WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Урок як основна форма фізичного виховання школярів Дозування навантаження - Реферат

Урок як основна форма фізичного виховання школярів Дозування навантаження - Реферат

користуватися двома-трьома прийомами. Наприклад, змінювати вихідне положення можна з одночасною зміною темпу і обтяження.
Учитель повинен прагнути не просто до збільшення, а до педагогічно виправданого збільшення навантаження. Звичайно, на тренувальних уро-ках не обійтись без значних навантажень, але під час опанування вправ воно може стати перепоною. 1
6.1. Щільність уроку як умова досягнення необхідного навантаження
Навантаження залежить від сумарної кількості виконаної роботи на уроці та від інтенсивності цієї роботи. Тому інтегральною умовою його досягнення є оптимальна щільність заняття.
На кожному уроці виконується багато дій: рухових, обслуговуючих, розумових, пов'язаних із відпочинком, їх значущість для розв'язання завдань уроку різна, але всі вони необхідні. Тому, обговорючи ефективність дій учителя на уроці, не можна обмежуватися лише оцінкою рухової активності дітей. Треба всебічно визначити доцільність тих чи інших дій педагога, його зусиль, спрямованих на забезпечення освітнього, оздоровчого і виховного впливу. У зв'язку з цим усі дії можна поділити на педагогічне виправдані та недоцільні. До перших належать:
o виконання фізичних вправ;
o участь у взаємонавчанні;
o слухання педагога;
o спостереження за виконанням вправ учителем і товаришами;
o осмислення того, що сприймається;
o планування наступних дій;
o аналіз виконаних рухів;
o взаємоконтроль, оцінювання, обговорення;
o розстановка і пересування приладів;
o роздача і збір інвентаря та навчальних посібників;
o підготовка місць занять;
o відпочинок.
Дії, котрі не сприяють розв'язанню завдань уроку, підвищенню його ефективності, належать до недоцільних.
Для всебічної оцінки уроку використовують його хронометрування і паралельно визначають реакції організму учнів на запропоноване наван-таження (шляхом визначення ЧСС через відповідні проміжки часу). Задля цього спостерігають за одним, зазвичай, "середнім" учнем. Секундомір вмикають зі дзвінком і не зупиняють до кінця уроку. Той, хто спостерігає (хронометрує), послідовно записує у спеціально підготовлений протокол усі дії, в яких бере участь обраний для спостереження учень. Кожних чотири хвилини (цей час може змінюватися залежно від завдань спостереження) результати вимірів пульсу заносяться у графік, де по вертикалі відзначено ЧСС, а по горизонталі - хвилини уроку (рис. 3). Перша реєстрація ЧСС проводиться після попереднього уроку і вважається нормою, друга - на першій хвилині, остання - після закінчення уроку (протокол хронометрії і пульсометрії уроку див. табл. 1).
Спочатку хронометрист заносить у графу 2 протоколу дані секундоміра, а потім - чергову дію в графу 1.
Час, витрачений на кожну дію, визначається шляхом віднімання попереднього показника, зареєстрованого у графі 2 від чергового показника секундоміра. У протоколі фіксуються усі педагогічне виправдані дії (рухові, розумові, допоміжні та відпочинок) і недоцільні дії. Педагогічне виправдані дії можуть бути раціональними і нераціональними. Наприклад, у наведеному протоколі зафіксовано шикування і рапорт як допоміжні дії і при цьому ви-знано, що 1 хв 45 с було б досить для цієї процедури, а оскільки вона зайняла 2 хв 45 с, то хронометрист записав 1 хв 45 с під знак "+", що значить раціонально, і 1 хв під знак "-" (нераціонально витрачений час). Одержані результати є підставою для визначення щільності занять.
Загальна щільність заняття визначається шляхом порівняння часу, витраченого раціонально (зі знаком "+"), з усією тривалістю уроку (45 хв):
Водночас визначення лише загальної щільності не є підставою для всебічної оцінки педагогічної майстерності вчителя, його організаторських, комунікативних здібностей, теоретичної І мовної підготовки. Різні вчителі ви-трачають неоднаковий час для підготовки місць занять, приладів, переведення
групи до наступного місця занять, постановки завдань, зауважень, пояснень тощо. Тому, крім загальної щільності заняття, визначається його моторна (рухова) щільність.
