WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Урок як основна форма фізичного виховання школярів Визначення завдань уроку - Реферат

Урок як основна форма фізичного виховання школярів Визначення завдань уроку - Реферат

кінцівкою, а потім розучити його в другий бік (другою кінцівкою). Таке "дзеркальне" виконання фізичних вправ сприяє розвиткові координаційних здібностей. Формування симетрії рухів з самого початку навчання дає кращі результати, ніж перетворення асиметричних рухів у симетричні. Симетрія рухів як прояв рухової універсальності є суттєвою складовою частиною культури рухів і необхідним елементом фізкультурної освіти учнів (дивись розділ "Методи фізичного виховання").
Цінний досвід у цьому плані нагромаджено у "Пласті". Проба на пластову відзнаку фізичної вправності (ПВФВ) складається з п'яти груп вправ. Дві з них виконуються в обидва боки. Пластуни стрибають на правій і лівій нозі та кидають предмети правою і лівою рукою. Результат визначається за сумою досягнень в обидва боки, поділеною на два.
Велике прикладне значення має вміння взаємопогоджуваги рухові дії. У побуті, на виробництві, в бойовій обстановці, незважаючи на використання найсучаснішої техніки, роль узгодженої м'язової роботи дуже важлива. Удеяких видах спорту успіх визначається цим фактором, а саме: веслування, групова акробатика, синхронне плавання тощо. Навчати погодження колективних дій можна в будь-якій частині уроку. Цьому сприятимуть спеці-альні вправи, а головне, вміла методика їх використання [2]. Дітей треба навчати діяти в ігрових командах та естафетах, визначаючи роль капітана команди у процесі командної боротьби.
Освітні завдання визначають зміст процесу навчання, спрямовують навчальну діяльність, дають змогу передбачити конкретні результати уроку. Але цього ефекту можна досягти лише за умови їх точного формулювання. Неконкретне визначення освітніх завдань призводить до порушення логіки навчального процесу, дезорієнтує учнів, не сприяє їхній активізації.
Доцільно спочатку засвоїти всі рухи, з яких складається рухова дія. Наприклад, щоб опанувати стрибок у висоту, необхідно окремо засвоїти розбіг, постановку поштовхової ноги, відштовхування і перехід через планку, приземлення. При цьому порядок вивчення окремих рухів може здійснюватися не в порядку їх виконання. Так, стрибок у висоту починають засвоювати з відштовхування і приземлення.
Важливе значення для конкретної постановки завдань має також логіка процесу навчання і його етапів (розучування рухової дії, її засвоєння га закріплення). Треба мати на увазі, що на уроках ряд вправ тільки розучується; із деякими - учні лише знайомляться, а засвоєння і закріплення їх відбувається під час самостійної роботи.
Конкретним вважаємо таке освітнє завдання, у формулюванні якого відбитий кінцевий результат даного уроку і яке дозволить кожному учневі в кінці уроку відповісти собі на питання: чого він сьогодні навчився, чи додав до знань
та вмінь такі, якими ще не володів учора. Тому при висуненні завдань на урок доцільно вживати дієслова: "навчити", "засвоїти", "закріпити", "удо-сконалювати". Найбільш конкретним є завдання "навчити". У зв'язку з цим учитель повинен планувати на кожен урок такий обсяг матеріалу, який могли б засвоїти учні. Проте це не завжди вдається, тому вчителі використовують ще інші формулювання ("вчити","вивчати далі").
Наводимо можливі формулювання конкретних завдань уроків вивчення:
а) бігу на дистанцію:
o навчити зберігати правильну поставу під час бігу;
o навчити постановки стопи з передньої її частини;
o навчити плавно збільшувати швидкість у стартовому розгоні;
o виробляти уміння легко і вільно бігти без надмірних напружень;
o добиватися пробігання учнями коротких відтинків у заданому темпі;
б) перевороту в сторону (боком):
o дати учням можливість відчути положення стійки на руках, ноги нарізно;
o навчити переносити вагу тіла з руки на руку в стійці на руках, ноги нарізно, з допомогою партнера;
o навчити учнів виходити в стійку на руках, ноги нарізно, з поворотом;
o закріпити виконання стійки на руках, ноги нарізно з поворотом;
o навчити переходити зі стійки на руках, ноги нарізно, в стійку на ногах, руки в сторони;
o навчити перевороту в сторону загалом.
Завдання також можуть формулюватися за допомогою слів: "ознайоми-ти" (наприклад, із правилами змагань, вимогами і нормативами) і "оцінити" (виконання окремих вправ, рівень розвитку якостей). Такі конкретні завдан-ня доцільно записувати в конспект і доводити до учнів на кожному уроці.
Визначеним завданням повинні відповідати всі методичні вирішення на уроці (засоби, методи, прийоми тощо).
Оздоровчі завдання
І Паралельно з освітніми вчитель висуває і розв'язує оздоровчі завдання. Для цього він здійснює комплекс заходів, що забезпечують сприятливий вплив виконуваних на уроці фізичних вправ на організм учнів. Щодо цього велике значення має:
o правильне дозування фізичних навантажень;
o належні гігієнічні умови проведення занять;
o організація занять у природних умовах;
o загартовуючі процедури;
o дотримання вимог до форми учнів та стану обладнання.
Велику увагу під час виконання фізичних вправ слід приділяти поставі й диханню. Адже від правильного положення тіла, своєчасного вдиху і ви-диху залежить не тільки оздоровчий ефект, а й успішне засвоєння вправ.
Розв'язання оздоровчих завдань потребує особливої організації занять з учнями, віднесеними за станом здоров'я до спеціальних медичних груп, тимчасово звільнених від фізичних навантажень, і з тими, хто пропустив кілька занять через хворобу. Оздоровчий ефект занять передбачає усунення травматизму, який, на жаль, іноді трапляється. Досвід показує, що викорис-тання засобів профілактики, раціональна побудова уроків дають змогу звести до мінімуму це негативне явище. Успішна реалізація заходів профілактики можлива лише за умови вивчення причин виникнення ушкоджень. Найбільш характерними причинами травм є:
o недогляди в організації занять (нераціональний розклад уроків, пе-ревантаженість спортивних споруд і под.);
" хиби в методиці проведення занять (відсутність індивідуального підходу, порушення правила поступового збільшення навантаження тощо);
o погане матеріально-технічне забезпечення;
" порушення гігієнічних норм, несприятливі метеорологічні умови;
oo недотримання вимог лікарського контролю;
o втома та зниження уваги учнів.
Розв'язуючи оздоровчі завдання, учнів навчають методів контролю й оцінки стану організму, що має велике значення для організації і самостійного використання учнями засобів фізичного виховання.
Реалізуючи оздоровчі завдання паралельно з освітніми, вчитель періодично акцентує на них увагу, окремо формулює і записує в конспекті. Наприклад, він може перевірити поставу, вміння дихати під часвиконання вправ; на окремих уроках доцільно розучувати комплекси вправ для стопи, правила загартування тощо.
Оздоровча спрямованість уроків, інших форм фізичного виховання ще часто має стихійний, формальний характер, не має чітко визначеної системи. Проте вчителі-новатори мають багатий досвід, що дає змогу по-новому піді-йти до питань зміцнення здоров'я, привести в дію резерви, здатні суттєво вплинути на поліпшення здоров'я і фізичне виховання учнів загалом. Повчальним у цьому розумінні є досвід роботи вчителя з Краматорська В. Авраменка, який запровадив у своїй школі так звану "фізкультуру босоніж" - з елементами йоги, автотренінгом, інгаляцією парами відварів із
Loading...

 
 

Цікаве