WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Урок як основна форма фізичного виховання школярів Проведення уроку - Реферат

Урок як основна форма фізичного виховання школярів Проведення уроку - Реферат

було лазити по огорожах. Це було надзвичайно захоплююче, бо пов'язувалося знебезпекою, і потрібна була швидкість, витривалість" [8].
Проведення уроків у природних умовах, крім усього іншого, має велике оздоровче (загартовуюче) значення. Проте для їх організації необхідна особиста переконаність учителя в доцільності рішучої відмови від "тепличних умов" на користь загартовуючих. Тут стануть у пригоді і професійна компетентність учителя, і міцний союз з медиками, і загартованість самого викладача, і врахування екологічної обстановки в регіоні, і природно-кліматичні умови, і заохочення адміністрації школи (розуміння педагогічного колективу), і підтримка ідеї загартовуючої фізичної культури з боку дітей та їхніх батьків.
Обов'язкова умова результативності основної частини уроку - уважне спостереження вчителя за правильністю виконання учнями завдань, вправ та їх оцінка. Не боячись часткового зниження моторної щільності уроку, педагоги повинні негайно виправляти помічені помилки, вносити відповідні корективи. Адже щільність - не самоціль, а одна з умов успішного розв'язання завдань уроку.
Сьогодні вже немає потреби агітувати за застосування на уроках фізичної
культури методу колового тренування, однаково ефективного як у процесі
виховання фізичних якостей, так і під час вдосконалення техніки виконання.
. Постійно використовує на уроках метод колового тренування вчитель
фізичної культури Зміївської СШ, що на Херсонщині, М. Кривчак (див. журнал ''Фізичне виховання в школі" - 2000. - № 1. - С. 31.).
5.3. Заключна частина уроку
Проведені В. Новосельським дослідження показали, що час, відведений на основну частину уроку (без шкоди для підготовчої і заключної), може бу ги збільшений до 36 хвилин. Ті 9 хвилин, що залишаються, можна розподілити: 6-7 хв на підготовчу частину і 2-3 хв на заключну. Скорочення часу на підготовчу частину уроку, заданими Д. Дітріха, виправдано тим, що дитячий організм швидше включається у м'язову роботу, ніж дорослий. Чим значніші функціональні зрушення в основній частині уроку, тим більше його заключна частина повинна мати відновлювальну спрямованість. Однак використання тут засобів, що прискорюють відновні процеси, не повинно призвести до нівелювання того позитивного ефекту заняття, завдяки якому досягаються прогресивні зміни.
Тривалості шключної частини уроку (3-5 хв) вистачає лише для ряду відновних процесів у фазі так званого '"швидкого відновлення". Тому не випадково вчитель СШ №13 м. Кіровограда В. Розов у заключну частину уроку вводить елементи автогенного тренування, внаслідок чого створюється можливісіь активно впливати на відновні процеси в організмі учнів і, що особливо важливо, формувати навички саморегуляції [9]. Проте цим завдання заключної частини уроку не обмежуються. Головним завданням є підбиття підсумків уроку, яке немислиме без оцінки учителем діяльності учнів та їх самооцінки. Підсумовуючи, учитель націлює школярів на наступний урок, дає завдання додому, перевіряє виконання попередніх, виставляє оцінки.
Завдання додому, як і його перевірку, можна здійснювати протягом усього уроку, але нагадати про нього варто перед закінченням уроку.
Отже, заключну частину доцільно розглядати як момент зв'язку між досягнутим і наступною роботою.
Суттєвою особливістю сучасного уроку є органічне об'єднання його частин у єдиний процес засвоєння навчального матеріалу, який передбачає технічну, теоретичну, фізичну і спеціальну рухову підготовку, а також вироблення навичок самостійних занять. Тому інтенсифікацію уроків фізичної культури сьогодні не варто розглядати лише з позицій підвищення його
моторної щільності. Інтенсифікація, на думку фахівців, повинна бути спрямована на підвищення результативності всіх сторін уроку: виховання, освіту і фізичний розвиток учнів.
Водночас, урок загалом - це частка певної системи уроків, а повноцінно проведений урок - це урок, який виконав свої завдання (функції) в межах цієї системи. Перша обов'язкова умова повноцінних уроків, а отже, повноцінного процесу навчання: приведення вивченого в єдину структуру. Йдеться про те, щоби кожен вивчений елемент, частка знань, кожна ідея не замикались у свідомості учня ізольовано, поза зв'язком з іншими, а об'єднувалась у єдину систему знань, умінь і навичок.
Заслуговує на поширення досвід проведення так званих "образних" і "сюжетних" вправ, ігор і цілих уроків. Серед новаторів у цій справі - учитель СШ № 5 м. Дрогобича Й. Присяжнюк [10]. Позитивна емоційна обстановка на такому уроці дає змогу кожному учневі досягти успіху, пережити почуття радості та задоволення від своєї роботи І діяльності всього класу. Проте мета таких сюжетів не обмежується лише дидактичними успіхами. Вдало підібрані сюжети та імітаційні вправи до них сприяють зниженню втоми, розвивають фантазію, кмітливість. На таких уроках спілкуються (зближуються) з навколишнім середовищем, набувають необхідних життєвих навичок, вчаться долати труднощі. Цінність сюжетних уроків полягає також у тому, що перед учителем розкриваються характери дітей, виховуються діти-організатори, помічники вчителя.
Цим урокам* притаманні всі основні методичні підходи, загально визнані в методиці фізичного виховання, а їхня новизна досягається своєрідною
організацією класу: зміною початку уроку, місця шикування; використання пісень, елементів ритміки. У такі уроки вводяться елементи й атрибути різних професій, що водночас сприяє професійній орієнтації учнів. Місце проведення занять перетворюється то в майданчик для польоту в космос, то в корабель, то в автодром, то в будівельний майданчик, то в прикордонну заставу. Наприклад, під час розучування акробатичних вправ учні не просто виконують перекати чи перекиди, а виробляють навички збереження рівноваги тіла в екстремальних умовах, уміння орієнтуватись у безопорних положеннях в умовах невагомості, розвивають стійкість організму до захитування.
Добре, якщо до створення відповідних сюжетів залучаються самі учні. Такі уроки вийдуть за межі шкільних приміщень і стануть улюбленим занят-тям дітей у літніх таборах відпочинку, вдома.
Зрозуміло, що проведення сюжетних уроків вимагає відповідних особистих якостей учителя. Він повинен сам зберегти дитячу безпосередність, щоби захоплюватися тими ж відкриттями, що й діти, жити в їхньому світі. У такого вчителя мусить бути невичерпна фантазія, поетичні й артистичні здібності, щоби постійно врізноманітнювати ігри та ігрові вправи, формувати нові сю-жети, бо їхня одноманітність призводить до зниження результативності уроків, адже сюжетні ігри, ігрові вправи і уроки - лише один зі шляхів піднесення ефективності всього процесу фізичного виховання. Такі уроки проводяться як підсумкові для тренування перед контрольними._ За подібним сценарієм можна організувати й контрольні уроки. Вони розв'язують важливе освітнє завдання - показують дітям шляхи використання вивченого на уроках у повсякденному житті.
?
Loading...

 
 

Цікаве