WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Позакласні заняття фізичними вправами. - Реферат

Позакласні заняття фізичними вправами. - Реферат

національного або олімпій-ського прапора, привітання гостей і представників місцевої влади, тощо), характер яких залежатиме від того, чому вони присвячені: історичним датам, подіям із життя школи, спортивним форумам. Це позначається на програмі та характері проведення свята, змісті ігор, конкурсів, вікторин, масових ви-ступів, репертуарі художніх колективів.
До організації свята, складання програми і сценарію, підготовки його окремих фрагментів залучаються практично всі вчителі й учні.
Під керівництвом учителя малювання школярі готують виставку творчих робіт спортивної тематики, оформляють місце проведення свята плакатами, дружніми шаржами, випускають блискавки в ході свята, влашто-вують конкурси малюнків, готують афіші, запрошення.
Друга група школярів під керівництвом учителя музики добирає відповідне музичне оформлення, музичний супровід до масових і показових виступів, розробляє програму виступу художніх колективів та індивідуаль-них виконавців.
Під керівництвом учителя фізики радіогурток радіофікує місце прове-дення свята.
Учитель літератури організовує конкурси самодіяльних поетів, декла-маторів.
Учитель праці разом зі школярами готує вітрини для виставок, різноманітні підставки, прапорці та інший необхідний інвентар, обладнання.
Бібліотека формує виставку спортивної літератури. Крім цього, фото-гурток може розробити монтажі до, протягом і після свята; клуби юних філателістів і філергістів - оформити виставку марок і значків спортивної тематики, влаштувати спортивну лотерею.
Бажано залучити до участі у святі батьків; домовитися з відповідними торгівельними організаціями про продаж учасникам свята спортивної фор-ми, відповідної літератури, інвентаря й атрибутики, значків, марок, конвертів, художніх листівок, наклейок, а також функціонування продуктових кіосків (морозиво, печиво, фруктові напої тощо).
У фізкультурно-художніх святах можуть брати участь працівники культових і громадських організацій, Рад народних депутатів, закладів культури.
У селах і селищах такі свята повинні проводитися з ініціативи школи під егідою відповідних рад і культурно-спортивних комплексів.
Програмою передбачаються фрагменти не тільки для школярів, а й для дітей дошкільного віку і навіть дорослих та спільні заходи (класами, сім'ями).
Виняткове місце у програмі свята, котре переважно, триває два дні (субота і неділя), посідають чисто спортивні заходи, а саме: змагання, народні ігри та розваги, товариські зустрічі та показові виступи, "Веселі старти" й естафети, конкурси і вікторини.
Складаючи сценарій, доцільно чергувати художні та спортивні фраг-менти, щоби постійно підтримувати в учасниках і гостях зацікавленість у святі. Не забувайте про традиційні для запорізького козацтва ігри та роз-ваги.* Тим більше, що у школах Запорізької Січі, які організовувалися раніше при кожній церкві, учні гартували свої фізичні та моральні якості, особливо насичено, цікаво проходили урочистості переходу учнів із попе-реднього класу в наступний. Вони супроводжувалися дитячими забавами і рухливими іграми.
Наступного дня по святі необхідно провести розширене підсумкове засідання оргкомітету, на якому проаналізувати й оцінити ефективність роботи всіх залучених до підготовки і проведення свята, виявити успішні дії та хиби, щоби врахувати їх у майбутньому. Водночас, на видних місцях вивішуються таблиці з результатами змагань, конкурсів, ігор. На фотомонтажах - фотографії переможців, окремі фрагменти свята (особливо масові), на яких може знайти себе кожен учасник.
Своєрідним спортивним заходом, що проводився в Західній Україні до 1939 р., був День українського спортовця. Він оголошувався по всій Гали-чині й мав на меті поширення прогресивних ідей українського спорту.
