WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Пішохідна подорож групи туристів в Українських Карпатах, проведення паспортизації пішохідного походу ІІІ категорії складності - Курсова робота

Пішохідна подорож групи туристів в Українських Карпатах, проведення паспортизації пішохідного походу ІІІ категорії складності - Курсова робота

Петрос навіть виглядає вищим за Говерлу.
Говерла, 2061 м - східний сусід Петроса, найвища вершина Чорногори та України. Орографічне Говерла є точкою сходження ліній хребтів: на захід, через перевал Германецький - в сторону Петроса, на північ, через пол.Гропу - на Козмєську і далі, до пер.Яблуницького (головний водоліл) і на південний схід, власне хребет Чорногора. Властиво, з Говерли починається основна частина Чорногори, яка тягнеться з північного заходу на південний схід одностайною, малорозчленованою лінією хребта, що формується вершинами Говерла, 2061, Брецкул, 1911,5, Пожижевська, 1822, Данциж 1856, Туркул, 1933, Ребра 2001 (із східним відрогом - Шпицями 1863 і південно-західним відрогом Гутен Томнатиком, 2016), Бребенескул, 2036 (із східним відрогом - Кедроватим і південно-західним відрогом - Дамською 1817), Мунчель 1998 (із східним відрогом - Степанцем 1655), Дзємброня, 1877, Бальзатул, 1851 (із східним відрогом - Смотричем 1898), Піп Іван, 2020,5 (із південно-східним відрогом - Шурином 1773), Васкул 1731, і закінчується (геологічне) на перевалі Шибенський, орографічне - на г.Стог. Ці та інші вершини відділені одна від іншої неглибокими сідлами, висота яких від Говерли до Попа Івана ніде не спадає нижче 1750 м.
Котлами та цирками закінчуються долини майже усіх десяти потоків, які починаються на північних макросхилах Чорногори. З заходу на схід це:
o Прутчик Козьмєський, пливе з котла Козьмєського, на північних схилах Говерли;
o Прутчик Заросляцький, бере початок в котлах на Заросляку, між Говерлою і Брескулем, творить найбільший в Чорногорі водоспад гляціального походження;
o Брескулець, пливе з котлів між Брескулом і Пожижевською, в його долині, на верхній межі лісу розположені метеостанція та відділення Інституту ім.Холодного;
o Прутець Пожижевський пливе з котлів між Пожижевською і Данцишем;
o Данцишик разом з Туркульцем збирають води з віяла поточків з котловини Данциша, також - з-під Туркула, з польодовикового озера Несамовитого, з-під Козлів і з-під Гомулу - останній потік має назву Гомульця. Данцишик є головним джерельним потоком Пруту. За вододільним валом Шпиць, що обрамляють котел Данциша зі сходу, розпочинаються допливи Черемошу;
o Потік Ґаджина збирає води з котлів під Шпицями, Ребрами і Широким Полем;
o Потік Кізя і допливи в котлах Кізіх Влогів під згадуваним вище урвищем під Бребенескулем - і Ґаджина, і Кізя є допливами Бистреця;
o Витоки Дзємброні в єдиній на Чорногорі підложній долині з ряду котлів між Мунчелем, Дзємбронею і Смотричем; на смотрицьких витоках Дзємброні також знаходиться водоспад.
o Погорілець стягає води з-поміж Смотрича, Бальзатула, Попа Івана і Шурина;
o Віпчинка-Щавник, випливаючи з південно-західних схилів Попа Івана і вливається в потік Шибений, формували найбільше в Українських Карпатах озеро Шибене, яке утворилось на початку XIX ст. через зсув схилу гори і надалі це озеро було штучно збільшене греблею для сплаву лісу Черемошем. В наш час, після прориву дамби озеро стекло.
Дно котлів займають посталі на моренних відкладах високогірні торфовища з окремими видами арктичної рослинності. Як показали дослідження, на місці торфовищ росли прадавні буки, дуби, граби, липи та в'язи.
