WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Пішохідна подорож групи туристів в Українських Карпатах, проведення паспортизації пішохідного походу ІІІ категорії складності - Курсова робота

Пішохідна подорож групи туристів в Українських Карпатах, проведення паспортизації пішохідного походу ІІІ категорії складності - Курсова робота

тут пролягає ґрунтова дорога. При підйомі групу наздоганяє потужна літня гроза. До перевалу вже не далеко, так що накидки зверху і далі вперед. В 19.00 ми на перевалі. Дощ не вщуха. Перевалюємо через перевал і йдемо кам'янисто-ґрунтовою стежиною в північно-західному напрямку до полонини з хатиною. В кількох місцях стежка дуже заболочена і заросла травою. Обходяться ці болота справа, зверху. Дошкуляють групі і гілля ялинок, які обмежують видимість при проходженні по стежині. Пів години чалапання по болоті і ми на полонині. Та тут на нас чекає ще один "сюрприз" - будиночок на який ми розраховували вщент заповнений великою групою дітей ( 60 чол.) з Криму, які відпочивають на спортивній базі "Україна" у Ворохті. Добре, що гроза стала і ми спокійно розбиваємо наш табір в сусідньому з полониною ялиннику.
День дванадцятий 17.08
Ранок зустрів нас низькою хмарністю та прохолодним вітром зі сходу, який все переганяє і переганяє через перевал густі сірі хмари. Виходимо на маршрут в 9.00. Йдемо по вже знайомій стежині на перевал, добре що вітер трохи її підсушив. Через 20 хвилин ми на перевалі, повертаємо вправо на південь. Там де закінчується полонинка є роздоріжжя стежок: вправо - траверсний рейтинг під г. Гомул, вліво, догори - на г. Шпиці. Ми йдемо вліво, на Чорногору. Видимість до 50 м, основний орієнтир - кам'яниста стежка, яка швидко набирає висоту спочатку у хвайному лісі, а потім в зоні альпійського криволісся (альпійська сосна, сіра вільха). Через годині роботи від полонини виходимо в зону альпійських луків (полонин). Видимість 50-100 м. Стежка проходить по самому гребеню північного відрогу Чорногори. Вітер не вщухає, а з хмар по черзі виступають скелі кам'яних шпиць, як сторожові башти казкової фортеці.
Виходимо на основний гребінь Чорногірозкого хребта, повертаємо вправо, на захід. Тут збереглися старі стовчики, бувшого чинно-польського кордону, які стають в пригоді туристам при орієнтуванні в складних метсоумовах. Ще один перехід і в 13,00 ми на озрі Несамовитоу (фото № 45). Вітер потроху розігнав хмари і нам пощастило побачити це овіяне легендами озеро.
Від Несамовитого піднімаємось кам'янистим серпантином на г. Турку (1933,2). Мудра стежина допомагає групі раціонально роз приділяти сили при підйомі, а далі траверсує сам верх з півдня. Півгодини роботи на підйомі і в 13.30 ми починаємо затяжний спуска на Закарпатську сторону. Спочатку йдемо по прорубаній широкій стежці (до 2 м) в зоні альпійського кривалісся (фото 46) в західному напрямку. А вийшовши на полонину Туркульську (фото 47) по гребеню відрогу в південно-західному напрямку. По полонині і далі в зоні лісу йдемо доброю ґрунтовою дорогою, яка виводить в долину р. Говерла. Дійшовши до місця впадіння в с. Говерлу струмка Бребеняскул Зупиняємось в 15.30 на обід. Помилися і покупалися і р. Говерла, а відпочивши вирушаємо вниз до с. Говерла. Через 0,5 км виходимо до старої греблі кляузи Говерла (фото 48)). Ще через 300 м КПП біосферного заповідника. Звідси в долину пролягає покращена дорога з твердим покриттям. Прийшовши мальовниче с. Говерла в 19.00 приходимо в с. Луги - фініш нашої подорожі.
У місцевих взнаємо, що зранку в 7.00 та 8.00 їдуть два ПАЗіки до Рахова.
6.3. Опис краєзнавчої роботи на маршруті краєзнавчих об'єктів