Порівнюючи й аналізуючи дані загальної і моторної щільності уроку, можна знайти резерви поліпшення якості роботи вчителя. Цьому сприятимуть репліки і зауваження, записані хронометристом у ході уроку в графі "примітки".
Визначайте щільність уроку загалом і окремих його частин. Адже підготовча, основна і заключна частини уроку мають неоднакові організаційні можливості й умови.
Учитель повинен прагнути до 100%-вої загальної щільності. Моторна щільність основної частини тренувального уроку може сягати 70-80%, а навчального - 50-60%.
Щільність уроку залежить від багатьох факторів. Наведемо найважливіші:
o кількість учнів у групах, командах, іграх. Учитель повинен прагнути об'єднати найменшу кількість учнів у групи чи команди, організовуючи основну частину уроку, естафети; уникати ігор, в яких до рухової активності водночас залучається мала кількість дітей;
o якість матеріальної бази. На уроці доцільно використовувати багато-пропускні прилади, декілька місць занять для стрибків, метань тощо;
o кількість інвентаря. Під час вивчення метань треба кожного учня забезпечити відповідними приладами (в іграх - м'ячами, навідповідних заняттях - лижами, ковзанами, ключками тощо);
o використання продуктивних методів організації занять, способів виконання вправ і управління класом;
o інтенсифікація допоміжних дій на уроці і підготовка місць занять до його початку;
o ефективна діяльність активу учнів щодо організації заняття, залу-чення до діяльності з організації занять тимчасово звільнених від уроків школярів;
o стислість пояснень, зауважень, обговорень, їхнє вміле поєднання з виконанням вправ;
o широке використання додаткових завдань.
Хронометрію і пульсометрію уроку вчителеві рекомендовано здійснювати самостійно, передусім на початку педагогічної діяльності. До цієї роботи доцільно залучати тимчасово звільнених від рухової діяльності дітей. Отримана інформація дає змогу швидше позбутися хиб, збагатити власний досвід.
Варто також пам'ятати, що вправи, які потребують проявів сміливості, рішучості, подолання небажання виконувати завдання, підвищують наванта-ження на організм учня.
Витрати часу на уроці можна фіксувати за допомогою мікрокалькулятора.
Таблиця 1. Протокол хронометрії уроку
Дії на уроці Час закін-чення Переважно рухова робота Переважно розумова робота Допоміжні дії відпочинок Недо-цільні затрати часу Примітки
+ - + - + - + -
Шикування, рапорт 2,45 1.45 1,00 Затягнув підготовчу частину.
Нема навчальних карток.
Яма не готова.
Нема допоміжних завдань.
Повідомлення завдання уроку 3.05
0,20
Ходьба 4,30 0,50 0.35
Повідомлення завдання 4,45 0,15
Біг з підніманням стегна 5,50 1,05
Загальнорозвиваючі вправи в чергуванні з ходьбою 11,25 5.05 0,30
Розвід до місць занять 12.05 0,20 0,20
Повідомлення завдань групам 13,12 0.30 0.37
Підготовка місця занять 14,57
1,45 0,26
Чекання черги 15,23
Стрибок у довжину 15.39 0,16
Чекання черги 16,55 1.16
Стрибок у довжину 17,09 0,14
Чекання черги 18,18
Спостереження за виконан-ням вправи товаришем і осмислення 18,50 0.25
Стрибок у довжину 1 9,05 0,15 0,23 0,25
Повідомлення завдання 19.20 0.15
... (І так до кінця уроку)
Література
1. Воробей Т.В. Творче використання досвіду організації фізичного ви-ховання дітей і молоді у Східній Галичині дорадянського періоду в умовах сучасної національної школи: Методичні рекомендації. - Івано-Франківськ, 1990.
2. Васильков Г.А. Согласованно внполнять коллективнне действия // Фи-зическая культура в школе. - 1990. - № 7. - С. 21.
3. Спортивная газета. - 1989. - 9 груд.; Физическая культура в шко-ле. - 1990. - № 7.
4. Советский спорт. - 1990. - 4 марта; Физическая культура в школе. - 1990. - № 4.
5. Україна.- 1991. -№23. -С. 34.
6. Шаулин В.А. Один из вариантов // Физическая культура в школе. 1986. - № 6.- С. 12.
7. Коджаспаров Ю.Г. Функциональная музьїка на уроках льіжной подго-товки // Физическая культура в школе. - 1986. - № 12; 1987. - № 1,2,4; 1989. - № 12.
8. Толстая А. Младшая дочь // Новьш мир. - 1988. - № 11. С. 202.
9. Розов В.Й. Аутогенная тренировка в заключительной части урока // Физическая культура в школе. - 1989. - № 10. - С. ЗО.
10. Присяжнюк П.В. Уроки с сюжетними играми // Физическая культура в школе. - 1990. - № 1-7.
11. Уроки А.Цуницкого // Советский спорт. - 1989. - 23 нояб., 26 дек.
12. Психорегуляцию - в практику физического воспитания школьников // Физическая культура в школе. - 1991. - № 6.
Loading...

 
 

Цікаве