WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Підготовка учнів до самостійних занять фізичними вправами Залучення учнів до самостійних занять - Реферат

Підготовка учнів до самостійних занять фізичними вправами Залучення учнів до самостійних занять - Реферат

цьому доцільно рекомендувати навантаження для дітей різної підготовленості та статі.
На початку навчального року, коли визначаютьсяй уточнюються рівні фізичної підготовленості кожного учня, учні виконують загальні для всіх домашні завдання, спрямовані на зміцнення основних м'язових груп, серце-во-судинної і дихальної систем, розвиток загальної витривалості.
Перехід від загальних до індивідуальних завдань можливий лише після всебічного і глибокого пізнання фізичної і психологічної готовності дітей до наступних навантажень.
Для дівчат (особливо починаючи з сьомого класу) акцент варто робити на вправи, що сприяють підтриманню гарної постави і фігури (вправи для тулуба, танцювальні рухи, комплекси ритмічної гімнастики). Один і той же учень може водночас отримати загальні та індивідуальні завдання. Крім цього, у загальному завданні може бути елемент, однаковий для всіх (загальний), і елемент, котрий регулюється кожним учнем відповідно до рівня його підготовленості. Наприклад, усі учні одержують завдання здійснювати ранком пробіжки протягом 8 хв. Дистанція, яку вони за цей час подолають, залежить від їхніх індивідуальних можливостей.
Перш, ніж дати завдання, поцікавтеся, чи всі діти мають умови для його виконання (вдома, на подвір'ї, у групі подовженого дня), відповідний інвентар. Усі питання, аж до визначення змісту завдання, обов'язково погоджуйте з дітьми. Це є гарантом того, що принаймні більшість учнів охоче займатиметься фізичними вправами вдома.
Суттєвим і дієвим каналом зв'язку домашньої роботи і роботи на уроці, що допомагає об'єднати їх у єдиний навчально-виховний процес, є перевірка виконання домашніх завдань. Вона можлива лише за умови планування й обліку певних результатів, до яких прагне учень і вчитель у спільній праці. Сьогодні вчителі накопичили багато варіантів такого планування й обліку. Багато з них схиляється до необхідності ведення щоденників із фізичної культури. Вони нерідко поєднуються з журналами самоконтролю і містять: дані результатів тестування (вихідних, поетапних, підсумкових), інформацію про необхідний рівень знань (що необхідно знати?), навчальні нормативи, яких треба досягти, зміст домашніх завдань із рекомендаціями тижневих навантажень і кількісних показників на оцінку в кожній чверті.
У практиці застосовують різні способи перевірки домашніх завдань.
Фронтально перевіряють виконання нескладних вправ, наприклад, ранкової гімнастики, акробатичних елементів, стройових дій. На тлі одночасного виконання вправи всім класом учитель легко зауважить учнів, що помиляються.
Індивідуально учні виконують завдання, котрі оцінюються за кількісними і якісними критеріями (фізичні якості, техніка, практичне застосування) на контрольних уроках.
Вибіркова (поточна) перевірка в ході уроку, не зупиняючи навчального процесу, дає змогу спеціально звернути увагу окремих учнів на помилки або позитивні сторони під час демонстрації вправ, що є предметом домашніх завдань.
До контролю ходу виконання домашніх завдань бажано широко залучати учнів. Задля цього у практиці використовують оцінювання в парах, колективну оцінку, оцінку фізоргом класу і старшими відділень.
Упроваджувати домашні завдання доцільно з першого класу. Основним аргументом на їхню користь є те, що в дітей цього віку підвищене сприйняття впливу фізичних вправ. У них легко виробляється звичка до щоденних
занять, чому сприяє біологічна потреба в руховій діяльності. Друга обставина - можливість заручитися підтримкою батьків. У початкових класах зробити це значно легше, ніж у середніх чи старших.
Домашні завдання мають не тільки освітнє, а й виховне значення. Це особливо важливо тепер, коли в завдання школи входить виховання потреби в постійному самовдосконаленні.
Особливість самостійних занять полягає в тому, що для цього не виді-ляється спеціального часу. Навчання здійснюється у процесі виконання запланованих на урок вправ за всіма чотирма напрямами. У зв'язку з цим у процесі підготовки до уроку вчителеві необхідно передбачити, в які моменти і в яких ситуаціях він зможе акцентувати увагу учнів на відповідних вправах, обраних для самостійного виконання. Важливо, щоби вчитель ставив перед собою мету на всіх уроках, творчо знаходив будь-яку можливість збагатити учніи уміннями самостійно обирати і правильно виконувати фізичні вправи для вдосконалення свого фізичного стану.
Надзвичайно корисним, на нашу думку, в цьому плані є досвід роботи вчителя-методиста із Закарпаття А. Поповича [3]. Дійшовши висновку, що головною причиною труднощів при організації позаурочних форм фізичного виховання є дефіцит самостійної рухової активності учнів на уроці, він запланував на уроках так звані "мурашники" протягом 5-7 хв, які повністю віддавав дітям. Ефект "мурашників" психологічно цілком зрозумілий. Якщо папугу, що тривалий час просиділа у клітці, випустити на волю, то вона приречена на загибель. Школярів привчають з перших років навчання все виконувати за командами і розпорядженнями вчителя, а через одинадцять років їм дають атестат і кажуть: "А тепер займайтесь самі". Наслідки такої методики відомі.
Досвід А. Поповича свідчить, що підтримане вчителем дитяче "я сам" пізніше - у підлітковому віці - є грунтом, на якому формується особа: "Мені довіряють, я сам себе розвиваю І будую".
Створивши можливість школярам самостійно виконувати вправи, вчитель має змогу вести спостереження за розвитком інтересів школярів, сприяти формуванню потреби в заняттях, проектувати їхню самостійну діяльність. Цікавий у цьому плані й досвід роботи вчителя фізичної культури СШ № 37 м. Полтави М. Саєнка [4].
Література
1. Физическая культура в школе. - 1991. - № 1 - С. 19; № 5. - С. 20.
2. Астахов А.Й. Ждет нас большая работа // Физическая культура в школе. - 1989.-№3.
3. Физическая культура в школе. - 1987. - № 2.
4. Физическая культура в школе. - 1991. - № 6.
5. Валин В. Самостоятельность как свойство личности // Физическая культура в школе. - 1992. - № 2, 3, 4. - С. 10.
6. Мякушева Т.М. Развивая Самостоятельность // Физическая культура в школе.- 1991.-№6. -С. 19.
7. Рославлев В. По ступеням опьіта й мастерства // Физическая культура в школе. - 1995. - № 5. - С. 22.
8. Трещалин В.Ф. Формируя навьїки самостоятельности // Физическая культура в школе. - 1993. - № 3. - С. 20; 1994. - № 1. - С. 28;
1994. - № 5. - С. 44; 1994. - № 6. - С. 25; 1995. - № 3. - С. 34;
1995.-№6. -С. ЗО.
9. Чирков С.И. Вьіход - самостоятельньїе занятия // Физическая культура в школе. - 1991. -№7. -С. 12.
10. Шаулин В.Н. Подготовка младших школьников к самостоятельной де-ятельности // Физическая культура в школе. - 1991. - № 4,5. - С. 16.
11. Шаулин В.Н. Обучение двигательньїм действиям с позиций гуманиза-ции // Физическая культура в школе. - 1994. - № 3. - С. 8.

 
 

Цікаве

Загрузка...