Українські Карпати - це своєрідний музей, який зберігає самі важливі "документи", які написані природою і збережені у камені, по яких відтворюється історія їх розвитку.
Протягом мезозойської та початку кайнозойської ери на дні Карпатського моря сформувалися гірські споруди Карпат. Спершу на фоні Карпатського моря з'явилися окремі вершини, а потім гірські хребти. Рухівські (Мармароські) та Чивниські кристалічні масиви були свідками і "учасниками" цих подій. Так протягом подорожі групою юних туристів-краєзнавцівбули зібрані зразки гірських поріж - маршрута кристалічних сланців в масивах гір: Піп Іван Мармароський, Чивчин та в районі перевалу Лостунського (фото ____).
Дані зразки поповнили виставку мінералів та гірських порід Коломийської СЮТуристів.
Рахівсьбкі гори та Чи вчини є дуже перспективним районом для проведення в майбутньому більш фундаментальних експедицій юних геологів по різних напрямках. Якщо вивчати рудні корисні копалини у Карпатах то тут відомі руди чорних металів- заліза, марганцю та інші родовища поліметалів. Найпоширенішими видами залізної руди є бурий залізняк, сидерити, сферосидерити, гематити і пірити. Так родовища гематитів (вміст до 50-60 % заліза) відкрито в Рухівському масиві і Гринявських горах. Пірит є в Мармарошському масиві. Марганцеві руди знайдено в зоні розвитку кристалічних і метаморфічних порід Чивчин у хребті Пре лужний. Залягають вони серед кварцитів і кремнистих сланців у вигляді прошарків. Досить багаті на марганець, вміст якого 30-35%.
Щодо нерудних корисних копалин, то до цієї групи належать копалини, різного походження - графіти, доломіти, каоліни і мінеральні фарби, бентоніти, алуніти, апатити. Поклади графіту відомі в Чивчинах у верхів'ї Чорного Черемошу та в Рухівському масиві. Він залягає серед палеозойських сланців і кварцитів. Утворюється в результаті метаморфізму вугільних пластів. Найбільш потужні прласти доломітів (40-50 м) теж знайдені в Чивчинських горах. Апатити відомі в Рухівському масиві.
Досліджуваний район багатий і на різноманітні будівельні каміння і на сировину для виробництва будівельних матеріалів. Так у Рухівському масиві поблизу с. Ділове є покрівельні серицитові протерозойські сланці, високоякісні сірі і червоні протерозойські і палеоойськів мармури та мармуровидні вапняки.
Дуже цікавою і корисною була зустріч юних туристів-краєзнавців з геологічною партією поблизу г. Чивчин, яка проводить роботи по уточненню геологічної карти України.
Також під час подорожі юні туристи знайомилися з різними ландшафтними зонами Українських Карпат, які виділені в окремі фізико-географічні області, а саме:
1. Чорногора - скелясте альпійське лісове високогір'я, найбільш висока частина Українських Карпат. Клімат холодний і вологий (16000 мм опадів). Це царство величної ялинової тайги, субальпійських і альпійських ландшафтів. Специфіку Чорногорки створюють гостроверхі, зубчасті вершини з льодовиковими цирками і карами. Характерні великі площі полотнин і широкий розвиток ялинових лісів.
Рослинний покрив добре підкреслює експозицію схилів: більш пологі південні схили до висоти 800-1000 м представляютьландшафти низькогірних бучин. Вище, до 13000 м, поширені середньогірні хвойно-широколисті ландшафти. До 1600 м піднімаються середньогірні хвойно лісові ландшафти. На пагірній пенепленізованій поверхні-високогріний акумулятивно-морренний ландшафт субальніки. На вершинах, що гордо піднімаються вище 1800 м, поширений високогірний альйський ландшафт.
Північні круті і короткі схили - арена безроздільного канування ландшафту хвойно лісового (ялинового) середногір'я.
2. Гринявський масив - луково-лісове спокійне середногір'я з широкими випуклими вершинами. Клімат тепличний і сухіших (опадів 700-800 мм).
Loading...

 
 

Цікаве