День українського спортовця проводився, зазвичай, наприкінці травня, а іноді й у серпні або восени, тобто він не був обмежений певними термінами. Клуби і спортивно-руханкові організації визначалися самостійно, виходячи із власних можливостей, відповідно до рівня готовності, погодних умов тощо. У пресі завчасно друкували програму свята, терміни його проведення, умови зголошення до участі. Звіти про ці свята також детально висвітлювались у пресі.
Загалом програма Дня українського спортовця була довільною. Кожне спортивно-руханкове товариство, клуб, місто чи село самостійно укладали програму, залежно від власних можливостей, прихильності учасників тощо. Водночас свято мало і традиційні складові частини. День спортовця відкривався урочистою дефіляцією (парадом). Усі без винятку учасники свята в організованому порядку крокували стадіоном, а то й вулицями міста.
День спортовця користувався великою популярністю навіть у невеликих містечках і селах. Так, невелике с. Печеніжин збирало близько 50 спортов-ців, а городенківці - понад 150. Дефіляда завершувалася підняттям національних і клубних прапорів. Місця проведення були святково прибрані.
Саме спортивне свято складалося з двох частин: руханкової та спортивної. Руханкова, або фізкультурна частина - це "вільноручні вправи", тобто масові гімнастичні виступи, зокрема перетягування линви. І ця частина свята готувалася не менш прискіпливо, ніж спортивна. Спортивна частина була насичена різноманітними видами спорту.
Змагання розпочинались (особливо в містах) перегонами наколесників (велогонкамина шосе). Наколесники стартували рано-вранці в межах на-селеного пункту, з околиці, і поверталися назад якраз до початку легкоатлетичних змагань. Досить широкою була програма з легкої атлетики. Жодне свято не обходилося без спортивних ігор - сітківки (тенісу), кошиківки (баскетболу), відбиванки (волейболу), пориванки (гандболу) і, звичайно ж, копаного м'яча (футболу). Футбольні змагання проводились із запрошеними дружинами (командами) сусіднього міста чи села, а то й із За-карпаття чи Буковини.
Могли влаштовуватися змагання за типом блискавкового турніру (кубкового) серед команд, що зголосилися до участі у святі, а також змагання на зразок нинішнього міні-футболу - "сімкові турніри (2x15 хв, по 7 осіб).
Нерідко програмою передбачалися показові виступи, конкурси, деколи - фінальні зустрічі місцевих першостей.
Іноді напередодні Дня українського спортовця проводився "відчит реферату", тобто планувався виступ відомого фахівця на теми тіловиховання і спорту.
Закінчувалися такі свята запрошенням широкої громадськості на "спор-тову гутірку" після урочистого закриття, насичену бесідами, співами, танцями.
На нашу думку, такі спортивно-художні свята певною мірою дають змогу реалізувати прагнення дітей, молоді гармонійно поєднати цікавість до спор-ту і мистецтва.
Література
1. Бондаревский Е.Я., Кодетова А.В. О школьньїх программах по физическойкультуревшколе. - 1987.- №3.- С.31; №4.- С. 32.
2. Ващенко Г. Тіловиховання як засіб виховання волі і характеру. -Мюнхен: "Авангард", 1956. - 54 с.
3. Ведмеденко Б.Ф. Теоретичні основи і практика виховання молоді засобами фізичної культури. - Київ, 1993.
4. Вьіготский Л.С. Собр.соч. в 6-ти т. Т.2. - М., 1982; Т.З. - М.,
1983; Т.6. - М., 1985.
5. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. - К., 1995.
6. Гук Е.П. Профессионально-прикладная подготовка на уроках // Физическая культура в школе, 1986. - № 10. - С. 21; № 11. С. 20; 1987 - №3. - С. 22; №4. - С.19.
7. Деркач А.А., Исаев А.А. Педагогическое мастерство тренера. - М.:ФиС, 1981.
8. Завацький В.І., Маковецький В.І. До питання гуманізації навчання спеціалістів фізичної культури в умовах вищого навчального закладу / / Конференція: підготовка спеціалістів фізичної культури та спорту в Україні // Упорядники: В.І.Завацький та ін. - Луцьк, 1994. - С. 447 - 449.
9. Курпан Ю.И. Знать й уметь // Физическая культура в школе, 1994.- № 1. - С. 49.
Loading...

 
 

Цікаве