Південний макросхил хребта від Говерли до г.Туркул спирається на Брескульську полонину, від Туркула до Ребер - на полонину Туркульську, яка в своїй південній частині впирається в відріг Гутен Томнатека і має яскраво виражений постгляціальний рельєф.
На південному макросхилі, в котлі, утвореному відрогом Гутен Томнатека і головним хребтом знаходиться озеро Бребенескул (що живить однойменний потік) - найвисокогірніше озеро України (рівень плеса - 1801 м). Хребет Гутен Томнатека та підняття полонини Ламської обмежують відповідно з півночі і півдня полонину Бребенеську.
За Ламською і аж до північних та західних скидів Попа Івана південний макросхил головного хребта Чорногори формується полониною Бальзатул.
Південні скиди Шурина спираються на полонини Шуринську та Веснарку.
Поряд з головним хребтом Чорногора має ряд відгалужень та паралельних хребтів. Наявність відгалужень характерна для північного макросхилу Чорногори, з південного значне відгалуження є одне: на південь від пол.Германецької йде відріг Менчіла 1589, який спускається аж до Лугів і є вододілом потоків Богдан і Говерла. З північного боку це, насамперед - хребет Костричі, який простягся на сході, паралельно головному хребту і сполучається з ним відрогом Шпиці - В.Маришевська - Мариш; хребет Степанця, що відходить від Мучнеля, - є вододілом притоків Ч.Черемошу - потоків Бистрець та Дзємброня; хребет Смотрич - Стайки - Скорушний, що відходить від Бальзатула і є вододілом потоків Дзємброня та Шибений. Хребет Костричі є панорамним місцем, з якого видно головний хребет Чорногори від Петроса по Смотрич.
Геологічне Чорногора збудована в цілому з олігоценового магурського пісковика. Саме з нього й сформовані Кам'яні Театри на Шпицях і Козлах.
Незважаючи на значні антропогенні зміни (вирубування лісів, спасання полонин) в структурі рослинного покрову Чорногори, дослідники (М.Голубець, К.Малиновський) виділяють в Українських Карпатах і на Чорногорі зокрема п'ять поясів рослинності: передгірських дубових лісів (виражений лише в Закарпатті), букових лісів, соснових лісів, субальпійський та альпійський. Чорногорі, в основному, притаманні три останні.
Зазвичай чорногорський ліс - хвойний, досягає висоти 1400 м, після чого починається пояс полонин. Максимальне підняття хвойного лісу - на Шурині - 1670 м та Гомулі - 1625 м. Тільки де-не-де перехід між поясом соснових лісів та субльпійським поясом, що характеризується наявністю кущів, на Чорногорі становить косодеревина, значно менша, ніж в Ґорганах. Найбільше косодеревини є в котлі Данциша під Козлами, в Кізіх Влогах і на Шурині, менше - на Шешулі та південно-західних схилах Петроса, значно менше - в інших частинах Чорногори. Альпійський пояс - це пояс гірських полонин.
Хоча вічного снігу на Чорногорі немає, в окремі роки спостерігаються сніжники й влітку.
Декілька краєзнавчих фактів про Чорногору.
До 1939 року полонини були власністю окремих господарів. Так, наприклад, полонина Козьмєська становила власність гуцула з Ворохти Кульбяка, на ній й досі знаходяться кошари і літнівка бувшого власника полонини.
Заросляк. Цією назвою гуцули окреслюють місцевість, що розташована між схилом Брескула на сході і вододілом між Прутчиком Заросляцьким та Прутчиком Козьмєським на заході. То є простір, зайнятий післяльодовиковим котлом між Брескулем і Говерлою. Вододілом між Прутчиками Заросляцьким та Козьмєським проходить підйом на вершину Говерли. В котлі знаходятьсяморенові рештки льодовикового озерця.
Завоєля. Місцевість, де зараз знаходиться в'їзд в Карпатський національний природний парк. Арджелюжа. Місцевість на розгалуженні доріг з Ворохти на Верховину і Завоєлю.
На місці теперішньої
Loading...

 
 

Цікаве