з раком легень, 30% всіх ракових захворювань припадає на курців. 80% випадків захворювань хронічним бронхітом і емфіземою легень зв'язані з палінням, ця звичка стає причиною 20-25% коронарних захворювань серця і пов'язаних з ними смертельних випадків. Сюди ж слід віднести респіраторні захворювання, язву шлунку, ускладнення вагітності. У жінок, які палять народжуються діти з пониженою масою тіла, відхиленнями розумового і фізичного розвитку, збільшується ризик смертності.
Ризик захворювання раком особливо зростає, якщо людина почала палити в молодому віці. У людей, які відмовилися від вживання тютюну вірогідність захворювання знижується. Разом з тим у них збільшується маса тіла, що само по собі служить фактором ризику. У деяких осіб збільшення маси тіла становить 2,7-3,6 кг, 10% чоловіків і 13% жінок збільшують масу тіла в межах 13,5 кг. Шанс збільшити масу тіла зростає після 55 років.
Сигаретний дим містить бензол, який служить джерелом іонізуючої радіації. Люди, які палять частіше хворіють лейкемією і раком спинного мозку (мієлома). При обстеженні 34 тис. людей було виявлено, що у тих хто викурює в день 25 і більше сигарет лейкемія зустрічається в тричі частіше, ніж у тих, хто не палить. Для тих, хто палить 15 років і більше, ризик захворіти раком спинного мозку збільшується в п'ять разів. У тих, хто палить зі стажем 15 років і більше, які викурюють по 25 сигарет в день ризик збільшується в сім разів.
Як правило, звичка до паління формується до 17-ти літнього віку. В останній час збільшилася кількість підлітків і жінок. Раннє паління особливо небезпечне для молодого організму. Найбільш часті причини, які спонукають до паління - цікавість, приклад дорослих, друзів, вплив телебачення, психологічні проблеми, конфлікти, наявність кишенькових грошей.
В останні роки відмічено збільшення кількості людей, які вживають наркотики. В основному це молодь: 80% наркоманів - люди у віці до 30 років. Велику небезпеку представляє вживання психотропних засобів, не віднесених до наркотичних, але які формують залежність, швидко інвалідізуючи підлітків - токсикоманію.
Необхідно стверджувати ідею тверезого способу життя, пропаганду вати створення зон тверезості і не паління, нові ритуали без вживання алкоголю. В Польщі створений фонд боротьби з наркоманією, в Україні - мережа диспансерів, де можна здійснювати анонімне лікування. У федеральному штаті Нью-Йорк (США) прийнятий закон про обмеження паління в суспільних місцях.
Завдяки активній позицій Всесвітній Організації Охорони Здоров'я, з кожним роком все більша кількість країн приймає закони, котрі забороняють або обмежують паління в суспільних місцях. В першу чергу ці акції торкнулись всіх видів транспорту.
Висновок. Фізична активність, зайняття фізкультурою, спортом у старшому і похилому віці позитивно впливають на організм як в цілому, так і на окремі його системи (серцево-судинну, дихальну, нервову, м'язову та ін.). Дають можливість добре себе почувати, позбутися деяких недуг, молодше виглядати, підвищити власну працездатність "відтягнути" старість і безпомічність.
Важливе значення для людини має ведення здорового способу життя. Адже найбільше залежить стан власного здоров'я, саме від способу ведення життя. Провідне місце для здоров'я в подальшому житті має відмові від шкідливих звичок (паління, вживання наркотиків, алкоголю).
Розділ ІІ. Вікові особливості різних періодів життя дорослої людини та складові чинники фізичної культури та спорту для цих людей. Методика їх проведення.
2.1. Вікові особливості.
Відповідно до вікової класифікації, дорослих людей виділяють 4 періоди - зрілий, похилий, старший вік і довгожителі. В свою чергу зрілий вік ділиться на два періоди:
1. перший період у мужчин відмічається в 22-35 років, у жінок в 21-35 років;
2. другий період у чоловіків в 36-60 років, у жінок в 36-55 років.
До похилого віку відносять людей у віці 61-74 роки (чоловіки) і 56-74 (жінки), до старшого віку 75-90 - літніх; до довгожителів - старших 90 років.
Кожний віковий період характеризується визначеними змінами в організмі. Першому періоду зрілого віку притаманні найвищі значення фізичної працездатності і підготовленості, оптимальна адаптація до несприятливих факторів зовнішнього середовища, найменші показники захворюваності. Однак, уже починаючи з 30 років відбувається зниження ряду показників фізичної працездатності. Так, ергометричні і метаболічні показники фізичної працездатності в 30-39 років складають 85-90%, в 40-49 років - 75-80%, в 50-59 років - 65-70%, в 60-69 років - 55-60% рівня 20-29-річних.
Максимальний прояв сили (23-25 років у жінок і 26-30 років у чоловіків). Як і перші ознаки її зниження, спостерігається уже в першому періоді зрілого віку, однак різке падіння її зареєстровано після 50 років.
Період максимального прояву витривалості у чоловіків спостерігається в 18-19 років, у жінок - в 14-16 років. До 25-29 роками витривалість стабілізується. Після 30 і до 50 років - різкий спад.
Швидкість знижується в період 22-50 років, реакція координація рухів погіршується в 30-50 років, а гнучкість знижується у чоловіків після 20 років, у жінок - після 25 років. Причини порушення фізичних можливостей обумовлені внутрішніми і зовнішніми факторами.
Зниження сили обумовлено зменшенням активної маси, а також вмісту води, кальцію і калію в м'язовій тканині, які приводять до еластичності м'язів. Погіршення витривалості пов'язано з порушенням функції киснево транспортної системи, падіння швидкості - зі зниженням м'язової сили, функцій енергозабезпечуючих систем, порушенням координації в центральній нервовій системі.
Координація, реакція знижується в зв'язку з погіршенням рухливості нервових процесів. Погіршення гнучкості пов'язано із змінами в опорно-руховому апараті. Погіршення фізичного стану в 30-50 років носить зворотній, функціональний характер. Під дією фізичних вправ вдається в повному об'ємі відновити фізичну працездатність і підготовленість.
Через це навіть у віці старше 50 років із людей, які займаються довгі роки фізичними вправами спостерігаються рухові результати, подібні з результатами 30-літніх. Помірна фізична активність впливає на процеси старіння, сповільнюючи темпи їх розвитку на 10-20 років. Як правило, це характерно для осіб з високим рівнем фізичного стану.
Стан органів і системи організму характеризує біологічний вік. У високому рівні фізичного стану біологічний вік на 10-20 років менший паспортного і навпаки у осіб з низьким рівнем фізичного стану біологічний вік значно перевищує паспортний.
Якщо у зрілому віці функціональнізворотні зміни показників фізичної працездатності і підготовленості, то в
Loading...

 
 

Цікаве